- надійність ‒ cерверне обладнання найчастіше призначене для забезпечення роботи сервісів в режимі 24/7, тому часто комплектується дублюючими елементами, що дозволяють забезпечити «п'ять дев'яток» (99,999%; час недоступності сервера або простою системи складає менше 6 хвилин на рік). Напр. гаряче підключення і заміна (англ. Hot-swap) критично важливих компонентів, використання жорстких дисків у складі масиву RAID.

- розміри та інші деталі зовнішнього виконання ‒ сервери (і інше устаткування), яке потрібно встановлювати на деяке стандартне шасі (наприклад, так звані блейд-сервери) створюються стандартних розмірів і комплектуються необхідними кріпильними елементами.

- ресурси ‒ за ресурсами (частота і кількість процесорів, кількість пам'яті, кількість і продуктивність жорстких дисків, продуктивність мережевих адаптерів) сервери спеціалізуються у двох протилежних напрямках ‒ нарощуванні ресурсів та їх зменшенні (збільшується площа та продуктивість ‒ зменшується площа, енергоспоживання). Спочатку сервери у продажу йдуть в базовій комплектації, але з закладеним потенціалом до «апгрейду» ‒ апаратна масштабованість.

Блейд-сервери (англ. blade ‒ лезо) ‒ комп'ютерні сервери з компонентами, встновленими в стійці для зменшення займаного простору (мал. 1). Називають також ультракомпактними серверами.

Стійка ‒ шасі для блейд-серверів, що надає їм доступ до загальних компонентів, наприклад, блоків живлення та мережевих контролерів.

Мал. 1 – Блейд-сервери в стійці

Блейд-сервер являє собою «урізаний» сервер з модульною конструкцією. Це зводить до мінімуму використання фізичного простору і енергії. У блейд-сервері деякі компоненти відсутні для економії місця, що зводить до мінімуму споживання енергії. В той же час вони мають всі пристрої, щоб вважатися комп'ютером. Блейд-стійка, яка може містити кілька блейд-серверів, виконує такі функції, як електроживлення, охолодження, мережеві функції, функції різних з'єднань та управління.

В стандартних серверних стійках мінімальний розмір сервера прийнято називати 1U або 1 юніт (19 дюймів в ширину х 1,75 дюйма у висоту). Як правило, такі стійки вміщають 42 юніта обладнання, тобто максимум 42 сервера. Використання блейд-серверів дозволяє обійти це обмеження не виходячи за розміри стандартів стійки і розмістити до 100 серверів в кожній.

RAID (англ. Redundant array of independent disks ‒ надлишковий масив незалежних дисків) ‒ масив з декількох дисків (запам'ятовуючих пристроїв), керованих контролером, пов'язаних між собою швидкісними каналами передачі даних які сприймаються зовнішньою системою як єдине ціле. Залежно від типу використовуваного масиву може забезпечувати різні ступені відмовостійкості і швидкодії. Служить для підвищення надійності зберігання даних і / або для підвищення швидкості читання / запису.

Кластер ‒ це декілька незалежних обчислювальних машин, що використовуються спільно і працюють як одна система для вирішення тих чи інших задач, наприклад, для підвищення продуктивності, забезпечення надійності, спрощення адміністрування тощо (мал. 2). Обчислювальний кластер потрібен для збільшення швидкості обрахунків за допомогою паралельних обчислень.

Мал. 2 – Термінальний кластер

Мейнфрейм ( англ. Mainframe ) ‒ даний термін має два основні значення:

- велика універсальна ЕОМ ‒ високопродуктивний комп'ютер із значним обсягом оперативної і зовнішньої пам'яті, призначений для організації централізованих сховищ даних великої місткості і виконання інтенсивних обчислювальних робіт.

- комп'ютер з архітектурою IBM System/360, 370, 390, zSeries (мал. 3).

Історію мейнфреймів прийнято відлічувати з появи в 1964 році універсальної комп'ютерної системи IBM System/360, на розробку якої корпорація IBM витратила $5 млрд. Сам термін «мейнфрейм» походить від назви типових процесорних стійок цієї системи. В 1960-х ‒ початку 1980-х років System/360 була беззастережним лідером на ринку. Її клони випускалися в багатьох країнах, у тому числі ‒ в СРСР (серія ЄС ЕОМ).

Мейнфрейми IBM використовуються в більш ніж 25 000 організаціях по всьому світу (без урахування клонів). Близько 70% всіх важливих бізнес-даних зберігаються на мейнфреймах.

