Особливості вирощування екологічної безпечної продукції. Безпека життєдіяльності учні

Мета: ознайомити дітей з особливостями вирощування екологічно чистої продукції, формувати теоретичні та практичні навички по вирощуванні овочів.

В Україні сприятливі умови для розвитку й поширення на великих площах біологічних технологій. Підставою для поширення біологічного рослинництва та виробництва екологічно чистої продукції є те, що за останні 50 років в Україні, якщо порівняти з країнами Західної Європи, значно нижчі норми внесення агрохімікатів. Так, у 60-ті роки вносили 49 кг/га діючої речовини мінеральних добрив, у кінці 80-х – 177, а в 90-х роках – 21 кг/га. Через нестачу коштів багато господарств не використовували агрохімікати та пестициди протягом останніх 10-15 років. Необхідність здешевлювати продукцію спонукає сільгоспвиробників підвищувати врожайність. Через це вони збільшують закупівлю високоврожайного насіння, добрив і засобів захисту рослин. Разом із мінеральними добривами в ґрунти надходили фтор, хлор, важкі метали, що суттєво знижувало якість продукції рослинництва та овочівництва. На сьогодні забезпеченість агрофірм засобами захисту рослин становить 20 відсотків до потреби, у тому числі й гербіцидами. Забезпеченість селян мінеральними добривами складає всього 30%. Лише 11 кілограмів діючої речовини міндобрив припадає на гектар – у 20 разів менше, ніж у розвинутих країнах Європи. Тому Україна вже зараз заявила про себе на міжнародному рівні, як про виробника екологічно чистої продукції сільського господарства. Адже без використання засобів захисту рослин неможливо одержати значні прибавки врожаю навіть при найпередовіших технологіях і з найкращих сортів. Технологічна схема даної технології передбачає також підбір сорту (гібрида), який слабо уражується шкідниками та хворобами, не вилягає тощо, а тому не потребує додаткових енергетичних затрат на пестициди та інші агрохімікати. Українська селекція дуже багата вітчизняними сортами, які не поступаються закордонним аналогам, а в багатьох випадках навіть перевершують їх. Основними ознаками біологічного рослинництва є:

1) правильне використання сівозміни, без якої біологічної технології не існує;

2) удобрення за допомогою органіки, рослинних решток, сидератів, соломи тощо;

3) висока природна родючість ґрунту, яка дає змогу вирішити проблему забезпечення елементами живлення;

4) поліпшене засвоєння азоту завдяки бобовим культурам;

5) повна відмова від застосування агрохімікатів.

Зрозуміло, що за біологічного рослинництва вийти на рівень інтенсивних технологій неможливо, але наукові розробки та набуття практичних навичок дасть змогу дещо скоротити різницю у врожайності. Надзвичайно цінною і привабливою рисою біологізації є відсутність забруднення довкілля, повна екологічна чистота продукції. Біологічна модель сприяє біологічному поверненню в ґрунт елементів живлення і підвищенню природної його родючості. Існують сучасні технології інтегрованого захисту сільськогосподарських культур від комплексів шкідливих організмів, і збереження та охорони корисних видів організмів. В Україні, в 70-ті роки минулого століття було вивчено агротехнічні методи боротьби з бур’янами, особливо на просапних культурах. Для цього були об'єктивні причини – обмаль гербіцидів. З допомогою до сходових та після сходових боронувань, трьох-чотирьох вчасно і якісно проведених міжрядних розпушувань, правильного вибору попередника, напівпарового основного обробітку ґрунту вирішували проблему контролю над бур'янами, поліпшували санітарний стан посівів. На разі велику роль у розвитку овочівництва відіграє використання досягнень генної інженерії та біотехнології. Існує ряд думок, що біотехнологія та генетично модифіковані рослини на сучасному етапі вирощування рослинницької продукції дадуть змогу вирішити екологічні, енергетичні та продовольчі проблеми, які стоять перед людством, за допомогою створення і використання нових організмів, продуктів, отриманих за допомогою методів генної інженерії. Внесок біотехнології в овочівництво полягає в полегшенні традиційних методів селекції рослин, розробці нових технологій, які дозволяють підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва. Методами генної та клітинної інженерії створені високопродуктивні й стійкі проти шкідників, хвороб та інших негативних чинників сорти сільськогосподарських рослин. Розроблена техніка оздоровлення рослин від інфекцій, що особливо важливо для культур, які розмножуються вегетативно. Ведуться дослідження з поліпшення амінокислотного складу рослинних білків, розробляються нові регулятори росту рослин, мікробіологічні засоби захисту від шкідників та хвороб, бактеріальні добрива.

