Підготовка садівного матеріалу

ДОБІР САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Сьогодні в продажу є великий вибір як культур, так і їхніх сортів. Сорти плодових дерев відрізняються не тільки кольором, смаком і розміром плодів, а й призначенням. Посадковий матеріал, який відбираєте, має бути здоровим, мати добре розвинену кореневу систему та крону. Вимоги до якості саджанців яблуні визначені галузевим стандартом України ДСТУ 46.061 — 2008 «Садивний матеріал плодових культур». Згідно з вимогами цього стандарту, саджанці за своїми якостями поділяються на два товарні сорти: вищий і стандартний, а за фітосанітарним станом — на три класи: А (оздоровлені), Б (тестовані) та В (візуально здорові).  За технічними показниками саджанці повинні мати відповідні параметри: діаметра штамбу, висоти, кількості гілок у кроні та кута їхнього відходження від центрального провідника. Причому на саджанцях відповідного товарного сорту не повинно бути різного роду механічних пошкоджень. Коренева система саджанців має бути добре розвиненою, з відповідною кількістю коренів.

За останнє десятиріччя в Інституту помології ім. Л.П. Симиренка НААН (наразі — Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренка ІС НААН) створено 11 нових сортів яблуні, що занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні та рекомендованих для вирощування в різних ґрунтово-кліматичних зонах. Рекомендовані сорти для інтенсивних насаджень: Айдаред, Ренет Симиренка, Мліївчанка осіння, Слава переможцям, Сапфір, Пламенне, Росавка, Благодать, Даринка, Мир.

Ренет Симиренка

Ренет СимиренкаДерево середньоросле, у південних районах України при високій агротехніці і зрошуванні сильноросле з розлогою широко округлою, доволі густою кроною із звисаючими гілками. Пагоноутворювальна здатність висока. Тип плодоношення мішаний.

Плоди середньої та вище середньої величини, масою 150– 200 г, часто неодномірні, кулясто-конічні або плоско-округлі, дещо асиметричні, зелені або світло-зелені, інколи з помірним червонуватим рум’янцем на незначній частині поверхні, на сонячному боці з добре помітними великими світлими підшкірковими цяточками та слабким сизим нальотом. М’якуш білий, із зеленуватим відтінком, щільний, ніжний, дуже соковитий, запашний, кисло- солодкого смаку. Дегустаційна оцінка 8,0–8,6 бала.

В Лісостепу України знімальна зрілість плодів настає в кінці вересня — на початку жовтня, споживча — у грудні. Транспортабельність висока. Плоди в холодильнику зберігаються 6–8 місяців, використовуються у свіжому вигляді та для різних видів технічної переробки.

Сорт посухостійкий, швидкоплідний, високоврожайний, з відмінними смаковими якостями плодів при тривалій лежкості і високій транспортабельності. Зимостійкість середня, стійкість до парші низька, до борошнистої роси середня.

Айдаред

АйдаредЗимовий сорт. Дерево середньоросле з широкоовальною або округлою густою кроною, досить зимостійке. Плодоносить на кільчатках, плодових прутиках, однорічних приростах.

Плоди переважно вищесереднього розміру, масою 145–190 г, одномірні, пласко-округлі, зеленувато-жовті, з яскраво-червоним розмитим або смугасто-розмитим рум’янцем. М’якоть кремова або світло-кремова, щільна, дрібнозерниста, соковита, середнього кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка — 7,0–7,6 бала. Знімальна стиглість настає на початку жовтня, споживча — в лютому. У звичайному сховищі плоди зберігаються до березня, в холодильнику — до червня. Транспортабельність висока.

Скороплідний сорт із щорічною врожайністю. Зимостійкість і стійкість до парші середня, до борошнистої роси — вища за середню. Використовують свіжими та на виготовлення соків.

Пламенне

ПламеннеДерево середньоросле, з округлою або плоско-округлою пониклою, дещо загущеною кроною. Основний тип плодоношення — на кільчатках. Дерева схильні до інтенсивного закладання плодових бруньок на приростах поточного року. Цвіте в ранньо-середні строки, рясно.

