Конструктор уроків
1
Друга битва під Іпром (квітень–травень 1915 р.):
Місце: район бельгійського міста Іпр (Фландрія).
Час: з 22 квітня по 25 травня 1915 року.
Сторони:
Німецька імперія
Союзники (Велика Британія, Канада, Франція, Бельгія)
Це була перша велика битва, де систематично застосували хімічну зброю (хлорний газ).
Після невдачі прориву в 1914 р. фронт на Іпрському виступі залишався дуже важливим: союзники контролювали шлях до портів Ла-Маншу.
Німці прагнули прорвати фронт і зламати оборону союзників.
Вперше вони вирішили використати газову атаку як спосіб здобути перевагу.
Біля села Лангемарк німці випустили близько 168 тонн хлорного газу з 5730 балонів.
Вітер поніс отруйні хмари на позиції французьких колоніальних військ (зокрема алжирців і марокканців).
Ефект був катастрофічним: загинуло близько 5 тис. солдатів, ще десятки тисяч були отруєні.
Утворився розрив у фронті до 6 км, але німці не змогли повністю використати успіх через власний шок і обережність.
Через дві доби німці повторили газову атаку, цього разу проти канадських дивізій.
Канадці, не маючи протигазів, застосовували вологі хустки, змочені водою або сечею, щоб захиститися.
Попри величезні втрати, вони утримали позиції, не допустивши прориву.
Німці здійснювали повторні газові атаки й масовані артобстріли.
Союзники поступово відходили, але фронт остаточно не був прорваний.
В середині травня бої стихли — Іпрський виступ залишився за союзниками, хоч і зменшився в розмірах.
Військові результати:
Німцям вдалося просунутися лише на кілька кілометрів.
Прориву та стратегічної перемоги вони не здобули.
Втрати:
Німеччина — близько 35 тис. убитих і поранених,
Союзники — понад 69 тис. втрат, з них близько 15 тис. отруєних газом.
Історичне значення:
Вперше у світовій історії масово застосовано зброю масового ураження — хімічний газ.
Це шокувало світову громадськість, але не зупинило застосування газів: згодом їх використовували на всіх фронтах.
Стало очевидно, що війна набуває ще жорстокіших і нелюдяних форм.
Після першої атаки солдати не розуміли, що це за «жовто-зелена хмара» — багато хто гинув від задухи просто в окопах.
Канада здобула велику славу: саме тамтешні війська вперше масово відбили газову атаку.
Після Іпра союзники терміново почали розробку протигазів, які вже наприкінці 1915 р. стали стандартним оснащенням кожного солдата.
2
Пилипчук Олександр Миколайович
25 грн
25 грн
Пилипчук Олександр Миколайович
3
Верденська битва (лютий – грудень 1916 р.)
Місце: район міста Верден на північному сході Франції (Мез).
Час: з 21 лютого по 18 грудня 1916 року.
Сторони:
Німеччина (під командуванням генерала Еріхa фон Фалькенгайна)
Франція (генерали Філіпп Петен, Робер Нівель, Фердинанд Фош)
Тривала майже 10 місяців і стала однією з найдовших та найкривавіших битв світової історії.
Німецький начальник штабу Еріх фон Фалькенгайн прагнув «виснажити» французьку армію.
План: завдати удару по символічно важливому для Франції пункту — фортеці Верден, сподіваючись змусити французів боронити її «до останнього солдата», а потім знищити їх в артилерійській «м’ясорубці».
Гасло німців: «виснажити Францію» (ausbluten — "кровоточити").
Німці зосередили величезні сили: 1200 гармат, у т. ч. важкі «Великі Берти».
Потужна артилерійська підготовка стерла з лиця землі укріплення та села.
25 лютого німці захопили форт Дуомон — ключову позицію Верденського укріпрайону.
Французькі війська, під командуванням генерала Філіппа Петена, організували оборону за принципом: «Вони не пройдуть!» («Ils ne passeront pas!»).
Франція налагодила «Священну дорогу» (Voie sacrée) — постійне підвезення військ, боєприпасів і продовольства до Вердена.
В квітні генерал Робер Нівель змінив Петена, продовживши стратегію утримання.
Фронт буквально «горів»: артилерія й атаки чергувалися без кінця.
Форт Во (червень 1916 р.) героїчно оборонявся французьким гарнізоном, який капітулював лише після нестачі води й боєприпасів.
