Конструктор уроків
1
Мета: ознайомити учнів з походженням кролів та їх особливостями, формувати нові знання про походження кролів, виховувати дбайливе відношення до тварин.
Кролівництво – скоростигла галузь тваринництва, використовується для виробництва дієтичного м’яса, сировини для шкіряної, хутрової та вовнової промисловості.
Кролятину рекомендують людям, які страждають захворюваннями органів травлення, гіпертонічною хворобою, хворобами печінки, також кролятина рекомендується людям, які потребують легкозасвоюваних білкових продуктів, дітям, вагітним жінкам.
Досить важливою продукцією кролів є шкурки. В європейських країнах вони складають біля 1/3 хутрової сировини. Їх використовують для виробництва натуральних та імітації дорогого хутра.
Кролячий пух – високоякісна сировина для виготовлення фетрових (велюр, замша) та текстильних виробів. Кролики дуже чутливі до інфекційних хвороб. Тому їх часто використовують як лабораторних тварин.
Походження. Кролики належать до ряду зайцеподібних, родини зайців, роду кролів, виду кріль звичайний. Первинна батьківщина дикого кролика – Азія, звідси кролики розселилися по Африці і Європі. Починаючи з II в. до н. е. римляни і французи розводили кроликів вже в особливих розплідниках або заповідниках. У інших частинах Європи кролівництво стало розповсюджуватися тільки лише в XII-XIII столітті. Декілька пізніше кролики були доставлені людиною і на континенти, де раніше їх ніколи не було.
Дикий кролик - стадна тварина, яка утворює групи з 2-3 звіряток, що стійко відстоюють свою територію. Вони водяться в малих лісах, на відкритих місцях, чагарниках, в садах, де створюють нори - притулки, виводкові камери, які являють собою систему споруд. Дикі кролики практично не відрізняються від кроликів сіро-заячого окраса. Груди і низ шиї рудувато-сірого кольору, черевце - білого. Вага кролика не перевершує 2-3 кілограм при довжині тулуба 40-45 сантиметрів.
Чисельність популяції кроликів в різні роки може бути різною. У відповідних умовах кролики швидко підвищують свою популяцію і робляться іноді справжньою бідою для сільського господарства. Так, в 1959 році в Австралію були доставлені 16 кроликів. За 3 роки при відсутності хижаків вони до того розплодилися, що отримали визнання як потенційний бич країни. У Австралії репродукція кроликів відбувається майже протягом всього року, і кролиця дає за даний час до 40 кроленят.
Значна плодючість кроликів тісно взаємопов'язана і з підвищеною летальністю.. На території Європи немало диких кроликів, особливо молодняка, гинуть від різних хвороб, хижих птахів і звірів. Великі кролики в природних умовах рідше доживають до трирічного віку, тоді як в неволі вони живуть до 10-12 років. У процесі одомашнення кроликів люди виводили породи різних напрямів продуктивності (шкуркових, м'ясних, пухових, декоративних). При цьому у кроликів мінялися жива вага, комплекція, забарвлення шкурки, будова волосся, мускулатура, скелет, плодючість і скороспілість. Так, якщо жива маса диких дорослих кроликів дорівнює 2-3 кілограмам, то вага домашніх кроликів окремих порід дійде 6-8 кілограм, а іноді 9 кілограм і понад.
Практично кожна порода кроликів володіє своїм забарвленням: білою, сірою, сріблястою, сизою, блакитною, золотистою, коричневою, бурою, червоною і чорної. Одні з них виділяються однотонним кольором (різної тональності), другі мають плями різного кольору, форми і величин. Домашні кролики відрізняються від диких кроликів також своєю плодючістю, скороспілістю, молочністю і іншими біологічними особливостями.
Домашній кролик походить від дикого, батьківщиною якого вважають Іспанію і південну Францію. У нашій країні дикі кролики досі збереглися в південно-західній частині України і на деяких островах Каспійського моря. Селяться дикі кролики звичайно колоніями і по парно в норах, які риють на схилах в сухих місцях, покритих чагарниками і деревами.
Влітку дикий кролик в основному годується зеленою травою. Взимку харчується сухою травою, корою і молодими гілками чагарників і дерев. Обгризаючи кору дерев, іноді шкодять лісам і садам.
По зоологічній класифікації кролик належить до класу ссавців, ряду зайцеподібних, сімейства зайців, роду кроликів і виду кріль звичайний. Донедавна кроликів відносили до загону гризунів в зв'язку з великою схожістю з ними.
