Посилання гуглміт: https://meet.google.com/iuu-mkxi-gfy
Покритонасінні. Дводольні та однодольні покритонасінні
Джерело: https://uahistory.co/pidruchniki/kostikov-biology-6-class-2014/48.php
Покритонасінні — це насінні рослини, у яких пилок вловлює приймочка маточки.
У квіткових рослин є насінини із зародками, які містять дві або одну сім’ядолі. З цією ознакою пов’язана ціла низка інших особливостей. Тому покритонасінні поділяють на дводольні і однодольні.
Корінь. У більшості дводольних головний корінь живе тривалий час, а тому їхня коренева система має один найпотужніший корінь, від якого відходять менш потужні бічні корені. Головний корінь однодольних рано відмирає, тому їхня коренева система зазвичай складається з багатьох однаково розвинених коренів.
Листок. У листків дводольних зазвичай невелика листкова основа, часто є прилистки, добре розвинений черешок і листкова пластинка із пальчастим або пірчастим жилкуванням. Листки однодольних часто мають основу у вигляді піхви, що оточує стебло, в переважній більшості без прилистків і черешка, з овальною або стрічкоподібною листковою пластинкою, дугоподібним або паралельним жилкуванням.
Стебло. На поперечному зрізі стебла дводольних провідні пучки розташовані кільцем, є серцевина. Для них типове утворення камбію і потужне потовщення. Тому серед дводольних багато як трав, так і дерев. Натомість провідні пучки однодольних розкидані майже по усьому поперечному зрізі стебла. Часом в центрі можна розпізнати серцевину, але у деяких однодольних, наприклад злаків (бамбук, пшениця, жито) на місці серцевини виникає велика повітряна порожнина. Камбій у однодольних не утворюється. Це — переважно трави. Дерев до цієї групи належить небагато: це — пальми, алое або драцени.
Квітка. Для багатьох дводольних характерні квітки, у яких частини розміщені колами, в кожному з яких по чотири або п’ять листочків оцвітини, тичинок чи плодолистків, з яких складається маточка. А у типової квітки однодольних кола тричленні. Квітки із великим і невизначеним числом частин трапляються як серед дводольних, так і серед однодольних.
Дводольних покритонасінних у флорі Землі нараховують близько 180 тис. видів, а близько 70 тис. видів покритонасінних мають зародок з однією сім’ядолею і належать до однодольних.
ВИСНОВКИ
1. Покритонасінні — найбільша за обсягом група рослин, яка найбільш поширена у різноманітних умовах існування.
2. Характерними рисами покритонасінних є квітка, плід, вловлювання пилку приймочкою маточки, зародковий мішок, подвійне запліднення, ситоподібні трубки.
3. Покритонасінні рослини за сукупністю ознак можна поділити на дводольні і однодольні.
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ
Покритонасінні, дводольні, однодольні.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Які основні ознаки покритонасінних?
2. За якими ознаками покритонасінні поділяють на дводольні і однодольні?
3. Скільки видів покритонасінних, дводольних і однодольних існує в природі?
