Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Широта представлення народного життя.

Літературний пазл

Відтворіть пропущені слова у біографії Панаса Мирного.

Панас Мирний (справжнє ім’я - _______) народився ____ року в сім'ї дрібного чиновника, у _________ на Полтавщині. Навчався Панас спочатку в __________ парафіяльному училищі, а після переїзду батьків до ________ — у повітовому училищі. З 14 років працює ____________. Перші його твори — ___________________________. На одній із літературних субот сорокарічний Панас Мирний познайомився з учителькою музики Полтавського інституту шляхетних дівчат ____________. Вночі з 19 на 20 січня _____ р. стався крововилив у мозок, а 28 січня письменника не стало. Поховано його в ________. У будинку, де жив письменник, з 1903 року відкрито ___________.

Пригадаймо!

Зі скількох частин складається роман?

Роман складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на дрібніші розділи. Кожна частина, кожний з 30 розділів має свій закінчений зміст, свій внутрішній лад, художню завершеність.

Академік О.Білецький взагалі вважав, що композиція роману схожа «на будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом».

Як називаються частини роману? Про що у них розповідається?

I. Дитинство і юність Чіпки. (Це експозиція. Тут ще немає боротьби, загострення конфліктів. Письменник лише знайомить нас з енергійним юнаком, не називаючи його імені. Юнак зустрічає «польову царівну». Потім виявляється, що юнак – Чіпка, а «польова царівна» - Галя. Тут чудові пейзажі. У наступних розділах – розповідь про батьків та дитячі роки героя. Розділ «Двужон» - про кріпака Івана Вареника, який під чужим прізвищем (Хрущ) з'явився у селі Піски, одружився з бідною дівчиною Мотрею і знову кудись помандрував, залишивши «байстрюка» Чіпку на тяжке бідування. Також змальовані дитячі та юнацькі роки Чіпки та його однолітка Грицька.)

II. 100-річна історія села Піски ( в основному писав Іван Білик). Розповідається про закріпачення козацького села Піски Катериною ІІ, про завзятого січовика Мирона Гудзя, який виборов своєму родові волю, а також про життя внука Мирона — Максима, який поступово скочується на хибний шлях.

III.Складна доля селянина-бунтаря. Це вже боротьба добра і зла, правди і кривди, це невміння Варениченка відстояти своє, заробити грошей, щоб купити землі, як це зробив Грицько, і повільне, але неухильне скочування в прірву розбишацтва.

IV.Трагедія Чіпки. Автор підсумовує пройдений життєвий шлях Чіпки, Максима, Пороха, Василя Семеновича Польського і дає можливість нам зробити повчальні висновки стосовно долі цих людей.

У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», як і в інших великих епічних творах, є основні та другорядні сюжетні лінії.

Основні сюжетні лінії роману:

Рід та життя Чіпки.

Рід та життєвий шлях Максима Гудзя.

Історія життя Грицька та Христі.

Життєпис панів Польських, історія села Піски.

Другорядні сюжетні лінії роману:

Мотрі Жуківни. (Матері Чіпки).

Івана Вареника (Батька Чіпки).

Явдошки.

Василя Пороха.

🎓 Мінілекція

Широта представлення народного життя в романі Панаса Мирного

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — це не просто історія одного героя. Це епічне полотно, на якому автор змалював життя українського народу в період після скасування кріпацтва. Панас Мирний показав усі грані селянського буття: від побуту і праці — до внутрішніх переживань, моральних пошуків і соціальних потрясінь.

🔹 1. Верстви населення

У романі представлено різні соціальні групи, що дозволяє побачити повну картину суспільства:

• Кріпаки — ті, хто ще пам’ятає панське ярмо, як баба Оришка.

• Селяни — вільні, але бідні, як Чіпка, Грицько, Максим.

• Чиновники — представники влади, часто байдужі або корумповані.

