Популяції живих організмів та їх основні характеристики.

Д/З Запишіть в зошит

Вікова структура популяції

Вікова структура популяції визначається кількістю в популяції організмів того чи іншого віку.

У кожній популяції можна виділити три основних віки: передрепродуктивний, репродуктивний та пострепродуктивний.

Формування вікової структури популяції відбувається в результаті спільної дії процесів розмноження і процесів смертності, тобто віковий склад популяції залежить від величини народжуваності і інтенсивності смертності організмів.
 
Вікова структура популяції визначається за допомогою вікових пірамід, в яких довжиною смужок позначена процентна частка особин кожного вікового рангу в загальній чисельності.
на малюнку представлені вікові піраміди людини в двох країнах (Афганістан і Бельгія).

 
У зростаючих популяціях (вікова піраміда в Афганістані):

• народжуваність перевищує смертність,

• чисельність збільшується.

У стабільній популяції (вікова піраміда в Бельгії):

• народжуваність дорівнює смертності,

• чисельність популяції майже не змінюється,

• різновікові групи знаходяться приблизно в однаковому співвідношенні.

Аналіз вікової структури дозволяє прогнозувати чисельність популяцій на ряд найближчих поколінь і років, що застосовується, наприклад, для оцінки можливостей промислу риби, у мисливському господарстві, у деяких зоологічних дослідженнях.

Популяції живих організмів та їх основні характеристики.

Джерело: МІЙ КЛАС

Популяція — це сукупність особин одного виду, здатна до самовідтворення, більш-менш ізольована в просторі і в часі від інших популяцій того ж виду.

Популяції складаються з одновидових організмів, спільно населяють певні ділянки та пов'язані між собою різними взаємовідносинами, які забезпечують їм стійке існування в даному природному середовищі.
Приклад:

популяцію утворюють всі особини карася, що мешкає в невеликому озері або всі дерева одного виду в лісі.

Популяції — основні елементи екологічних систем.

Організми, що складають популяцію пов'язані один з одним різними взаємовідносинами: вони спільно беруть участь у розмноженні, можуть конкурувати один з одним за ті чи інші види ресурсів, можуть поїдати один одного, або разом оборонятися від хижака.
 
Внутрішні взаємини в популяціях є дуже складними. Тому при зміні тих чи інших екологічних факторів реакції окремих особин і популяції в цілому часто не збігаються.
Так, загибель окремих організмів (наприклад, від хижаків) може поліпшити якісний склад популяції, підвищити її виживання. Жертвами хижака стають, в основному, ослаблені особини, сприйнятливі до інфекцій. Вилучення таких особин перешкоджає поширенню хвороб, які можуть стати згубними і для всієї популяції.
Тут ми стикаємося з одним дуже важливим правилом, застосовуваним до складних біологічних об'єктів, що складається з багатьох елементів, пов'язаних один з одним різними взаємовідносинами:

про стан біологічної системи (будь то популяція, співтовариство або екосистема) не завжди можна судити за станом її окремих елементів.

Популяції в природі постійно взаємодіють з популяціями інших видів, утворюючи разом з ними біотичні спільноти — цілісні системи вищого рівня організації.

У біотичних спільнотах кожна популяція грає відведену їй роль, складаючи разом з популяціями інших видів певну природню єдність, розвивається і діє за своїми законами.

Саме завдяки функціонуванню популяцій створюються умови, які сприяють підтримці життя на нашій планеті. Займаючи той чи інший простір, переміщаючись, використовуючи ті чи інші види їжі, популяції кожного виду певним чином впливають на навколишню природу. Від популяцій залежить колообіг речовин, енергетичний обмін між живою і неживою природою. Спільна діяльність популяцій визначає багато важливих властивості біотичних угруповань і екологічних систем.

Демографічні показники популяції

Чисельність — загальна кількість особин у популяції.

Міра достатку особин будь-якої популяції — загальна чисельність популяції, або її загальна біомаса.

Загальна біомаса — загальна маса особин у популяції.

Проте, вимірювання цих показників відносно деяких тварин пов'язано з великими труднощами, тому показником, який зазвичай використовують для визначення збільшення чи зменшення чисельності популяції, є щільність.

Щільність популяції — це число особин, або їх біомаса, яка припадає на одиницю площі, або об'єму життєвого простору.

Приклад:

500 дерев на 1 га лісу; 5 млн особин хлорели на 1 м³ води; або 200 кг риби на 1 га поверхні водойми.

Вимірюванням щільності користуються в тих випадках, коли важливіше знати не конкретну величину популяції в той чи інший момент часу, а її динаміку, тобто зміну чисельності в часі.Щільність в даних випадках служить мірою відносного достатку.

Статева структура популяцій — співвідношення кількості самців або самок до загальної кількості тварин.

Вікова структура популяції характеризує співвідношення різних вікових груп, визначаючи їхню здатність до розмноження. У кожній популяції можна виділити три основних віки: передрепродуктивний, репродуктивний та пострепродуктивний.

Народжуваність характеризує здатність популяції до збільшення чисельності за рахунок розмноження особин.

Розрізняють максимальну народжуваність (іноді її називають фізіологічною, або абсолютною) і екологічну, або просто народжуваність.

Максимальна (потенційна) народжуваність — це теоретичний максимум швидкості утворення нових особин в ідеальних умовах (коли відсутні зовнішні фактори, які стримують процеси розмноження).

Максимальна народжуваність багато в чому визначається здатністю самок народжувати одночасно яку-небудь кількість потомства, тобто фізіологічною плодовитістю, а також загальною кількістю нащадків (за певний термін).

Екологічна народжуваність — дає уявлення про швидкість зростання чисельності популяції при фактично сформованих умовах життя даної групи особин.

Екологічна народжуваність є непостійною і змінюється в залежності від фізичних умов середовища і складу популяції.

Зверни увагу!

Для видів, які не піклуються про потомство, характерна висока потенційна і низька екологічна народжуваність.

Приклад:

доросла самка тріски відкладає мільйони ікринок, з яких у середньому доживають до дорослого віку лише 2 особини.

Якщо простежувати долю певної групи особин, які народилися в один і той самий час, легко виявити, що їх чисельність протягом життя безперервно знижується в результаті відмирання частини особин. Цей процес, який називається смертністю, може характеризувати окремі популяційні підгрупи або ж популяцію в цілому.

Смертність — швидкість скорочення чисельності в результаті загибелі особин.

Якщо говорити про середню тривалість життя групи організмів, наприклад середньої тривалості життя групи риб, які з'явилися на світ в одному і тому ж році, то ця тривалість визначатиметься величиною смертності.

Зверни увагу!

Чим більшою є смертність, тим меншою є середня тривалість життя групи, і навпаки.

Приріст популяції — різниця між народжуваністю та смертністю.

Приріст може бути додатнім (народжуваність переважає над смертністю) та від'ємним (смертність переважає над народжуваністю).

Види популяцій:

• незалежні популяції — мають досить високий потенціал розмноження, постійно оновлюючись без надходження представників видів ззовні;

• напівзалежні популяції — можуть існувати лише у результаті розмноження власних особи при незначній чисельності, проте інколи можливе надходження у ці популяції особин ззовні, що сприяє збільшенню народжуваності;

• залежні популяції — розмноження всередині таких популяцій не компенсує смертність, тому вони можуть існувати лише при надходженні особин із сусідніх популяцій.