Овочеві рослини групи зеленних культур. Овочеві рослини багаторічних культур

Мета: ознайомитися з зеленними овочевими рослинами, вивчити види та лікувальні властивості, використання; виховувати любов до землі, природи, рослин.

Зеленні культури – це трав’янисті рослини з однорічним циклом розвитку. Вирощують їх заради одержання зелених листків або розетки листків у ранньовесняний та осінньо – зимовий періоди. Всі вони мають короткий вегетаційний період. У відкритому грунті товарну продукцію одержують через 30 – 60 діб після сівби, а в закритому – через – 20 -40 діб. Скоростиглість дозволяє багаторазово висівати зеленні рослини у відкритому і закритому грунті, створюючи постійний овочевий конвеєр надходження свіжої продукції. За способом використання зеленні овочеві культури поділяють на салатні, шпинатні та ароматичні. У салатних в їжу використовують зелені сирі листки, у шпинатних – варені, в ароматичних – сирі та варені. Цінність їхня полягає в тому , що вони містять велику кількість вітамінів, які найбільш необхідні для людського організму. Зеленні овочеві культури широко використовуються для приготування різних страв, салатів і як приправи та спеції в кулінарії та консервній промисловості.

Шпинат

Шпинат (сімейство лободових) - рослина заввишки 25-50 см. На початку вегетаційного періоду дає розетку листя, яке і використовують в їжу. Листя шпинату багаті вітамінами В₃, містять білки, вуглеводи, каротин, солі заліза і фосфору. Шпинат розмножують насінням, яке сіють у відкритий грунт. Вони проростають вже при температурі 4^о С. Шпинат - рослина скоростигла, і посів повторюють кілька разів в сезон. Насіння його проростає при температурі 4 градуси, а сходи витримують заморозки до – 6 градусів. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин – 15 – 18 градусів. У відкритий грунт починають висівати у квітні місяці. Сіють на глибину 2 – 3 см з шириною міжрядь 45 – 60 см. Сходи з’являються на 8 – 10 день після сівби. Для отримання ранньої продукції у відкритому грунті шпинат можна сіяти пізно восени чи навіть узимку. Збирають шпинат коли рослини утворюють по 8 – 10 листків.

Кріп

У листі кропу міститься аскорбінова кислота, вітаміни, каротин, солі калію, кальцію, фосфору, заліза. Вітаміну С у кропі в тричі більше, ніж у лимоні. За способом використання продукції розрізняють столовий кріп на зелень і технічний. Кріп столовий _ це молоді рослини висотою 10 – 12 см, які ще не утворили квіткових стебел. Свіжі чи висушені рослини використовують як ароматну приправу до різних страв. Технічний кріп одержують під час цвітіння та на початку воскової стиглості насіння. Кріп – це однорічна трав’яниста рослина висотою 40 -120 см.

Кріп холодостійкий. Насіння проростає при температурі 3 – 5 градуси, сходи легко витримують весняні заморозки. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 15 – 18 градусів. Найбільше тепла вони потребують у період цвітіння і утворення насіння. Насіння проростає на 10 – 12 день, глибина загортання насіння 1,5 – 2 см. Для конвеєрного використання зелені сівбу проводять через кожні 2 тижні, починаючи з квітня.. Збирати зелень починають, коли висота рослини досягає 10 – 12см. Вирощують сорти Армянський 269, Узбецький 243, Грибовський.

Салат

Їстівну зелень розрізняють за способом вживання. Листки салату містять багато рослинної клітковини, вітамінів та мінеральних речовин. Салат має багато форм і забарвлень.

У свіжих листках салату містяться вітаміни, каротин, багато солей калію, кальцію, заліза та інших. Салат – скоростигла і холодостійка рослина, яка дає продукцію рано навесні, коли ще немає інших овочів. Восени сіють перед настанням постійних заморозків, щоб насіння не встигло прорости. Весною висівають у квітні. Сходи з’являються на 6 – 8 день. Рослини вибирають за кілька разів у міру настання технічної стиглості.

Мангольд – цe родич буряка, але він не формує коренеплодів. Смачні тільки листя і стебла. У них містяться вітаміни, мікроелементи, а також досить багато цукрі. Мангольд – один з найбільш ранніх овочів на ділянці. Пагони його фарширують, маринують, зрізають листя

До ароматичних зеленних рослин відносяться фенхель, майоран, рута, кмин, та інші.

Листя використовують як приправу для супів, салатів, а плоди для ароматизації маринадів.

2. Овочеві рослини групи багаторічних культур.