Зовні кролик схожий на зайця, але не схрещується з ним, оскільки відрізняється по багатьох біологічних особливостях:
Дикий кролик живе в норах, виходить на годівлю в сутінки, на ніч, Зайці нір не риють.
У кроликів на зиму вовна не міняє забарвлення, тільки стає пухнастішою і густіше. Зайці ж до зимового сезону міняють окрас волосяного покриву: русак - жовто-сіру на сіру, біляк - сірувато-буру на білу.
Кролик має порівняно короткий тулуб з невеликою головою, короткими задніми ногами, У зайців тулуб великих розмірів, подовженої форми голови і задніх кінцівок. Вагітність кролиць триває 31 день, а зайчих - 50-52 дні. Народжуються кроленята в земляних норах сліпими, голими. Місяць знаходяться під матір'ю. Зайчата народжуються в земляних норах більш розвиненими - опушеними, зрячими, здатними поїдати не тільки молоко, але і іншу їжу. В перший день вони можуть бігати. Мати – зайчиха ніколи не знаходиться біля дитинчат. Годує дитинчат рідко. Зайчата зовсім не помітні між сухою травою. Хижаки не можуть відчути зайчат: затаївшись, вони ховають під себе лапки і тому практично не пахнуть, адже потові залози в них знаходяться на подушечках лап. Таким чином, між видами кроликів і зайців існує біологічний бар'єр.
Дикі кролики вперше були приручені більше двох тисяч років тому. Безсистемний відбір на перших етапах розведення згодом змінився направленим. Людина відбирала з потомства особини з бажаними для нього ознаками, поступово поліпшувала їх шляхом вдосконалення годівлі і вирощування.
Створювалися породи кроликів з новими, потрібними людині категоріями. Наприклад, коли їх розводили тільки для отримання м'яса. Пізніше крім м'яса були потрібна шкурка з густим хутром красивого забарвлення, довгий і густий пух. Внаслідок одомашнення організм кроликів змінився і придбав нові ознаки в будові тіла, продуктивність, статевій функції, забарвленню волосяного покриву. У цей час кроликів різних порід розводять майже у всіх країнах світу. На Русі домашні кролики з’явилися за часів правління Ярослава Мудрого. Як свідчать історичні документи. Розводили пухових кроликів для одержання пуху.
Біологічні особливості. Головною біологічною особливістю домашніх кроликів є висока інтенсивність розмноження. Самиці звичайно приносять в окролі 6-9 кроленят, а особливо плодовиті - по 12-16 і більш, причому добре їх вигодовують протягом 30-45 днів.
Молоко кролиць містить 10-15% білків, 13-20% жирів, 1,8-2,1% цукру, 2,6 % мінеральних речовин,
Кролиці можуть давати окрол в будь-який час року. Сукрильність (вагітність) їх триває в середньому 30 днів е відхиленням в ту або інакшу сторону на 1-2 дні. Запліднюватися матка може на 2-й день після окролу. Завдяки нетривалому періоду сукрильності на колгоспних і радгоспних фермах звичайно отримують за рік по 3-5 окролів, в індивідуальних господарствах - по 5-7.
Скороспілість - важлива особливість цих тварин. У віці 6 днів кроленя збільшує свою вагу в два рази, до 30-денного віку - в 10-12 раз.
Найбільш інтенсивно кролики зростають до 4-місячного віці і досягають до цього часу майже розміру дорослих тварин (біля 85 %). У 6-місячному віці кролик досягає 87 % маси дорослих кролів У 8-місячному віці зростання закінчується.
Бройлерний молодняк досить швидко відгодовується у віці 2-2,5 місяці, досягає маси 1,5-2 кг і може реалізовуватися на м'ясо, а в 5-6-місячному дає хорошу шкурку.
Важливо і те, що ці тварини добре пристосовані до зовнішнього середовища. Можуть знаходитись в клітках на відкритих майданчиках протягом всього року. При такому вирощуванні вони менше схильні до захворювань, мають більш густе опушення
Кролики сприйнятливі до інфекцій. Тому вони широко використовуються як лабораторні тварини.
Якщо правильно використати їх біологічні особливості, можна добитися високої продуктивності. Передові кролівники від однієї самиці і її потомства за рік отримують 40- 60 кроленят. При реалізації лише кондиційного молодняка це дасть 60-70 кг м'яса і 25-70 штук шкурок.