Обидві сторони зазнавали колосальних втрат, не маючи рішучого успіху.
Союзники розпочали битву на Соммі, що змусило німців перекинути частину військ з-під Вердена.
Французи перейшли у контрнаступ і поступово відвоювали втрачені позиції.
18 грудня французькі війська відновили контроль над більшістю укріплень, включно з Дуомоном і Во.
Німці відмовилися від подальших атак.
Втрати:
Франція — близько 377 тис. убитих і поранених
Німеччина — близько 337 тис. убитих і поранених
Разом — понад 700 тис. жертв при незначному зсуві лінії фронту.
Стратегічні підсумки:
Жодна сторона не досягла вирішальної перемоги.
Франція зберегла Верден, що стало символом національної стійкості.
Німеччина виснажилася й не досягла стратегічної мети.
Значення:
Верден став символом жорстокості й безглуздості позиційної війни.
Гасло «Вони не пройдуть!» увійшло в історію.
Битва підірвала моральний стан обох армій, але особливо вдарила по Німеччині.
Під час боїв на кожен квадратний метр землі у Верденському районі впало до 1 тонни снарядів.
«Священною дорогою» до Вердена щотижня проходило понад 90 тис. солдатів і 12 тис. тонн вантажів.
У 1916 р. навіть з’явився вислів: «Верден — це пекло на землі».
Верденська битва вплинула на подальшу стратегію обох сторін: Франція надалі уникала подібних «м’ясорубок».
4
Пилипчук Олександр Миколайович
25 грн
25 грн
Пилипчук Олександр Миколайович
5
Битва на річці Соммі (липень – листопад 1916 р.)
Місце: Західна Франція, річка Сомма, північний схід від Парижа.
Час: з 1 липня по 18 листопада 1916 року.
Сторони:
Антанта: Велика Британія, Франція, Канада, Австралія, Нова Зеландія
Центральні держави: Німеччина
Битва була частиною координації з союзниками на Східному фронті та Брусилівським проривом, щоб полегшити тиск на французів під Верденом.
Французька армія влітку 1916 р. ще утримувала Верден.
Союзники планували масований наступ, щоб прорвати німецькі позиції на Західному фронті.
Основні цілі:
Відволікти німців від Вердена.
Прорвати фронт і створити умови для маневрової війни.
Британський головнокомандувач — генерал Дуглас Гейґ, французький — Жозеф Жоффр.
Перед атакою була 7-денна артилерійська підготовка, яка мала знищити німецькі укріплення.
Перша атака призвела до катастрофічних втрат: лише за один день британці втратили близько 60 тис. осіб, із них 20 тис. убитих — найбільші щоденні втрати в історії британської армії.
Французький сектор зазнав менших втрат, просування було більш успішним.
Наступ перетворився на затяжну позиційну війну, схожу на Верден.
Використовувалися: окопи, мінні поля, артилерійські обстріли та атаки піхоти.
Британці почали застосовувати нові тактики, зокрема танки, але їх було мало і техніка часто ламалася.
Протягом битви фронт зміщувався незначно — лише 6–10 км у глибину, але втрати були колосальні.
Великою проблемою була логістика та комунікації, обмежена кількість артилерії та погане узгодження з повітряною розвідкою.
Обидві сторони були виснажені.
Антанта захопила близько 12 км території фронту, німці втримали більшість укріплень.
Продовження наступу стало неможливим через втому, втрати та нестачу ресурсів.
Втрати:
Антанта: близько 620 тис. осіб (Британія — 420 тис., Франція — 200 тис.)
Німеччина: близько 465 тис. осіб
Стратегічні підсумки:
Фронт не був прорваний, позиційна війна продовжилася.
Втрати британців і французів були величезними, але досвід і нові тактики (танки, розвідка, скоординовані атаки) стали базою для подальших операцій.
Битва продемонструвала жорстокість окопної війни на Західному фронті.
1 липня 1916 р. — найкривавіший день в історії британської армії.
Танки були застосовані вперше в історії, але їх було лише кілька десятків.
Виник вислів: «Сомма — це школа крові», який символізує виснажливу війну позицій.
Битва на Соммі показала, що масові атаки піхоти проти окопів без нових методів ведуть до катастрофічних втрат.
6
Пилипчук Олександр Миколайович
25 грн
25 грн
Пилипчук Олександр Миколайович
Рефлексія від 3 учнів
Сподобався:
Так: 3
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 3
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 3
Так: 0