Поняття про біологічну та технічну стиглість овочевих культур

Мета: ознайомити учнів з біологічною та технічну стиглістю овочевих культур

Збирання врожаю ‒ найбільш трудомісткий процес технології виробництва овочів. Більшість районованих сортів малопридатні або зовсім непридатні для механізованого збирання. Це створює напруженість у період збирання врожаю, особливо при нестачі робочої сили, і часто призводить до подовження періоду збирання і втрат урожаю. Залежно від виду і призначення овочів розрізняють три види їх стиглості: знімну, технічну і біологічну.

Знімна стиглість ‒ це такий стан плодів, коли їх ріст закінчився і вони досягли товарних розмірів, але для споживання чи переробки придатні лише тоді, коли мине період післязбирального дозрівання. Так, для тривалого зберігання або транспортування помідори збирають після наливання зеленими, коли вони більш транспортабельні. Після дозрівання плоди набувають червоного забарвлення (товарного вигляду) і їх реалізують.

При технічній стиглості продукції органи набувають товарного вигляду і придатні для споживання, переробки чи зберігання, хоча насіння в них ще не дозріло або зовсім не утворилося. Після достигання насіння вони втрачають товарний вигляд і стають малопридатними або зовсім непридатними для споживання (огірки, кабачки тощо). Поняття технічної стиглості часто є умовним і змінюється залежно від призначення продукції. При збиранні петрушки, моркви, буряків, цибулі на пучковий товар технічна стиглість настає в період інтенсивного росту й утворення невеликих продуктивних органів. Таку продукцію реалізують разом із листям. При збиранні восени технічна стиглість настає в період зменшення приросту й утворення великих продуктивних органів, придатних для тривалого зберігання

Біологічна стиглість ‒ це стан овочевих культур, коли продуктові органи набувають товарного вигляду і стають придатними для споживання, переробки та зберігання з одночасним достиганням насіння (гарбузи, помідори). У таких овочевих культур біологічна стиглість збігається з технічною

За кількістю збирань овочеві культури поділяють на три групи: суцільного, вибіркового і багаторазового збирання. При суцільному овочі збирають за один захід (середня і пізня капуста, цибуля-ріпка, часник, більшість коренеплодів, гарбузи). Такі культури найбільш придатні для механізованого збирання. Вибірково збирають урожай культур із тривалим періодом дозрівання. Овочі збирають 1‒3 рази вибірково в міру достигання, а потім проводять суцільне збирання. Якщо запізнитися зі збиранням, плоди втрачають товарний вигляд і стають мало придатними для споживання. Так збирають урожаї ранньої та цвітної капусти, головчастого салату, редиски. Механізувати збирання цих культур важче, ніж культур першої групи. Багато разів (до 10‒15 і більше) збирають продуктові органи культур із тривалим періодом плодоношення. До них належать огірки, помідори, перець, баклажани, кабачки, патисони, щавель, ревінь тощо. Механізувати збирання врожаю цих культур важко.

Останнім часом селекціонери працюють над створенням сортів одноразового збирання. Уже виведено такі сорти і гібриди помідорів, перцю і огірків для відкритого ґрунту. Збирати врожай овочевих культур потрібно в суху погоду. Не можна затримуватися із збиранням овочів до пізньої осені, оскільки це часто призводить до підмерзання продуктових органів. Під час збирання слід запобігати механічному пошкодженню цих органів, яке знижує їх якість і лежкість. Тріснуті і загнилі плоди чи коренеплоди збирають одночасно з товарними і видаляють їх під час сортування. Урожайність і якість продукції овочевих культур багаторазового збирання залежать від своєчасності його проведення. Передчасне збирання спричинює недобір урожаю, а запізнення ‒ зниження якості товарної продукції. Основним завданням під час збирання врожаю є запобігання втратам і збереження високої товарної якості продукції. При одноразовому машинному збиранні необхідно регулювати робочі органи машин так, щоб не пошкоджувати товарну продукцію (капусту, коренеплоди, цибулини тощо). Слід запобігати цьому під час навантаження овочів в автомашини і причепи. Пошкодження овочів під час збирання спричинює їх передчасне псування, тому відразу після збирання овочі сортують, відбирають механічно пошкоджені, загнилі коренеплоди, цибулини, головки капусти тощо (використовують для годівлі сільськогосподарських тварин). Якщо овочі збирають вручну, їх сортують зразу, що також запобігає пошкодженню. Збираючи врожаї культури багаторазового збирання, не можна перевертати огудину, псувати листя, стебла і кореневу систему рослин, оскільки це призводить до значного недобору врожаю. Одночасно з товарною продукцією вибирають перерослі, виродливі та покоджені хворобами і шкідниками плоди. Сортують продукцію на спеціально відведеному майданчику. Урожай зеленних овочевих культур збирають уранці або ввечері, бо на сонці вони швидко в’януть і втрачають товарний вигляд і якість. Сортують і затарюють продукцію під навісами. Овочі, зволожені росою або дощем, перед затарюванням злегка підсушують.