Основні напрями розвитку біотехнології в овочівництві:

1) підвищення вмісту білка і незамінних амінокислот у продукції сільськогосподарських рослин, що досягається створенням так званих генетично модифікованих організмів (ГМО), насамперед трансгенних рослин. Вони набувають господарсько-цінних ознак, внаслідок перенесення генів, які їх зумовлюють, зокрема від бактерій. ;

2) отримання бактеріальних добрив (азотфіксуючих бактерій), біопестицидів;

3) створення сортів і гібридів культурних рослин, стійких до хвороб, шкідників.

Так, у США вирощують рослини томатів, картоплі, бавовнику, що набули стійкості до комах; рослини томатів, картоплі, стійкі до патогенних вірусів. Отримано сорти рослин, стійких до гербіцидів суцільної дії, що значно полегшує боротьбу з бур'янами і здешевлює технологію вирощування, оскільки зникає потреба у застосуванні гербіцидів.

Біотехнологія в рослинництві – це процес використання досягнень молекулярної біології, методів генетичної інженерії, культури тканин, клітин та протопластів, спрямований на створення високопродуктивних сортів.

Останнім часом на світовому ринку спостерігається динамічне підвищення попиту на органічну продукцію. Все це пов’язано зі світовим зростанням зацікавленості населенням в екологічно безпечних продуктах харчування. Розв’язанню низки екологічних проблем насамперед гарантуванню продовольчої бази країни, поліпшенню соціального економічного стану сільських територій, зміцненню здоров’я населення сприяє розвиток органічного виробництва.

Органічне овочівництво, тобто вирощування екологічно безпечної продукції ( без застосування мінеральних добрив, хімічних речовин, пестицидів) практично новий напрям в економіці України. Таку продукцію складно вирощувати, але вона високо ціниться, має великий попит при експортуванні.

Поняття якості та безпечності плодоовочевої продукції зокрема є визначальним у процесі життєвого циклу: вирощування, перероблення, реалізація та споживання. Первинну відповідальність за якість та безпечність плодоовочевої продукції несуть фермери та агропідприємства. Саме під час вирощування плодоовочевої продукції переважно формуються її якість та безпечність.

До характеристик якості плодоовочевої продукції відносять органолептичні та фізико-хімічні показники, які забезпечують відповідність функціональному призначенню та уподобанню споживачів. З-поміж показників якості плодоовочевої продукції визначають зовнішній вигляд, розмір, допустимі відхилення, а також смак і запах. Важливим показником функціональності є енергетична та поживна цінність продукції.

Показники якості плодоовочевої продукції

На відміну від показників якості, показники безпечності регламентуються законодавством і є обов’язковими до виконання. Контроль та відповідність показникам безпечності є обов’язковою умовою для введення в обіг плодоовочевої продукції та попередження негативного впливу на здоров’я споживачів. До показників безпечності, які підлягають контролю відносять: мікробіологічні показники, токсичні елементи, радіонукліди, нітрати, мікотоксини та пестициди. Всі ці забруднювачі плодоовочевої продукції мають негативний вплив різної форми тяжкості на здоров’я споживачів.