Плоди середньої величини, масою 125–158 г, дещо не одномірні, округло-конічні. Шкірка тонка, гладенька, блискуча, зеленувато-жовта з розмитим малиново-червоним рум’янцем на більшій частині плоду. М’якуш жовтувато-білий, щільний, соковитий, духмяний, приємного кисло-солодкого смаку, містить 11,07–13,5% цукрів, 0,35–0,49% органічних кислот. Дегустаційна оцінка — 8,0–8,4 бала. Знімальна стиглість плодів настає наприкінці вересня — на початку жовтня, в холодильному сховищі яблука зберігаються до березня.

Сорт придатний для інтенсивного промислового та аматорського садівництва, швидкоплідний, високо та щорічно врожайний, зимостійкий, середньо-стійкий до парші і високостійкий до борошнистої роси. На середньо-рослій вегетативній підщепі в товарне плодоношення вступає на другий рік від садіння в сад. Транспортабельність висока. Використання універсальне.

Мир

Сорт зимового строку достигання. Дерево середньоросле з кулястою середньо- загущеною кроною. Цвіте в середні строки. У пору плодоношення вступає на підщепі М.9 — на другий, на М.7 — на 3-й рік росту в саду.

Плоди масою 150–180 г, одномірні, широко-кулясто-конічні жовті з незначним рожево-червоним розмитим рум’янцем, на 1/3–1/2 поверхні, на фоні якого добре помітні штрихи більш темнішого кольору. Шкірочка щільна, середньої товщини, гладенька із слабким восковим нальотом. М’якоть світло-зелена, при достиганні жовтувато-кремова із зеленуватими прожилками, щільна, дуже соковита, відмінного кисло-солодкого смаку з середнім ароматом. Дегустаційна оцінка — 8,4–8,6 бала.

Середня врожайність на підщепі М.9 — вище як 30 т/га. У Лісостепу України знімальна стиглість плодів настає у третій декаді вересня — першій декаді жовтня. Транспортабельність висока. У звичайному сховищі зберігається до квітня місяця, у холодильнику до травня-червня.

Мліївчанка осіння

Мліївчанка осінняСорт осіннього строку достигання. Дерево середньоросле із компактною колоноподібною кроною і плодоношенням по типу «спур».

Плоди вище середнього розміру та великі, масою 165–205 г, пласкоокругло-конічні, помірно ребристі, зеленувато-жовті, з інтенсивним розмитим рожевувато-червоним рум’янцем на більшій частині поверхні, та великою кількістю світло-сірих добре помітних підшкіркових цяточок і сизим нальотом. Шкірочка щільна, гладенька, слабо масляниста, покрита густим сизим нальотом. М’якоть ніжна, біла, запашна, соковита, відмінного кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка — 8,4–8,6 бала.

Знімальна та споживча стиглість плодів настає в І декаді вересня. Транспортабельність середня. У сховищі яблука зберігаються до грудня-січня. Сорт швидкоплідний, середньо зимостійкий, високостійкий до парші та борошнистої роси, високоврожайний, без різко вираженої періодичності, високі смакові якості плодів.

Городищенське

ГородищенськеСорт зимового строку достигання. Дерево середньоросле, з пласкоокруглою слабозагущеною, дещо пониклою (звислою) кроною.

Плоди розміром більші за середній, масою 150–180 г, одномірні, ширококулясто-конічні, слаборебристі, зеленувато-жовті, з інтенсивним яскраво-червоним рум’янцем майже по всій поверхні плоду, з білими круглими помітними підшкірковими цяточками. М’якоть зеленувато-біла або кремова, щільна, дрібнозерниста, соковита, відмінного винно-солодкого десертного смаку. Дегустаційна оцінка — 8,4–8,6 бала.

Знімальна стиглість плодів настає наприкінці вересня — на початку жовтня, споживча — в грудні. Транспортабельність висока. В холодильнику зберігається до квітня-травня. Сорт швидкоплідний, високозимостійкий і високоврожайний, середньостійкий до парші та слабостійкий — до борошнистої роси.