Свійський кріль походить від дикого. Батьківщиною дикого кроля вважають Південну і Середню Європу. Особливо багато кролів водилося в Іспанії, Італії. Кролі належать до ряду Зайцеподібних; родини Зайцевих; роду Кролів. Європейський дикий кріль був одомашнений і дав початок свійським породам кролів. Дикий кріль має довжину тіла до 40 см, живу масу до 3 кг. Хутро темно – сіре з рудуватим відтінком. Живуть кролі колоніями, роблять нори в лісах, парках, вздовж морських берегів. Нору вистилають пухом. Розмножуються влітку, даючи 3 – 4 окроли. Тривалість вагітності – 28 – 32 дні, народжують близько 5 кроленят і годують їх до місяця. Під впливом одомашнення змінилися жива маса ( до 9 кг ), довжина тіла ( до 70 см ), кістяк, форма будови тіла, внутрішніх органів. У процесі одомашнення дикого кроля людина використала позитивні його властивості і штучним добором і підбором, створенням відповідних умов годівлі та утримання вивела нові породи кролів, які мають господарське значення. На сьогодні у світі відомо близько 200 порід кролів. Породи кролів розділяють на три основні напрями: м’ясні, м'ясо – шкуркові, пухові. Європейський дикий кріль – єдиний вид родини кролів, що був одомашнений і дав початок великій кількості порід, яких сьогодні розводять на всіх континентах. Сучасні свійські кролі відрізняються від диких за живою масою, скороспілістю, величиною і будовою тіла, плодючістю, забарвленням і якістю волосяного покриву, поведінкою. Кролі мають цінні біологічні властивості, знання і уміле використання яких сприятиме успішному розведенню кролів. Це, насамперед, висока плодючість, скороспілість, короткий період сукрільност . Плодючість – одна з цінних властивостей кролів, яка залежить не стільки від породи, скільки від індивідуальних особливостей, віку тварини, умов годівлі та утримання. За один окріл від самки одержують до 24 кроленят. Одомашнені кролі легко паруються з дикими і дають плодюче потомство. Сукрільність у кролиць триває в середньому 30 днів. Жива маса кроленят при народженні 40 – 60 г. У приплоді їх може бути від 1 до 19, найчастіше 6 – 8 кроленят. Домашні кролі відзначаються високою енергією росту як в ембріональний, так і в постембріональний період. Висока інтенсивність росту молодняка кролів в ранній постембріональний період (до 2–3 – місячного віку ) зумовлена високими поживними якостями молока самок. Ріст і розвиток. Кроленята народжуються сліпими і голими. За 5-7 днів їхня жива маса збільшується у два рази, тулуб покривається довгим остьовим волоссям. У 3-тижневому віці жива маса приплоду зростає в 5-6 разів, а первинний волосяний покрив досягає повного розвитку. До цього часу кроленята залишають гніздо й починають самостійно поїдати корм. Швидкий ріст їх у цей період пояснюється високою поживністю молока кролематок. В перші два дні після народження кроленята живляться молозивом. У молоці кролематок міститься 10-15 % білка, 10-20 % – жирів, 1,5-3 % мінеральних речовин. Кроленят самка годує 4 – 5 разів на добу, звичайно в той час, коли її ніхто не турбує. На 5-7-й день життя кроленята вкриваються шерстю і в гнізді лежать не так щільно, як в перші дні. На 10-13-й день у них прорізуються очі, а на 17-20-й день кроленята починають виходити з гнізда. До цього періоду вони живляться тільки молоком матері. По виході з гнізда кроленята починають гризти все, що є в годівниці. У цей період треба особливо уважно стежити за станом їх здоров’я. Корм у годівниці повинен бути доброякісний, завжди свіжий. Ціле спрямованою діяльністю людини створено багато порід кролів, які значно відрізняються не лише від диких, але й між собою за живою масою, будовою тіла, забарвленням волосяного покриву, розвитком окремих статей, скоростиглістю тощо.
В Україні найпоширенішими породами кролів є: сірий велетень. Срібляста, білий велетень, віденська голуба, каліфорнійська, метелик. Значно менше розводять фландр, рекс, баран, чорно – бура.
Породи поділяються на м’ясо – шкуркові: сірий велетень, срібляста, білий велетень, віденська голуба, метелик; м’ясні новозеландська біла, каліфорнійська, фланер; пухові –біла пухова.
Висновки. В процесі одомашнення кролів дюди виводили породи різних напрямів продуктивності (шкуркових, м’ясних, пухових, декоративних) При цьому у кроликів мінялися жива вага,забарвлення шкурки, будова волосся, мускулатура, скелет,плодючість, скороспілість.. Так, якщо жива маса диких дорослих кролів дорівнює 2 – 3 кг, то вага домашніх кроликів окремих порід може бути 6 – 8 кг, а іноді і більше. В процесі одомашнення і селекції диких кролів відбулися значні зміни у їх властивостях і будові.
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0