Підвищений вміст нітратів у харчових продуктах став реальним фактом сучасного життя.. Основна частина нітратів вживається з овочами. Вміст нітратів у рослин залежить від їх біологічних властивостей. Ранні овочі містять нітратів більше, ніж пізні. Одним з основних проблем є надмірне накопичення нітратів, внаслідок внесення високих доз мінеральних добрив, для отримання високих врожаїв овочів.

Розглянемо докладніше перераховані забруднювачі з урахуванням впливу на організм людини і тварин та джерел ймовірних забруднень.

Токсичні елементи. Контролю в плодоовочевій продукції підлягають важкі метали: миш’як, свинець, ртуть, кадмій, мідь та цинк, які мають високу токсичність та здатність накопичуватися в організмі людини й тварини у разі тривалого надходження з харчовими продуктами.

Токсичні елементи до плодоовочевої продукції потрапляють з навколишнього середовища та агрохімічними засобами.

Зокрема, недостатня віддаленість ділянок вирощування рослинної продукції від авто магістральних шляхів, промислових підприємств, особливо металургійної, машинобудівної, гірничодобувної, хімічної промисловості, збільшує ризик накопичення токсичних елементів у плодоовочевій продукції. Також слід зважати на джерело води, яку використовують для зрошення. Ймовірність потрапляння у джерела водопостачання промислових стоків та мулових осадів з очисних споруд створює додаткові ризики забруднення продукції, в тому числі й токсичними елементами.

Радіонукліди. Радіоактивні елементи, як правило, потрапляють в плодоовочеву продукцію з навколишнього середовища. Радіонукліди знаходяться в глибинному шарі землі, де розташована коренева система рослини, через яку вони і потрапляють до неї.

Джерелом потрапляння нітратів у плодоовочеву продукцію може бути навколишнє середовище та добрива.

Пестициди — токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного а біологічного походження, призначені для захисту рослин. Порушення застосування пестицидів (норм витрат, кратності оброблення, дотримання термінів після оброблення, застосування пестицидів на непередбачених для оброблення культурах, перенесення пестицидів у момент оброблення на розташовані поруч ділянки тощо) може стати причиною перевищення залишкових кількостей у плодоовочевій продукції.

Отже, впроваджуючи новітні технології з обмеженим використанням пестицидів, агрохімікатів та розширенням використання препаратів біологічно активних речовин можна отримувати високі врожаї дуже необхідної в світі екологічно безпечної сільськогосподарської продукції.

Безпека дитини - одна з найважливіших турбот і тривог батьків, тому вони мають змалечку навчати своїх дітей основам безпечної поведінки на вулиці.

Правила дорожнього руху.

• Біля проїжджої частини треба бути дуже обережними.

• Рухатися по тротуарах тільки з правого боку.

• Не можна перебігати дорогу в недозволеному місці аби не потрапити під машину .

• Потрібно пошукати пішохідний перехід. На нього вказують спеціальні знаки (синього кольору з фігуркою людини, що рухається переходом). А ще пішохідний перехід ми впізнаємо по особливих білих смужках,що нанесені на дорогу. Такі смужки називаються – «зеброю». Такий перехід називається нерегульованим.

• А є ще регульований перехід. На нього вказують світлофори, що стоять по обидва боки дороги. Перш ніж переходити дорогу треба уважно подивитися чи немає поблизу машин і тільки тоді переходити

• Якщо ж ви переходите дорогу на сигнал світлофора то потрібно пам’ятати – червоне світло – «стій», жовте – «приготуватися», зелене – «переходь»

• Під час переходу дороги спочатку ви повинні подивитися вліво, дійти до середини дороги та подивитися на право.

• І запам’ятайте: дорогу ні в якому разі не можна перебігати. Бо можна впасти і знову ж таки потрапити під колеса. Не можна гратися та бігати на проїжджій частині

Правила перебування в навчальному закладі.