Мета: ознайомитися з багаторічними овочевими культурами,їх особливостями виховувати активність, допитливість, розвивати пізнавальний, творчий інтерес.

До групи багаторічних овочевих культур належать рослини, що зимують у грунті. Багаторічні овочеві культури на одному місці вирощують протягом 5 – 10 років. Їх об’єднують у 4 ботанічні родини: гречкові, капустяні, цибулинні і спаржеві. До родини гречкових належить ревінь і щавель, капустяних – хрін і катран, спаржевих – спаржа. Серед них в Україні найбільш поширені ревінь, щавель та хрін. Усі інші займають незначні площі і вирощуються переважно на присадибних ділянках. Характерною біологічно-господарською особливістю багаторічних овочевих культур є здатність рости на одному місці кілька років, добре перезимовувати і рано навесні давати свіжу продукцію.

Спаржа - багаторічна делікатесна овочева культура родини спаржевих. Народна назва спаржі «заячий холодок». Культура спаржі налічує декілька тисячоліть. Спочатку її вирощували лише в деяких господарствах як делікатесний овоч для власного вживання, а потім почали возити на продаж біля крупних міст. Спочатку культура розвивається повільно, продукцію починає давати тільки на 3-4 рік після садіння. Дає продукцію із відкритого ґрунту навесні, в період, коли спостерігається дефіцит свіжих овочів. Їстівна частина спаржі – молоді пагони, які знаходяться в ґрунті, так і зелено -фіолетові надземні, які покриті лусками. В їжу вживають молоді пагони, що досягли 18-20 см довжини і 1–1,5 см товщини, з щільною, розкритою головкою

За смаком нагадує молоду квасолю. Пагони відварюють і їдять як самостійну страву з різними соусами, з олією і сухарями, використовують в супах і салатах, а також як гарнір до м’ясних страв. Спаржа – сировина для консервної промисловості. Пагони заготовляють про запас шляхом консервування, заморожування. Сушені плоди спаржі можна використовувати для виготовлення спирту, а також заварювати як чай. Використовується також як декоративна рослина. Сформовані пагони спаржі мають гарну ажурну зелень, яка служить для прикрас букетів квітів. Спаржа – дводомна багаторічна рослина.

За сприятливих умов її надземна частина росте цілий рік. Пагони, плоди, трава і підземні органи знижують кров'яний тиск, послаблюють спазми судин, зменшують частоту серцевих скорочень, посилюють сечовиділення. Відвар кореня спаржі приймають при гострих хронічних нефритах, пієлонефритах і циститах.

Хрін – багаторічна трав’яниста рослина родини капустяних. Вирощують на невеликих площах. Корінь товстий, м’ясистий, покритий виростами на зразок бородавок з яких можуть відростати корінці та пагони. Прикореневі листки дуже великі, довжиною до 80 см, подовгасто-овальної форми, цільні. Насіння в Україні майже не достигає, для розмноження не придатне. Тому хрін розмножують живцюванням бокових корінців. Корені хрону використовують у їжу в тертому, консервованому вигляді. Листки теж їстівні, але вони менш гострого смаку, ніж корені, і їх використовують при солінні огірків та помідорів. Товарні корені повинні мати товщину більше двох сантиметрів. Вийняті із землі, вони швидко втрачають тургор і товарний вигляд. Ось чому їх потрібно швидко реалізувати або покласти на зберігання. Корені добре зберігаються в траншеях або овочесховищах, пересипані зволоженим піском, за температури близько 0°С.

Естрагон або тархун - багаторічна трав’яниста рослина родини айстрових. Стебла прямостоячі, в середній та верхній частинах гіллясті, наприкінці вегетації дерев'янисті, висотою 1-1,5 м. Листки лінійно-лацетні, на верхівці та в середині стебла – цілокраї, нижні двічі, тричі розсічені. Листки слабоопушені, довжиною 7 см, шириною 0,5 см. Квітки дрібні, білі, в кульковидних кошиках, зібраних в суцвіття. У Криму цвіте з червня по серпень, масово – в третій декаді липня. Плодоносить у вересні-жовтні. Сім'янки дуже дрібні, плоскі, жовтувато-бурого кольору. Використовують соковиті листки і молоді пагони у сирому вигляді для різних салатів і як приправу сирів, м’ясних страв. Естрагон також широко використовують при солінні огірків, помідорів. Застосовують у народній медицині як протицинготний та сечогінний засіб. Збирають зелень, коли стебла відростають висотою до 25 см; зелену масу протягом літа зрізують кілька разів на висоті 15 см у період відростання. При заготівлі естрагону його сушать у добре провітрюваних приміщеннях і зберігають у паперових мішечках.

