Особливості розвитку молодняка різних порід кролів.

Мета: Продовжуємо формувати нові знання по вирощуванні кролів різних порід, порівнювати їх ріст та розвиток.

Одно з найбільш перспективних напрямків у розвитку сільського господарства в Україні - кролівництво, яким успішно займаються і найбільші тваринницькі комплекси, і невеликі приватні ферми, і окремі сім’ї, що живуть в селах і містах. Розведення кролів набуло такої популярності з безлічі причин. Найголовніше — те, що їх утримання не вимагає особливих витрат, і за ними досить простий догляд. Кролики невибагливі в харчуванні, добре їдять і швидко ростуть, набираючи вагу. Вони швидко розмножуються, постійно збільшуючи поголів’я тварин. Смачне ніжне кроляче м’ясо — прекрасний дієтичний продукт. А хутро і пух, які одержують від кроликів цінуються не набагато нижче знаменитих хутра шиншили, песця або норки.

Ще з давніх часів в Україні розпочався розвиток кролівництва, перші згадки припадають на 16 сторіччя. На сьогодні ця галузь займає одне із провідних місць у сільському господарстві, основною метою якого є отримання прибутків та здорове поголів’я.

Кроликів вперше почали розводити мешканці Європи, вони вирощували тварин на м'ясо та хутро.

З розвитком кролівництва в Україні почали з’являтися різноманітні породи тварин, що призвело і до розвитку новітніх технологій.

Здатність племінної самки за рік принести аж до п'ятдесяти дитинчат, які до п'ятимісячного віку досягають маси до чотирьох - п'яти кілограмів - ідеальні показники для тварин м'ясного напрямку. Вже в чотиримісячному віці молоді особини готові до розмноження. Один самець за день здатний запліднити двох-трьох самок.

Кролі – найбільш скороспілі сільськогосподарські тварини, від яких одержують цінне дієтичне м’ясо і хутрову сировину при незначних затратах праці й кормів на одиницю продукції.

Є різні породи їх: сірий велетень, білий велетень, радянська шиншила, сріблястий метелик виведена в Англії, радянський мардер, короткошерстні кролі виведені в Франції, біла пухова – наша, новозеландська порода виведена в Каліфорнії, каліфорнійська виведена в США.

За схожими морфологічними ознаками, які передаються з покоління в покоління, групи кролів спільного походження об’єднують у породи. Породисті тварини несуть в собі якості і спадкові задатки, які характерні для всіх представників породи.

Серед виведених в результаті одомашнення є породи кролів м'ясні, пухові та м'ясо-шкуркові. Цю класифікацію порід кроликів слід назвати «господарською».

Більшість кролівників розводять тварин з метою отримання м'яса, тому на території України найбільш поширені комбіновані породи м'ясо-шкуркового напрямку. Більш поширеними породами кроликів в Україні на півдні країни є ті, що відносяться до м'ясо-шкуркового напрямку і відрізняються високою плодовитістю, скоростиглістю.

До таких порід кроликів в Україні відноситься сірий велетень, віденський блакитний, білий велетень, радянська шиншила, сріблястий, метелик та ін. Останнім часом величезну популярність отримали кролики м'ясних порід - каліфорнійська та новозеландська біла. Лише деякі кролівники-любителі розводять короткошерстих кроликів - рекс, і пухових кроликів - ангорські білі і кольорові, білі пухові.

НОВОЗЕЛАНДСЬКА ЧЕРВОНА

Порода кроликів новозеландська червона - це унікальна порода кролів, яка була виведена на межі XIX-XX століть в Америці, фермерами штату Каліфорнія. Розвиток породи кролів новозеландська червона почався з дикого кроля, у якого був незвичайний червонувато-жовтий окрас. Він швидко ріс і був примітний своєю шерсткою. Селекціонери довго працювали з початковим примірником цієї м'ясної породи, покращуючи його за допомогою бельгійського зайця, Фландер і сріблястого кроля методом інтрогресії.

Вага такого кролика може варіюватися від 3-х до 5 кг.

Кролики породи новозеландський червоний відрізняються високою енергією росту в ранньому віці.

Використовують їх для вирощування бройлерів, оскільки кроленята під самкою знаходяться до 60-70 днів, після чого їх забивають на м'ясо.

