Перша російсько-українська війна.

ТЕМА: Перша російсько-українська війна. Кримськотатарський національний рух. Конституція Української Народної Республіки (УНР).

Перша радянсько-українська війна

Перша радянсько-українська війна (1917–1918 рр.) — це збройний конфлікт між Українською Народною Республікою (УНР) та радянською Росією (більшовицьким урядом), який став однією з перших війн за незалежність України після Жовтневої революції.
Вона визначила долю молодої української державності й показала прагнення більшовиків підпорядкувати Україну своїй владі.

Історичне тло

Після Лютневої революції 1917 року в Росії влада перейшла до Тимчасового уряду, а в Києві виникла Центральна Рада, яка прагнула автономії України у складі Російської республіки.
Після Жовтневого перевороту (листопад 1917 р.), коли більшовики захопили владу в Петрограді, український уряд — Центральна Рада — не визнав їхнього уряду.

Більшовики ж вважали Україну частиною колишньої Російської імперії та джерелом продовольства, вугілля й ресурсів.
Це стало причиною збройного конфлікту.

Основні етапи війни

1. Початок конфлікту (листопад – грудень 1917 р.)

• 7 (20) листопада 1917 р. Центральна Рада проголосила ІІІ Універсалом створення Української Народної Республіки (УНР) у федерації з Росією.

• Більшовики не визнали УНР і висунули ультиматум Центральній Раді: дозволити вільну діяльність рад і підтримати радянську владу.

• Центральна Рада відмовила.

У відповідь більшовики оголосили війну Україні.

2. Проголошення радянської влади в Україні (грудень 1917 р.)

• 24–25 грудня 1917 р. у Харкові більшовицькі делегати скликали Всеукраїнський з’їзд рад, який проголосив Україну радянською республікою.

• Було створено радянський уряд України — Народний секретаріат (очолив Юхим Медведєв).

• Таким чином, виникло два уряди України:

  • Центральна Рада в Києві (УНР);

  • Народний секретаріат у Харкові (радянська влада).

3. Наступ радянських військ (січень 1918 р.)

• Наприкінці грудня 1917 р. радянські війська під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка почали наступ із Брянська та Харкова.

• До них приєднувалися місцеві більшовицькі загони.

Основні напрямки наступу:

• На Полтаву, Лубни, Київ — головні сили;

• На Катеринослав і Херсон — допоміжні.

У самій Україні відбувалися більшовицькі повстання — особливо в Києві, Одесі, Катеринославі.

4. Бій під Крутами (29 січня 1918 р.)

• На шляху радянських військ під Києвом, біля станції Крути, добровольчий студентський загін (приблизно 300 осіб) під командуванням сотника Омеляна Онищенка стримував переважаючі сили ворога.

• Бій тривав кілька годин і став символом героїзму молоді, яка боронила незалежність України.

• Хоча військово це була поразка, вона затримала наступ більшовиків, що дало змогу уряду евакуюватися до Житомира.

5. Захоплення Києва більшовиками (лютий 1918 р.)

• Після кількох днів боїв, 8 лютого 1918 року, більшовицькі війська увійшли до Києва.

• Було створено радянську владу, розпочалися червоний терор, репресії, грабунки.

• Центральна Рада тимчасово діяла з Волині.

6. Контрнаступ УНР і поразка більшовиків (лютий – березень 1918 р.)

• Ще в січні 1918 року УНР підписала Брест-Литовський мир із Центральними державами (Німеччиною, Австро-Угорщиною).
  Вони зобов’язалися допомогти вигнати більшовиків із України.

• У лютому–березні німецькі та австро-угорські війська спільно з українськими частинами почали наступ.

• Уже 1 березня 1918 р. Київ було звільнено, а більшовицький уряд України утік до Росії (до Таганрога).

• До кінця березня 1918 р. вся територія України була очищена від радянських військ.

Результати війни

1. Перемога УНР завдяки підтримці Німеччини та Австро-Угорщини.

2. Тимчасове відновлення української влади в Києві.

3. Підписання Брестського миру (березень 1918 р.), який визнавав УНР незалежною державою.

4. Виведення радянських військ з території України.

5. Водночас війна показала слабкість УНР — без зовнішньої підтримки вона не могла самостійно захистити себе.

Наслідки та значення

✅ Перша радянсько-українська війна засвідчила:

• прагнення України до незалежності;

• агресивну політику більшовиків щодо сусідніх народів;

• важливість міжнародної підтримки для української державності.

❌ Але:

• залежність від Німеччини ослабила суверенітет УНР;

• поразка більшовиків була тимчасовою — вони повернуться через кілька місяців у другій радянсько-українській війні (1918–1919 рр.).

Підсумок

Перша радянсько-українська війна (грудень 1917 — березень 1918 р.) — це перший великий збройний конфлікт між незалежною Україною та більшовицькою Росією.
Вона завершилася перемогою УНР, але показала, що боротьба за українську державність лише починається.

Кримськотатарський національний рух та Конституцію Української Народної Республіки (УНР).

Кримськотатарський національний рух

Історичне тло

• Наприкінці XIX — на початку XX століття на території Криму почали активно формуватися національні політичні та культурні організації кримських татар.

• Це відбулося на фоні російської колонізації Криму, переселення населення, обмеження прав корінного народу та асиміляції.

Основні причини руху

1. Втрати автономії Кримського ханства після приєднання Криму до Російської імперії у 1783 р.

2. Соціально-економічні проблеми: обмеження власності, земельні конфлікти, бідність селян-кримських татар.

3. Культурна асиміляція та обмеження в освіті.

Політичні організації та діячі

• Кримська татарська національна партія (1905 р.) – перша спроба політичного об’єднання.

• Міллі Меджліс – орган, який пізніше став важливим політичним і культурним центром кримських татар.

• Відомі діячі: Номан Челебіджіхан, Ісмаїл Гаспринський, Саїд Алі.

Діяльність під час революцій 1917–1918 рр.

• Після Лютневої революції 1917 р. кримські татари:

  • створювали місцеві національні ради;

  • прагнули автономії Криму;

  • вели переговори з УНР та іншими українськими органами влади для визнання національних прав.

• Основна мета: самовизначення кримських татар, збереження культури та мови, політична автономія Криму.

2️⃣ Конституція Української Народної Республіки (УНР)

Історичне тло

• Після Третього Універсалу Центральної Ради (листопад 1917 р.) постала УНР.

• Виникла необхідність закріпити права громадян та принципи державного устрою, тобто створити конституційний фундамент нової держави.

Основні положення Конституції (1918 р.)

1. Демократичний устрій

   • Влада належить народу;

   • Верховна влада здійснюється через Центральну Раду та органи місцевого самоврядування.

2. Політичні права та свободи

   • Свобода слова, друку, зборів, асоціацій;

   • Рівність усіх громадян незалежно від національності, релігії, статі.

3. Поділ влади

   • Законодавча (Центральна Рада);

   • Виконавча (генеральний секретаріат);

   • Судова незалежність.

4. Соціальні та економічні положення

   • Земля належить тим, хто її обробляє;

   • Право селян на землю;

   • Захист робітників і право на страйк.

5. Національні меншини

   • Забезпечувалися культурні та мовні права національних меншин, включно з кримськими татарами.

Значення Конституції

• Закріпила принципи демократії та народного суверенітету;

• Була основою для державного та правового розвитку УНР;

• Становила першу спробу української конституційної державності у XX столітті.

Завдання:

1. Прочитати та вивчити теоретичний матеріал.

2. Зроби конспект.

3. Здати усно теоретичний матеріал вчителю.