Озера і лимани. Особливості гідрологічного режиму. Водосховища.

З – поміж природних водойм провідне місце в Україні належить озерам і лиманам. На більшій частині території України озер дуже мало. Але є у нас свої озерні краї – це Західне Полісся, Українські Карпати та Крим.  Трапляються вони також у заплаві Дніпра, Дунаю, Сіверського Дінця, на  Поділлі, у басейні Десни та Причорномор’я.  На узбережжі Чорного моря між Одесою та Херсоном є численні лимани. Колись багато озер було в заплаві Дніпра, але тепер там побудований каскад водосховищ, унаслідок чого більшість озер була затоплена.                                              

На території Ураїни близько 20  тис озер.

Особливо  багато озер на північному заході, на Волині. Це так звана світязька та шацька групи, що включають понад 700 озер.   Найбільш відома з них група Шацьких озер: Світязь, Пулемецьке, Люцимир, Турське, Нобель, Луки та інші. Всього їх нараховують 22.

Хочу додати, що утворення озер Полісся залишається загадкою. Одні вчені вважають, що заглиблення озер відбулося внаслідок дії водних потоків річок, інші – внаслідок дії льодовиків. Є гіпотеза і про те, що озера мають карстове походження. Озера провальні (карстові),  утворилися внаслідок вимивання пухких порід підземними водами. Найбільше серед них  - Світязь. 

Світязь – найглибше озеро України, а також найбільше за об’ємом прісноводне озеро. За виняткову прозорість води і глибину, Світязь називають «Українським Байкалом». Належить до групи Шацьких озер, розташованих на території Шацького природного парку що на Волинському Поліссі.

Щодо походження озера, то серед вчених не існує єдиної думки. Одні вважають, що озеро утворилося після відступу дніпровського льодовика, понад 10 тис. років тому. Інші твердять, що озеро має виключно карстове походження. А поява глибоких западин, за цим припущенням, пов’язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.

Зустрічаються на півночі Волинського Полісся і озера льодовикового походження. До таких належить озеро Нечимне, розташоване на території Волинської області в басейні р. Турії, в глухому незайманому лісі. Озеро тиховодне, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Його довжина – 0,29 км, ширина – 0,18 км, площа – 0,52 км², глибина -1,5 м, найбільша глибина – 4 м. Улоговина округлої форми. Береги пологі, низькі, заболочені. Живиться атмосферними підземними водами. Взимку замерзає, дно вкрите шаром мулу.

Нечимне озеро є об’єктом туризму. Його оспівала Леся Українка у «Лісовій пісні».

Озера Українських Карпат набагато менші за розмірами від поліських, хоча своєю чарівністю  не поступаються. Вони не мають значного водогосподарського значення, але естетична, оздоровча та пізнавальна цінність їх висока. Озера відіграють важливу екологічну роль  у регіоні. Це – резервуари водних запасів, що живлять річки та прилеглі ландшафти. Але така характеристика була б неповною, тому   більш детальну інформацію надасть  група мандрівників, яка працювала в цьому мальовничому краї.                

Бребенескул — найбільш високогірне озеро України. Лежить на дні льодовикового кару,  у межах Рахівського району Закарпатської області, на території Чорногірського заповідного массиву, що   входить до Карпатського біосферного заповідника. Озеро розташоване на висоті 1801 м. над рівнем моря на південно-західному схилі Чорногірського хребта, в котловині між горою Бребенескул (2035 м) і Гутин-Томнатик (2016 м).   Ширина озера сягає 44  м, довжина водойми 134  м. Найбільша глибина 2,8 м. З озера витікає однойменна річка — Бребенескул (басейн Тиси).  Береги високі, з кам'яними осипищами, місцями вкриті субальпійською трав’янистою та чагарниковою рослинністю. Живиться атмосферними опадами і ґрунтовими водами. Вода чиста, слабомінералізована. Дно підвищується у східному напрямку, на глибині вкрите сірим намулом. Трапляються мікроскопічні ракоподібні.

