Підготовка насіння до сівби

Мета: Ознайомлення з методами підготовки насіння польових культур до сівби.
Важливим фактором сучасної інтенсивної технології є високоякісне насіння сільськогосподарських культур, що забезпечує високий потенціал врожайності, має хороші посівні якості, оброблене захисно стимулюючими речовинами, внаслідок чого придатне для посіву на кінцеву (без додаткового формування) густоту стояння. Якісний насіннєвий матеріал дає змогу без додаткових енергетичних затрат (добрива, пестициди) забезпечити належний ріст рослин, знизити негативний вплив бур'янів, хвороб, шкідників і на цій основі підвищити врожайність культури і якість одержуваної продукції, поліпшити екологічний стан поля. Для посіву за інтенсивними технологіями допускається кондиційне насіння високих репродукцій. Насіння якісно підготовлене, відкаліброване, для більшості культур оброблене інсектицидними та фунгіцидними протруйниками, надзвичайно високої якості. Посівні та врожайні якості насіння залежать від умов вирощування. Формувати якість насіння потрібно починати з вирощування на насіннєвих ділянках, у насінницьких сівозмінах. Щоб одержати насіння з високими посівними якостями зібране зерно доробляють, тобто очищують від рослинних решток, незрілого насіння, насіння інших культур, бур'янів, комах. Післязбиральну доробку зерна доцільніше здійснювати на потокових лініях типу «Петкус» або механізованих токах, де окремі машини для первинного очищення, сортування, просушування і затарювання об'єднані в одну потокову лінію. Для очищення, просушування, сортування насіння використовують машини ОВП-20А, ЗАВ20, ЗАВ-40, ОС-4,5А, КЗС- 40 та ін.

Його очищують від домішок насіння бур'янів, щуплого і битого насіння культури, підбираючи відповідні решета і трієри. Важко відокремлювані домішки, близькі за розмірами до насіння основної культури, відокремлюють на очисних машинах, використовуючи аеродинамічні властивості, щільність і особливості поверхні насіння та домішок. При цьому легко відокремлюється насіння бур'янів із великою парусністю і невеликою масою, наприклад, насіння редьки дикої від насіння ячменю, пшениці, люпину на пневматичних сортувальних столах ПСС-2,5. Ріжки з насіння жита можна відокремити за допомогою розчинів відповідної щільності. На гірках, у циліндрах із повстяною поверхнею відокремлюють вівсюг від насіння вівса. На гірках з гвинтоподібною поверхнею (змійках) очищують насіння гороху, вики від битого насіння цих культур та насіння інших культур і бур'янів.

Для очищування насіння дрібнонасінних бобових трав, льону від насіння бур'янів із шорсткою поверхнею ,його обробляють залізними ошурками і пропускають на електромагнітних машинах. Насіння кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, рицини та інших культур калібрують, тобто розділяють на окремі фракції за розмірами (довжиною, товщиною, шириною). Каліброване насіння висівають сівалками точного висіву, що забезпечує рівномірний розподіл насіння на площі.

Обов'язковим агротехнічним прийомом передпосівної підготовки насіння є протруювання (знезаражування) від грибних і бактеріальних захворювань рослин, які знаходяться на поверхні або усередині насінин, бульб тощо, а також підгризаючих ґрунтових шкідників. Протруювання, проведене завчасно, підвищує схожість на 20-24%. Найбільш поширеним і високоефективним є знезараження насіння за типом інкрустування, тобто протруювання з фіксуванням захисних сполук на насінні вільними речовинами. Інкрустація насіння підвищує врожай озимої пшениці, ячменю, кукурудзи на 0,3-0,6 т/га. Закріплені у плівці на насінні пестициди не розпилюються і не змиваються з нього, перешкоджають проникненню шкідливої мікрофлори в насіння навіть у ґрунті.