• Пани — носії старої системи, що втратили владу, але зберегли зверхність.

• Розбійники — як форма протесту проти несправедливості (Чіпка і його ватаги).

• Шинкарі — символ морального падіння, споювання народу (Лушня, Пацюк).

Це не просто персонажі — це типи, які уособлюють соціальні явища.

🔹 2. Соціальні явища

Панас Мирний показав, як історичні події та реформи вплинули на життя простих людей:

• Кріпацтво — як тінь минулого, що залишила слід у свідомості народу.

• Реформа 1861 року — формальне звільнення, яке не принесло реальної свободи.

• «Голодна воля» — іронічна назва нової реальності: воля є, а землі — ні.

• Селянські бунти — спроба народу боротися за справедливість.

• Безземелля — головна причина злиднів, озлоблення, деградації.

Ці явища — не фон, а двигун сюжету, що формує долі героїв.

🔹 3. Психологія народу

Найглибше Панас Мирний показав внутрішній світ селян, їхні переживання, надії, розчарування:

• Прагнення справедливості — Чіпка шукає правду, хоче боротися з кривдою.

• Віра в добро — баба Оришка, Мотря, Христя — носії моральних цінностей.

• Розчарування — коли правда недосяжна, люди втрачають віру.

• Озлоблення — як наслідок безвиході, що штовхає на злочин.

Це не просто психологія персонажів — це психологія народу, який переживає історичний злам.

📊 Таблиця "Широта представлення народного життя"

(накреслити у зошити)

Висновок

Робота з таблицею.

«Народне життя в романі»

Завдання: проаналізуйте роман і наведіть приклади, які ілюструють різні аспекти народного життя.

🎨 ✍️ Творче конструювання

«Голос народу»

📌 Завдання:

Уявіть, що ви — один із жителів села Піски, описаного в романі. Напишіть лист, щоденниковий запис або монолог, у якому передаєте свої думки, почуття та переживання щодо подій, які відбуваються навколо вас.

Варіанти ролей:

• Баба Оришка — мудра жінка, яка пам’ятає кріпацтво.

• Грицько — друг Чіпки, який обрав інший шлях.

• Селянин, що втратив землю після реформи.

• Молодий хлопець, який мріє про справедливість.

• Мотря — мати, яка боїться за сина.

💬 Орієнтовні запитання для розкриття теми:

• Як змінилося життя після реформи?

• Чи є надія на правду?

• Що болить найбільше?

• Як ставитесь до Чіпки та його вчинків?

• Чи можна щось змінити?

📄 Обсяг:

5–10 речень (або більше, за бажанням). Можна оформити як художній текст, з емоціями, образами, зверненнями.

Приклад початку:

«Сьогодні знову сходка. Люди сперечаються, кричать, а правди — як не було, так і нема. Після реформи ми стали вільні, та тільки воля ця — голодна. Землі нема, роботи нема. А Чіпка… він шукав правду, та, здається, загубив себе...»

Тести

1. Який жанр має роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

• Епічна поема

• Соціально-психологічний роман

• Історичний роман

• Повість-хроніка

2. Яке соціальне явище стало поштовхом до написання роману?

• Колективізація

• Революція 1905 року

• Реформа 1861 року

• Голодомор

3. Яка верства населення НЕ представлена в романі?

• Селяни

• Пани

• Шинкарі

• Інтелігенція

4. Що символізує образ Чіпки в романі?

• Ідеального героя

• Жертву панської системи

• Представника влади

• Морального авторитета

5. Який із фрагментів найкраще ілюструє психологію народу в романі?

• Весілля Чіпки і Христі

• Вибори до земства

• Молитви баби Оришки

• Розмова Чіпки з Грицьком

Рефлексія

Вправа «Одне слово»

Назвіть одне слово, яке, на вашу думку, найточніше передає суть роману.

Домашнє завдання 🏠

📚 Дібрати та записати у зошити цитати до образу Чіпки