Синевир – найбільше  завальне озеро, оточене мальовничими горами Українських Карпат. Сильний землетрус,  а можливо, багатовікові вивітрювання, близько 10 тисяч років тому, викликали обвал скель, які загатили долину гірського потоку і утворили це чудове озеро. Воно, як небо, чисте і голубе. У бездонній глибині його віддзеркалюються шпичасті верхи струнких смерек, могутні гори і білі хмаринки. Посередині озера розмістився, немов зіниця ока, невелкий острівець. Звідси й народна назва – Морське око.

Озеро Синевир розташоване на висоті 989 м над рівнем моря, площа 7 га, а середня глибина становить 8 – 10 метрів. На найбільшій глибині - 24 м, на дні озера видно навіть дрібні камінці.   

Живлять озеро кілька потічків, що витікають з ущелин Горган, а також численні джерела.  Чиста і прохолодна озерна вода має постійну температуру води + 11 ْ С.

Озеро входить до складу Національного природного парку «Синевир». Знаходиться у Міжгірському районі Закарпатської області України. В озері водиться форель, для розведення якої тут сприятливі умови. Тут люблять відпочивати, до озера проводяться численні туристські екскурсії.

Цікаві й різноманітні придунайські водойми. Гідрологічну мережу цієї території становлять рукави Дунаю, численні озера в заплаві та поза нею. Води придунайських озер використовуються для зрошення, водопостачання, там розвинуте рибальство. З’ясувати деякі особливості придунайських озер запрошую дослідників третьої групи.

У нижній течії річки Дунай утворилося 26 великих озер а саме: Ялпуг, Кугурлай, Китай, Кагул та інші. Усі придунайські озера мілководні і з’єднані з Дунаєм і між собою шлюзами, протоками. Серед них найбільше в Україні прісне озеро - Ялпуг.

Ялпуг, або Ялпух - найбільше прісноводне озеро лиманного типу,  розташоване в Одеській області. Утворилося воно в дельті  Дунаю. Його довжина 39 км, ширина до 15 км, площа 149 км²,  середня глибина близько 2 м, а максимальна – 5,5 м. Улоговина видовженої форми. Східний та західний береги підвищені, розчленовані яругами, південні – піщані, крайня північна ділянка узбережжя заболочена та поросла рогозом і очеретом. Температура води влітку +24 - +25 ْ С; взимку озеро замерзає, льодовий режим нестійкий.

Живлення відбувається за рахунок водообміну з озером Кугурлай, з  яким сполучається протокою.   Підземні води, води поверхневого стоку в живленні беруть незначну участь. В озеро впадають мілководні  річки: Ялпуг та Карасулак.

В озері налічується 41 вид риб. 

Багато в Україні заплавних озер. Вони утворились в результаті меандрування і зміщення річища. Як правило такі озера з’єднані з річкою і їх режим залежить від її режиму. Заплавні озера здебільшого не глибокі, але багаті на рибу, водоплавну птицю, є прекрасними місцями для відпочинку. Де на території України знаходяться такі озера і які вони мають особливості,  розкажуть мандрівники, які побували біля берегів цих озер.

Верви – заплавне  озеро  в  лівій  заплаві річки Дніпро, серед  соснових  лісів,в  межах Канівського району Черкаської області. Водойма вузька, з декількома вигинами. Довжина озера 1,8 км, а ширина всього 30 м.

У лівій заплаві річки Дніпро знаходиться ще одне озеро – Криве. Озеро знаходиться неподалік міста Канева. Лівий берег вкритий сосновими лісами, правий зайнятий луками. Водойма видовжена, з декількома вигинами. Довжина становить 4 км,  ширина коливається від 50 до 130 м. а глибина від 0,5 до 1,5 м.

Озеро використовується для відпочинку та для риболовлі.

Цікавість викликає  озеро Сиваш. Це насамперед озеро – затока. Сиваш або Гниле море це мілководна система, що складається з 11 невеликих солоно – гірких  заток в Азовському морі між  Арабатською косою та берегами півострова Крим.   Назва Сиваш в перекладі з кримськотатарської мови означає «грязь, мул».