Плівкоутворювачі закріплюють пестициди на насінні, не змінюють його форми. При цьому закриваються тріщини та інші пошкодження на насінні, що запобігає зараженню його в ґрунті. Частіше для інкрустування використовують полівініловий спирт (ПВС), який застосовують у вигляді 5% водного розчину, натрієву сіль – у вигляді 2% водного розчину, з розрахунку 10 л робочого розчину на 1 т насіння, крохмальний клейстер. Широко використовують плівкоутворювальні протруювачі.
У практиці вирощування багатьох культур широко застосовують дражування насіння – нашаровування на насінні захисних поживних органічних і мінеральних речовин із метою надання йому зручної для висівання кулястої форми. До дражуючих сумішей додають органо-мінеральні поживні суміші, мікродобрива, бактеріальні препарати, протруювачі й активізуючі ріст речовини. При використанні дражованого насіння необхідно враховувати, що при проростанні воно вимагає більшої кількості вологи для отримання сходів.

Щоб забезпечити більш ранню сівбу пізніх ярих культур (кукурудзи), використовують гідрофобізацію насіння – покриття насіння плівками з речовин, які розчиняються в ґрунті за умови достатнього зволоження і лише за температури, сприятливій для проростання насіння даної культури. Для знезаражування доцільніше використовувати комплексні препарати, що діють не тільки на хвороби, а й на ґрунтових шкідників. Найбільш поширені байлетон, фентіурам, панорам, вітавакс, байтан, фундазол та ін. Протруювання проводять за 2-3 тижні до сівби на машинах ПС- 10А, ПС-30, АПК-20 Кожний з препаратів має певний спектр дії, тому їх використовують з урахуванням найбільш поширених у даних умовах хвороб і шкідників. Якщо немає можливості зробити інкрустування насіння, у такому випадку знезаражування проводять іншими способами, наприклад, напівсухим або зі зволоженням (5-10 л робочої водної суспензії на 1 т насіння) з обов'язковим додаванням клейких речовин для утримування протруювачів на насінні. Напівсухе протруювання плівчастих хлібів (ячмінь, овес, просо) можна проводити розчином формаліну. На 1 т насіння беруть 30 л розчину, який складається з 1 частини 40%-го формаліну і 85 частин води. Обприскане і ретельно перемішане насіння витримують під брезентом упродовж 4 годин, а потім просушують.

При мокрому протруюванні на 1 т насіння беруть 100 л розчину (1 частина 40%-го формаліну і 300 частин води).
Проти летючої сажки пшениці та ячменю застосовують термічне знезараження насіння. Насіння замочують у воді при температурі +28...+32°С протягом 4 годин (за цей період спори проростають), а потім витримують при температурі +52...+53°С протягом 7-8 хв. (спори гинуть). Після цього насіння охолоджують у холодній воді й підсушують.
Застосовують також однофазне прогрівання насіння протягом 4-4,5 год. при температурі +45...+46°С за допомогою машини КТС-0,5. 10 Одним із прийомів підготовки насіння до сівби є повітряно-теплове обігрівання. Насіння витримують під сонячним випромінюванням протягом 3- 5 днів або проводять активне вентилювання підігрітим до +30...+35°С повітрям.
Насіння зернобобових культур перед сівбою інокулюють, тобто обробляють нітрагіном, ризоторфіном, азотобактерином – препаратами, які містять бульбочкові бактерії або вільноживучі в ґрунті азотфіксуючі бактерії. Обробку проводять під навісами безпосередньо перед сівбою. Інокуляція насіння фосфоробактерином поліпшує фосфорне живлення рослин.

Для боротьби з виляганням посівів насіння обробляють ретардантами. При цьому глибше формується вузол кущіння і підвищується зимостійкість рослин, але знижується польова схожість насіння. У бобових трав багаторічного люпину насіння, як правило, є непроникна для води і повітря оболонка (твердокам'яне насіння). Для підвищення схожості таке насіння скарифікують – пошкоджують механічним або хімічним способом насінну оболонку, роблять її проникною для води і повітря.
В овочівництві, картоплярстві застосовують прийоми попереднього пророщування насіння, обробку стимулюючими речовинами. Досліджуються і розробляються ефективні прийоми обробки насіння струмом великої напруги, ультразвуком, рентгенівським і лазерним випромінюванням тощо.