Ювілейне МІС

Сорт зимового строку достигання. Дерево слаборосле, з компактною піднесеною середньо загущеною кроною. Тип плодоношення кільчатковий. Квітує в ранні строки.

Плоди розміру більшого за середній та великі, масою 160–205 г, середньо-одномірні, округло-конічні, злегка приплюснуті, жовто-зелені, з помірним розмитим тьмяно-рожевим рум’янцем на більшій частині плоду, малопомітними дрібними світлими підшкірковими цяточками та інтенсивним сизим нальотом. Шкірочка середньої товщини, щільна, гладенька, помірно масляниста. М’якоть жовтувато-біла, щільна, ламка соковита й запашна, дрібнозерниста, приємного кислувато-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка — 8,0–8,2 бала.  Знімальна стиглість плодів настає наприкінці вересня. Транспортабельність висока. В холодильнику зберігається 6–7 місяців. Використовують свіжими та на виготовлення соків. Сорт швидкоплідний, середньозимостійкий, високостійкий до парші і борошнистої роси, високоврожайний, високі смакові та товарні якості плодів.

Конструкції насаджень яблуні

Серед багатьох ланок інтенсивної технології виробництва плодів одне із провідних місць займають конструкції насаджень, від яких значно залежать скороплідність, величина врожаю, якість плодів тощо. Це один із факторів, які визначають рівень продуктивності саду, підбір сорто-підщепних комбінувань, схему садіння, спосіб формування та обрізування дерев.

Схеми розміщення дерев у саду

Помірно загущеними є сади з міжряддями на карликових підщепах 3–3,75 м, а в ряду — 0,75–2,5 м, на напівкарликових відповідно — 4– 4,5 м і 1,5–3 м, а на насіннєвих — 5–6 м і 3–4 м. Подальше збільшення кількості дерев на одному гектарі можливе шляхом зменшення міжрядь до 3–3,75 м, а в ряду — загущенням до 0,5–1,5 м. Для забезпечення достатнього рівня освітленості в таких садах видаляють найнижчі основні гілки для заповнення вільного простору гілками, що звисають згори.

Оптимальна густота садіння в тих чи інших ґрунтово-кліматичних умовах враховує тип підщепи, силу росту помологічного сорту, спосіб формування крони, рівень родючості ґрунту, наявність і ступінь ґрунтовтоми, рівень вологозабезпечення і т.д. Істотними є також такі фактори, як величина господарства, доступність робочої сили та рівень забезпечення засобами механізації.

Значне загущення саду задля отримання високого врожаю з часом спричинює здрібніння й погіршення якості плодів. Крім того, за однорядного садіння плоди завжди кращої якості, ніж за садіння смугами.

В насадженнях на карликових підщепах здебільшого використовують однорядне садіння за схемою 3,5–3х1,25–1 м, причому ширина міжрядь залежить від наявної в господарстві техніки. Із урахуванням теперішньої недостатньої забезпеченості засобами механізації для високоінтенсивних насаджень у деяких випадках доцільно використати навіть ширину міжрядь 4 м. А за можливого недотримання відповідного способу формування дерев та інших причин, що можуть зумовлювати посилений ріст дерев, відстань між деревами в рядах має бути збільшена.

Перед посадкою корені саджанців умочують у суміш глини навпіл зі свіжим коров’яком, розбавлену до густоти сметани, щоб уберегти їх від висихання. За допомогою мірної стрічки проводять розбиття саду: позначають квартали, а в них ряди й місця дерев у ряду. Щоб ряди були рівними й дерева під час висаджування були розташовані точно в центрі ям, користуються посадковою дошкою.

Відстань між деревами в ряду добирають залежно від очікуваної сили росту дерев, яка, у свою чергу, залежить від помологічного сорту, родючості ґрунту, його вологозабезпечення, наявної ґрунтовтоми. У плодоносному віці в ряду створюється плодова стіна, ширина якої залежить від ширини міжрядь. Посередині міжрядь залишається світловий коридор для бокового освітлення крон і вільного проїзду техніки, ширина якого коливається в межах 2–2,5 м.