Щавель. В Україні щавель (квасок) поширений усюди. Його широко культивують у дикому стані на левада, луках, у перелісках та інших місцях. Щавель належить до родини гречкових. Вирощують його як 3- 4-річну культуру, одержуючи продукцію доброї якості. Після цього плантацію переорюють. За харчовою цінністю, дієтичними та лікувальними властивостями щавель не поступається перед іншими зеленими культурами. Кислого смаку йому надає щавелева кислота, якої в молодих листках до 6%, а в старих-більше. Щавелева кислота при варінні добре розкладається. Крім цього в листках є вітаміни А (каротин), В1, РР, С (аскорбінова кислота) – від 40 до 80% білкові речовини і мінеральні солі, особливо солі калію і заліза, а також яблучна, лимонна та бурштинова кислоти, які дуже корисні для людського організму. Для зберігання взимку щавель солять, сушать, маринують. Свіжо зірвані листки добре миють бланшують, занурюючи на 1-2 хв в окріп, потім щільно складають у банки, закривають кришками, стерилізують протягом 45-50 хв і герметично закупорюють. Можна свіжі листки пропустити через м’ясорубку, потім подрібнений щавель присолити, наповнити банки. Стерилізувати і закупорити.

Катран - багаторічна рослина родини капустяних. Першого року вегетації рослини утворюють прикореневу розетку із 3-4 листків, а другого кількість листків збільшується до 19. Корені містять до 14 % сухих речовин, багаті калієм, фосфором і ефірною олією. У кулінарії корені використовують для приготування соусів і салатів, а також в соліннях та маринадах. У консервній промисловості катран використовують як сировину для приготування гострого соусу, який заміняє хрін. У народній медицині його використовують для поліпшення апетиту, при розладах шлунку і як замінник гірчичників. Другого року вегетації корені, вирощені за будь-яких умов, досягають товарних розмірів і їх збирають. Основни1й спосіб розмноження катрану насіннєвий, також можна розмножувати живцями і розсадою. Корені збирають у жовтні. На невеликих ділянках їх викопують лопатами за глибини до 50см, на великих підкопують плугом. У сховищах катран перешаровують вологим піском і зберігають при температурі 2 градуси і відносній вологості повітря 85 – 90 %.

Ревінь - належить до родини гречкових. Це дуже цінна харчова рослина, особливо тим, що врожай її збирають навесні раніше від інших овочевих культур. Зелені, зелено-червоні і червоні листки із прямими щільними черешками, які ростуть із прикореневої розетки. Поживна цінність свіжих молодих черешків ревеню досить висока, їх можна використовувати як дієтичний харчовий продукт, а також консервувати, заморожувати. Рано навесні в молодих черешках переважає лимонна, потім яблучна кислоти, а щавелева утворюється влітку, у спекотну погоду та восени. У черешках містяться вітаміни В1, В2, каротин, нікотинова та аскорбінова кислоти. Ревінь багатий на вітаміни групи В необхідних для енергії клітин, серцево-судинної системи; захисту від стресу, для кровотворення, росту клітин, діяльності головного мозку і нервової системи.

Артишок -багаторічна трав’яниста овочева рослина, належить до родини айстрових. Для споживання використовують кошики артишоку в діаметрі до 10 см, які зрізають до початку цвітіння. Їстівною частиною є м'ясисте квітколоже та основи зовнішніх лусок, з яких виготовляють соуси, пюре тощо. Їдять їх також відвареними, фарширують і консервують. В Україні артишок вирощують тільки з насіння. Щоб одержати великі і м’ясисті кошики, на одній рослині потрібно залишати їх не більше 4-5 шт, а решту зрізати. На насіння відбирають перші найкращі кошики з найрозвинутіших рослин. Товарні кошики утворюються поступово, і збирають їх вибірково, до початку цвітіння. Насіння артишоку подібне до соняшникового, завдовжки 6-7 мм, сірувато -мармурового кольору. Воно зберігає схожість 4-6 років.

Серед багаторічних культур в Україні найбільш поширені ревінь, щавель, хрін. Усі інші займають незначні площі і вирощуються переважно на городах овочівників-любителів. Розмножуються багаторічні овочеві культури насінням і вегетативно – поділом кореневища чи корінців (живцями). Розміщують їх здебільшого поза сівозміною або на припарникових ділянках на нещільних родючих ґрунтах. Це пов’язано з тим, що на одному місці їх вирощують до 10 років і більше.