Мал. 3 – Типовий сучасний мейнфрейм

На початку 1990-х почалася криза ринку мейнфреймів, пік якої припав на 1993 рік. Багато аналітиків заговорили про повне вимирання мейнфреймів, про перехід від централізованої обробки інформації до розподіленої (за допомогою персональних комп'ютерів, з'єднаних дворівневою архітектурою «клієнт-сервер»). Багато хто став сприймати мейнфрейми як вчорашній день обчислювальної техніки, вважаючи Unix- і PC-сервери більш сучасними і перспективними.

Згідно з одним із прогнозів Gartner Group, останній мейнфрейм передбачалося усунути в 1993 році. Термін цього прогнозу давно закінчився, а ринок мейнфреймів залишається стабільним, і їх продажі щорічно ростуть.

На відміну від робочих станцій, призначених для одного користувача, від сервера залежить безліч користувачів. Отже, головним пріоритетом для них стає надійність і безперебійна робота. До сервера можуть підключатися сотні, тисячі або навіть мільйони користувачів. Всі зусилля з підвищення продуктивності або надійності наштовхуються на бар'єр величезної кількості користувачів. Cервери розраховуються на більш тривалий час роботи, ніж робочі станції, що також має на увазі додаткові витрати.

Устаткування, що продається як сервер, якісно відрізняється від устаткування, купленого для індивідуальної робочої станції. У серверного обладнання інші можливості, а при його розробці враховується інша економічна модель. Cервери розміщують в обчислювальних центрах з контрольованим мікрокліматом і з обмеженим доступом до серверного обладнання.

Купуйте для серверів серверне обладнання

Часто робляться спроби заощадити за рахунок покупки персонального комп'ютера і установки на нього серверного програмного забезпечення. Таке рішення може допомогти на короткий термін, але це не кращий вибір для довгострокових або великих проектів, які мають бути надійніше карткового будиночка. Серверне обладнання зазвичай коштує дорожче, але додаткові можливості виправдовують вкладення. Ось деякі з цих можливостей:

Розширюваність. Як правило, в серверах більше фізичного простору для жорстких дисків і більше слотів для карт розширення і центральних процесорів або вони оснащені роз'ємами з високою пропускною здатністю для підключення спеціалізованих периферійних пристроїв (мал. 4).

Мал. 4 – Сервер із двома сокетами

Велика продуктивність центральних процесорів. Сервери часто обладнують декількома ЦП, а також сервери володіють додатковими можливостями обладнання, такими як багатоступенева перевірка процесорів і динамічний розподіл ресурсів між ЦП і т.д.

Високопродуктивні системи обміну інформацією (введення-виведення). Сервери, як правило, більш продуктивні в плані обміну інформацією (введення-виведення), ніж клієнти. Можливості введення-виведення часто пропорційні кількості користувачів, що виправдовує застосування швидкісних підсистем вводу-виводу.

Можливості модернізації. Сервери частіше модернізують, а не просто замінюють, вони призначені для зростаючих потреб. На серверах, як правило, мається можливість додавати процесори або замінювати окремі процесори на більш швидкі, що не вимагає додаткових апаратних змін.

Можливість монтування в стійку. Сервери повинні мати можливість встановлення в стійки. Якщо настільний комп'ютер може розміщуватися в пластмасовому корпусі обтічної форми, сервер повинен мати прямокутну форму для ефективного використання простору в стійці. Всі кришки, які потрібно знімати при ремонті, повинні зніматися без необхідності вилучення сервера зі стійки. Ще важливіше те, що сервер повинен бути сконструйований з урахуванням охолодження і вентиляції при монтуванні в стійку. Система, у якої вентиляційні отвори розташовані тільки з одного боку, не зможе підтримувати свою температуру в стійці так само добре, як система з наскрізною вентиляцією від передньої панелі до задньої.

Не потрібно доступ з бічних сторін. Комп'ютер має бути простіше ремонтувати і обслуговувати, якщо він встановлений в стійку. Виконання цих завдань не повинне вимагати доступу до бічних стінок машини. Всі кабелі повинні бути ззаду, а всі відсіки приводів і дисків - спереду. Існують відсіки для DVD-приводів, розташовані збоку, а це свідчить про те, що при конструюванні можливість установки в стійку не враховувалася.

Доповнення для підвищеної надійності. Багато серверів володіють додатковими можливостями, що підвищують надійність, такими як дубльовані джерела живлення, RAID, кілька мережевих карт і компоненти з підтримкою «гарячої» заміни.

Альтернативні варіанти управління. В ідеалі сервери повинні мати підтримку функцій віддаленого управління, таких як доступ через послідовний порт, який може бути використаний для діагностики та вирішення проблем, щоб відновити збійну машину. Деякі сервери також постачаються з вбудованими датчиками температури та іншими апаратними засобами моніторингу, які можуть генерувати оповіщення при виявленні проблем.