Береги лиману низькі, пологі, вода влітку дуже прогрівається і випаровується до половини своїх вод, а вміст солей зростає до 170‰. Вода застоюється, має неприємний гнилісний сморід. Через це Сиваш прозвали Гнилим морем.  Озеро настільки мілке, що можна віддалятися від берега кілька кілометрів, щоб глибина сягала одного метра. Найбільша глибина 3 м, а середня 70 см. Живиться водами Азовського моря, що надходять через Генічеську протоку.

Сиваш містить мало води, але в його ропі є сполуки хлористого натрію, калію, магнію, бромистий магній та інші солі. На ропі Сиваських озер працює Красноперекопський бромний завод, а також налагоджено виробництво фосфорних добрив та соди. 

В південно – західній і центральній приморській частинах України утворилися лимани. Лиман – це  витягнута мілководна затока, що утворюється від  затоплення морем пригирлової частини річкової долини або балки. Формується в результаті опускання суходолу і підтоплення його морем. Лимани бувають відкриті, шо сполучені з морем, і закриті – відокремлені від моря. Деякі подробиці щодо лиманів, прошу надати членів групи  мандрівників, які працювали на даних гідрологічних об’єктах.

На Причорноморській низовині у місцях впадання річок у море утворилося 22 лимани – мілководних заток. Лимани, відокремлені від моря піщаними косами, належать до водойм озерного типу. Лимани і озера півдня України – це резерв води для різних потреб, об’єкти рибного промислу, бази для розвитку курортного господарства.

Найбільшим прісноводним лиманом є Дністровський, довжина якого 42 км, максимальна ширина – 12 м, а площа – 360 м². Відокремлює лиман від моря піщаний насип ,що має довжину 11 км і ширину 500 м. Дністровський лиман з’єднуєься  Чорним морем.

На північ від Одеси знаходяться Куяльницький лиман, довжина якого змінюється від 25 до 28 км. Лиман мілководний, вода в ньому погрівається до 30 ٔ С. Він відомий лікувальними грязями. Тут працюють  курорти міжнародного значення.

Для поліпшення судноплавства на річках України                                                                                         споруджено великі водосховища. Водосховище – штучна водойма, що утворюється під час спорудження  в долині річки водопідпірної греблі. Найбільші водосховища створено на Дніпрі. Першу гідроелектростанцію з водосховищем було збудовано в 1934 р. на Дніпровських порогах в Запоріжжі. Нині на Дніпрі – ціла низка водосховищ: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське та Каховське. Проблеми водопостачання Донбасу, Криворіжжя, меліорація земель Причорномор’я вирішуються за допомогою каскаду Дніпровських водосховищ.

Функціонують великі водосховища і на Дністрі – Дністровське та на Сіверському Дінці – Печенізьке.

Для розв’язання проблем водопостачання створено водосховища також на річках у Криму: Качинське, Альминське, Салгирське. Водосховища забезпечують населені пункти, помислові підприємства, сільськогсподарські поля водою, регулюють весняні повені.

Практична робота №4 (продовження). Позначення на контурній карті озер, лиманів, водосховищ.

«Вгадай об’єкт»

- Я маю надзвичайно прозору воду. У самому моєму центрі б’є вода з двох потужних джерел. Температура води не змінюється протягом року і становить + 9 ٔ С. У великі морози наді мною завжди клубочиться пара. Я карстового походження. Моя глибина 3 м, дно крейдяне, частково заросле. Розповідають, що колись на моїх берегах відпочивав і пив воду Богдан Хмельницький.   Хто я?                   

- Про мене говорять: «Побачиш на світанку – пізнаєш радість» Я оточене з усіх боків ялинками і густим очеретом. У моїй воді відбивається м’яка синь неба. Вода без смаку і надзвичайно  холодна. Я знаходжусь  на висоті 1510 м  і живлять мене джерела, що б’ють з глибин землі.  А назва моя схожа з дівочим ім’ям.   Хто я?                  

- Я знаходжусь поблизу однойменного міста. Мої береги підносяться над водою до 5 м. Дно вкрите шаром темно – сірого мулу. Зверху він чорний, в’язкий і липкий. Має лікувальні властивості. Вода моя солона і становить 40 - 80‰. Канал сполучає мене з морем. Хто я?           

Презентації: «Краса Карпат - Синевир», «Перлина України – Світязь».