Поняття про античність, її хронологічні межі. Основні етапи, роди і жанри античної літератури. Специфіка розвитку літератури в Давній Греції і в Давньому Римі. Концепція людини і світу в античній літературі

   У літературознавстві виділяють три основних літературних роди: епос, лірику і драму. Ця класифікація, що виникла ще за часів античності, зберігає своє базове значення донині. Тоді ж були започатковані й усі літературні жанри, про що свідчать їхні переважно грецькі назви: епічна поема, трагедія, комедія, ода, елегія, сатира, епіграма, новела, роман.

  Античний гуманізм. Антична література сформувала духовні цінності, які стали базовими для всієї європейської культури. До таких цінностей належить насамперед ідеал активної, діяльної, закоханої в життя, одержимої жагою знання і творчості людини, готової самостійно приймати рішення і нести відповідальність за свої вчинки. Античність вважала вищим сенсом життя щастя на землі.

  Піднесення земної краси. Греки розробили поняття про облагороджувальну роль краси, яку вони розуміли як віддзеркалення вічного, живого і досконалого Космосу. Відповідно до матеріальної природи Всесвіту вони й красу розуміли тілесно і знаходили її у природі, у людському тілі — зовнішності, пластичних рухах, фізичних вправах, творили її в мистецтві слова і музики, у скульптурі, величних архітектурних 

Словникова робота(Виділену інформацію записуємо до зошита)

  Катарсис (з давньогрец. — підняття, очищення, оздоровлення) — поняття, яке вживали в античній філософії, медицині, естетиці. Давньогрецький мислитель Арістотель пов’‎язав його з трагедією, яка викликає гнів, страх, співчуття і цим змушує глядача відчувати духовне переживання, тим самим виховуючи людину та очищуючи її душу. У сучасній філософії катарсис трактують як особливу, найвищу форма трагізму, коли втілення конфлікту та емоція потрясіння, що його супроводжує, не пригнічують своєю безвихіддю, а «очищують» і «просвітлюють» глядача чи читача.

«Ґронування» за темою «Античність»

Запишіть у поле для вводу.