Зокрема, вплив ринку змушує постачальників покращувати сервери, щоб було можливо розміщувати більше одиниць в колокейшн-центрах - орендованих обчислювальних центрах, де оплата йде за одиницю площі.

Вибирайте постачальників, відомих надійністю продукції

Дуже важливо вибирати постачальників, продукція яких відома своєю надійністю. Деякі постачальники економлять за рахунок використання компонентів споживчого класу, інші використовують компоненти, які відповідають певним стандартам наприклад військовим.

Реальні витрати на серверне обладнання

Щоб мати уявлення про додаткові витрати на сервери, ви повинні знати, з чого складається ціна комп'ютера.

У більшості постачальників є три серії продукції: для дому, для бізнесу і серверне обладнання. Домашня серія зазвичай продається за найменшою початковою ціною, так як клієнти найчастіше приймають рішення про покупку на підставі рекламованої ціни. Доповнення і можливість розширення в майбутньому доступні за вищою ціною. При описі компонентів використовуються загальні технічні характеристики, такі як розширення екрана, замість зазначення конкретного виробника та моделі відеокарти.

Персональні комп'ютери для бізнесу зазвичай розробляються з урахуванням загальних витрат протягом усього терміну їх служби. Початкова закупівельна ціна вища, ніж для домашніх комп'ютерів, адже серія для бізнесу повинна довше не старіти. Компаніям невигідно утримувати велику кількість запасних компонентів, не кажучи вже про вартість навчання техніків з ремонту для кожної моделі.

Серверні серії зазвичай орієнтовані на найкраще співвідношення собівартості і продуктивності. Наприклад, файловий сервер може конструюватися з розрахунком на мінімальну вартість продуктивності по тесту SPEC SFS9731 в перерахунку на закупівельну ціну кожної машини.

Сервери коштують дорожче і з інших причин. Корпус, який зручніше для обслуговування, може бути дорожче у виробництві. Існують обмеження на розташування відсіків для дисководів та інших панелей, доступ до яких має бути тільки з певного боку, - це має на увазі, що їх не можна розмістити так, щоб здешевити конструкцію.

Невірно вважати, що сервери дорожче настільних комп'ютерів, так як це порівняння об'єктів різного роду. Розуміння цієї відмінності моделей ціноутворення допомагає в обговоренні, коли потрібно обґрунтувати гадану дорожнечу серверного устаткування. Крім того, простій сервера обходиться значно дорожче простою настільного комп'ютера.

Забезпечення цілісності даних

На серверах зберігаються критично важливі дані і унікальні конфігурації, які повинні бути захищені.

Розміщення серверів в обчислювальному центрі

Сервери повинні встановлюватися в умовах з надійними енергопостачанням, протипожежним захистом, мережею, охолодженням і фізичної безпекою

Філії та навіть деякі компанії не завжди достатньо великі, щоб мати обчислювальні центри. Проте у всіх має бути виділена кімната або шафа, що забезпечують як мінімум фізичну безпеку, джерело безперебійного живлення (кілька дрібних або один великий) і достатнє охолодження. Краще придбати шафу для телекомунікаційної апаратури з хорошим охолодженням, що закривається на замок дверцятами, ніж робити розрахунок заробітної плати на сервері, що стоїть у когось під столом.

Конфігурація клієнт-серверної ОС

Сервери необов'язково повинні працювати під управлінням тих же ОС, що і їх клієнти. Сервери можуть бути зовсім іншими. Для різних випадків підходять різні варіанти. Наприклад, веб-серверу не потрібно працювати під керуванням тієї ж ОС, що і у клієнтських машин. Клієнти і сервер повинні лише використовувати однаковий протокол. На однофункціональних мережевих спеціалізованих пристроях часто буває встановлена міні-ОС з програмним забезпеченням, мінімально достатнім для виконання єдиної функції (файл-сервер, веб сервер, поштовий сервер).

Ще один цікавий момент, характерний для серверної ОС, – орієнтованість на перспективу. При установці Solaris 2.x ви можете відзначити, що цей вузол мережі – сервер, на якому встановлені всі програмні пакети, тому що бездискові клієнти або машини з малим об'ємом жорстких дисків можуть використовувати NFS для завантаження необхідних пакетів з сервера. З іншого боку, серверна конфігурація при установці Red Hat Linux – це мінімальний набір пакетів, що припускає, що вам потрібна тільки базова установка, поверх якої ви встановите спеціалізовані програмні пакети, необхідні для створення служб. У зв'язку із зростанням обсягу жорстких дисків останній підхід став більш поширеним.