• Під час перебування в навчальному закладі та на його території чітко виконувати правила безпеки життєдіяльності учнів: не бігати, не штовхатися, не кричати, не влаштовувати метушливого, неконтрольованого руху та рухливих ігор, що можуть призвести до падіння та травмування.

• Не можна допускати грубощів, образ, застосування протиправних дій у розв’язуванні конфліктних ситуацій.

• Бути обережними у найбільш травмонебезпечних місцях – уважно та спокійно спускатися й підійматися сходами, перебувати й пересуватися у вузьких коридорах, не перехилятися через перила на сходах, не стояти біля дверей кабінетів ( їх можуть раптово відчинити), не чіпати скляні двері в коридорах, не ховатися за них.

Обережно пересуватися щойно помитою підлогою, щоб не впасти та не травмуватися.

• Категорично заборонено приносити до навчального закладу небезпечні предмети ( ріжучі, колючі, вибухові, вогненебезпечні предмети, газові балончики, петарди та інше). Якщо є потреба наявності ножниць та голок, то користуватися слід тільки під наглядом учителя на уроці та попередньо прослухавши інструктаж із безпеки життєдіяльності.

• Не можна курити, вживати алкогольні напої, наркотичні речовини.

• Діти зобов’язані берегти обладнання, інвентар, матеріали. Не можна виносити з навчального закладу матеріальні цінності.

• Діти зобов’язані дотримуватись правил особистої гігієни та санітарних норм.

Вимоги пожежної безпеки.

• Кожен учень повинен знати і виконувати правила пожежної безпеки, а при виникненні пожежі не панікувати, а виконувати вимоги інструкції та вказівки дорослих щодо виходу в безпечне від вогню місце. У разі виникнення пожежі потрібно негайно повідомити вчителя, чергових, адміністрацію. Після евакуації вишикуватись у зазначеному місці і під час переклички зазначити свою присутність. Нікуди після евакуації без дозволу вчителя не йти.

• На території освітнього закладу не можна розкладати багаття, палити сміття, відходи.

• Не залишати без нагляду вчителя ввімкнені в електромережу електричні прибори.

Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях

• У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено: наближатися до предмета,
  пересувати його або брати до рук, розряджати, кидати, вдаряти по ньому, приносити предмет
  додому, розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет.

• Під час повітряної тривоги відключіть електроприлади, закрийте воду і газ, візьміть документи,
  гроші, продукти, предмети першої необхідності, аптечку і пройдіть до найближчого укриття.

• Без крайньої необхідності не залишайте безпечного місця перебування.
  
  

В Україні діє воєнний стан та тривають бойові дії, тож кожен учень повинен знати основні правила поведінки та дій під час повітряної тривоги, обстрілів, комендантської години.
ПОВІТРЯНА ТРИВОГА.
Якщо ви почули гудки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом декількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім».
Про алгоритм дій неодноразово повідомляли в Державній службі надзвичайних ситуацій України, він такий:

• увімкніть телебачення або радіо. Інформація звучатиме через офіційні канали протягом 5 хвилин після звучання сирени;

• зосередьтесь, прослухайте повідомлення та виконуйте почуті інструкції. Залишайте теле – радіоканали увімкненими. З них може надходити подальша інформація;

• зазвичай під час тривоги на офіційних каналах звучить інформація від місцевої влади про повітряну тривогу, під час якої треба взяти запас харчів, води та прямувати до найближчого укриття;

• повідомте про почуте сусідам чи знайомим, за необхідності надайте їм допомогу;

• у разі виникнення надзвичайної ситуації телефонуйте 101;

• В Україні працює мобільний застосунок «повітряна тривога», який сповіщає про небезпеку у конкретному районі.

ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ З ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМСИ ПРЕДМЕТАМИ.
Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам’ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів неможна, бо це небезпечно для життя.
Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам’ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам’ятну вішку.
Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліцію, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна.