Освічений абсолютизм

Абсолютизм— державний лад, який встановився в ряді західноєвропейських країн в Новий час , при якому верховна влада (як правило, монархічна) не обмежена представницькими інституціями.

Божественне право: монарх носив слово і волю Божу, тому він мав божественне право виконувати свою волю від імені Бога.

Спадкова та довічна влада: влада, як правило, належала старшому сину короля, і він тримав її до смерті.

Абсолютна влада: король не мусив консультуватися з жодним органом чи особою для своїх рішень. Не було органів, що врівноважували б співвідношення сил

станове суспільство: у період абсолютних монархій суспільство поділялося на соціальні класи. Привілейованими класами були монархія і духовенство, тоді як у нижчих верствах були селяни, буржуазія та інші заробітчани.

Централізоване управління: збір податків був частиною багатства короля, який використовував виручені кошти для утримання армії та накопичення багатства.

Абсолютизм мав місце в кількох країнах, що належать до Європи, серед найбільш відомих: Франції, Росії, Іспанії, Швеції, Англії, Португалії та Австрії.

Просвітництво — ідейний рух кінця XVII-XVIII ст., заснований на раціоналізмі, поширенні знань, визнанні природних і політичних прав людини. Просвітники були переконані, що розум здатний забезпечити процвітання всього людства. Вони вважали, що всі суспільні негаразди — результат людської неосвіченості й забобонів, що саме шляхом просвітництва народу та його правителів можна побудувати новий справедливий світ.

Освічений абсолютизм — політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, зображували своє правління як союз королів і філософів.

Багато ідей просвітителів видавалися монархам вдалим засобом для поліпшення ситуації в державі. «Освічені монархи» у XVIII ст. правили у Франції, Іспанії, Пруссії, Австрії, Росії, італійських державах і німецьких князівствах. Вони відкрито проголошували своєю метою реформи в дусі ідей просвітителів. «Освічені правителі» листувалися з відомими мислителями, зустрічалися із вченими й філософами

Яку війну можна назвати першим європейським збройним протистоянням?

У чому полягають причини цього конфлікту?

Назвіть його наслідки для країн Європи.

У якому документі вони були закріплені?

З метою посилення центральної влади було створено Державну раду і центральний суд, завдяки чому вся повнота влади зосередилася в руках імператриці.

• Австрія і Чехія були об`єднані під владою одного канцлера.

• Для успішного ведення війни проти суперників було здійснено військову реформу. Вербування найманців замінили рекрутськими наборами, що дало можливість збільшити армію зі 108 тис. до 278 тис. вояків.

• Було уніфіковано систему податків — запроваджено загальний податок на прибуток, що його сплачували всі верстви суспільства.

• Ліквідовано внутрішні митні кордони.

• Селянам надали право викуповувати їхні наділи, панщину обмежили трьома днями на тиждень.

• Було видано цивільний (“Терезіанський кодекс”) і кримінальний (“Терезіанська Немезіда”) кодекси.

• Здійснювалися заходи з розвитку освіти: було запроваджено загальну шкільну освіту й відокремлена школа від церкви.

  Слід зауважити, що майже всі реформи, проведені Марією-Терезією, були продиктовані її прагненням відстояти єдність своїх володінь.

• Подальше посилення центральної влади. Було скасовано права провінційних станових зборів, посилено владу канцлерів, яких призначав імператор, урівняно в правах усі землі, в судах та адміністраціях введено німецьку мову.

• Керувався принципом «одне право на всіх» і встановив рівність підданих перед законом, незалежно від їх станової приналежності.

• Важливими реформами стали церковні. Йосиф постановив, щоби папські укази й розпорядження оприлюднювалися лише за згодою уряду, а чернечі ордени були підпорядковані місцевим єпископам; скоротив чисельність монастирів і ченців.

• Конфісковані землі та майно було продано, частину доходів спрямовано на розвиток освіти. Запроваджена обов'язкова безкоштовна початкова освіта. Церковні школи було переорієнтовано на світське навчання і підпорядковано “Вищій навчальній комісії”.

• Зрештою, він наважився на втручання у внутрішню структуру католицької церкви і навіть змінив деякі обряди. За його правління було видано новий збірник законів (“Йосифів законник”).

• Оголосив віротерпимість: припинилося переслідування протестантів; припинилося зневажання православної церкви, знищено єврейське гетто

• У 1781 р. було скасовано особисту залежність селян.

• Король проголосив повну віротерпимість.

• Було видано збірник законів “Фрідріхів кодекс”, за яким запроваджувався рівний для всіх і незалежний суд, скасовувалися тортури.

• Фрідріх також дбав про розвиток рільництва і промисловості (особливо військової).

• «Фельдфебель на троні». Кількість прусської армії зросла до 150 тис., а її утримання лягло тягарем на народ.

• Відкривалися банки, будувалися канали, шляхи, здійснювалося значне будівництво у Берліні та Потсдамі.

• Проводячи реформи, король не змінював соціальної структури суспільства. Дворяни залишалися панівною верствою. Він уважав, що дворяни — єдина опора армії, а армія — це головне.

• Для покращання становища поміщицьких селян він провів незначну реформу в Померанії: забороняв зганяти селян з землі і забирати їх наділи.

• У сфері освіти він піклувався про розвиток вищої, частково — середньої. У 1763 р. було запроваджена загальна обов'язкова початкова освіта, проте якість освіти в початкових школах була занадто низькою.

• Яка династия була при владі в Російський імперії з 1613 року?

• Які перетворення здійснив Петро I в управлінні Російською державою?

У січні 1725 р. Петро І помер, не залишивши законного наступника престолу. Це дало привід до серії державних переворотів. Взагалі другу чверть XVIII ст. нерідко називають епохою палацових переворотів і правління фаворитів.

Внутрішня політика

• скликання Уложеної комісії, одним із завдань якої була заміна застарілого збірника законів (Уложення) 1649 р. Але за 10 років роботи виробити якийсь реальний документ комісія не змогла, і Катерина II, припинивши її роботу (указ від 4 грудня 1774 р.), остаточно перебрала на себе видання законів (указів).

• реформа Сенату (1763), згідно з яким він усувався від законодавчої діяльності. Катерина II, боячись небезпечних олігархічних тенденцій Сенату, реформувала і структурувала його на 6 ізольованих департаментів із чітко визначеними компетенціями кожного: 4 з них перебували в Санкт-Петербурзі і 2 — у Москві.

• Найбільш важливі акти, такі як заснування губернських органів, Жалувана грамота дворянству 1785, Жалувана грамота містам 1785, імператриця укладала сама або доручала їх укладання найбільш довіреним сановникам.

• Вершиною дворянських привілеїв стала «Жалувана грамота дворянству». За дворянами юридично закріплювали селян із нерухомим майном; дворян звільняли від податків, повинностей, тілесних покарань, обов’язку нести військову й державну службу тощо.

• Секуляризаційна реформа 1764 року — реформа, проведена з метою вилучення церковних володінь, скасування частини монастирів, а також визначення коштів на утримання для єпархій та деяких обителей

• Катерина II створила особисту канцелярію — «Кабінет Її Величності» та сконцентрувала в своїх руках усю повноту виконавчої влади.

• 1775 р. здійснено адміністративну реформу, за якою Росію переділили на 50 губерній (замість 23), які, своєю чергою, складалися з повітів. У губерніях влада належала губернаторам, призначуваним урядом.

• Ліквідація автономних утворень, що існували у складі Російської імперії. Імператриця скасувала «особливий прибалтійський порядок», реорганізувала управління Донським краєм.

• У Петербурзі було створено Учительську семінарію, де вперше в Росії почали готувати вчителів. Невдовзі за наказом Катерини ІІ в містах було відкрито загальноосвітні й доступні для всіх школи - народні училища.

• Одначе найбільше втратило від адміністративних перетворень Катерини II населення України:

  10 листопада 1764 р. було оголошено маніфест цариці про ліквідацію гетьманства у Лівобережній Україні.

  1775 р - знищення Запорозької Січі.

  У 1781-1783 рр. на Гетьманщині проведено нові адміністративні перетворення: скасовувався полково-сотенний адміністративний устрій і вводився повітовий,

  замість Гетьманщини утворювалося Малоросійське генерал-губернаторство. Самобутню Україну було перетворено на пересічну частину Російської імперії — Малоросію.

• Посилення кріпосного гніту, свавілля землевласників, важке становище уральських приписних робітників, утиски козацтва спричинили селянську війну 1773-1775 рр. під проводом донського козака Омеляна Пугачова

  

  

  

«Все для народу, але без народу»

Як ви розумієте це гасло освіченого абсолютизму?