Плодючість - 6-8 кроленят в посліді. Самки володіють високою молочністю і добрими материнськими якостями. Кролики породи новозеландський червоний добре себе почувають в різних кліматичних умовах.

НОВОЗЕЛАНДСЬКА БІЛА

Порода кроликів новозеландська біла - середня за розміром, чисто-білого забарвлення, що була виведена в США в 1910 році.

Маса дорослих кроликів породи новозеландська біла складає в середньому від 4 до 5 кг.

У кроликів породи новозеландський білий висока енергія росту.

Народжуються кроленята з масою 45 г, в 2 місяці досягають 1,8-2,2 кг, у 3 місяці - 2,7-3 кг. Кролики білої новозеландської породи дуже плодовиті і скоростиглі. Кролиці володіють високою молочністю. Їх можна використовувати для спаровування вже в 4,5-5-місячному віці. Кролиці народжують у середньому по 8-10 кроленят і добре вигодовують не менше 8. Дослідження показують, що приріст 1 кг м'яса у кроленят цієї породи можна отримати, витративши всього 3 кг концентрованих кормів, при цьому сюди включаються і корми, витрачені на кролицю з моменту її запліднення до відсаджування кроленят.

Кролиці досить молочні та плідні, дають потомство від 7 до 12 кроленят, тому їх часто вирощують по бройлерній технології. Представники цієї породи відрізняються спокійною вдачею.

Білий новозеландський кролик відрізняється цінними господарськими якостями, що допомогло йому знайти широке поширення в усьому світі. Можна впевнено сказати, що білий новозеландський кролик - це одна з основних порід, яку використовують при промисловому розведенні, як м'ясну породу, в країнах з розвиненим кролівництвом. Найбільш широко поширені новозеландські білі, шкурки яких легко забарвлюються в будь-які кольори і використовуються в хутряній та шкіряній промисловості. Білі новозеландські кролики після вливання ним крові бельгійського велетня стали більшими, з міцним кістяком.

ВІДЕНСЬКИЙ БЛАКИТНИЙ

Віденський блакитний — порода середніх за величиною кроликів однорідного сизо-блакитного кольору, від світлого до темного тонів. Окрас волосяного покрову рівномірний, лише трохи світліший при основі. Порода виведена в кінці ХIХ ст. в Австрії шляхом схрещування кролів породи фландр з місцевими моравськими кролями чисто-блакитного окрасу.

При середній вазі 3,5 — 4 кг вони відрізняються гарними м’ясними якостями. Тваринки витривалі, добре пристосовуються до клімату, невибагливі до кормів. Шкурки у них пухнасті і м’якіші ніж у кроликів інших хутрових порід. Віденські блакитні бувають світлих і темних тонів.

Кроленята народжуються середньої масою 72 г, інтенсивно ростуть і розвиваються. У 4 місяці набирають 70% своєї ваги. Кролиці високо плодовиті, народжуючи в середньою 8-9 кроленят. Крім того, вони наділені відмінними материнськими якостями, що позитивно позначається на збереженні молодняка.

Віденський блакитний кролик відрізняється витривалістю, здатністю до швидкої акліматизації , що підтверджується його широким розповсюдженням в країні, проте краще він відчуває себе в центральних районах.

РАДЯНСЬКА ШИНШИЛА

Порода м’ясо-шкуркового напряму, виведена в 1963 р. Кролі цієї породи придатні для розведення в усіх регіонах України.

Середня жива маса дорослих тварин становить 5 кг.

Самки плодючі (в окролі в середньому 8 кроленят), молочні й добре вигодовують молодняк. Молодняк має високі інтенсивність росту та м’ясні якості (забійна маса, вихід чистого м’яса, біохімічний склад м’яса тощо), перевершуючи за цими показниками зарубіжні спеціалізовані м’ясні породи — каліфорнійську та новозеландську.

ФРАНЦУЗЬКИЙ БАРАН

Порода кроликів французький баран - крупна декоративна порода різноманітної масті (чорна, блакитна, сіро-заяча, коричнева, залозисто-сіра, плямиста та ін.) з довгими своєрідними вухами. Виведена в Англії шляхом закріплення природного мутації форми вушної раковини. Цінуються тварини за незвично довгі вуха і їх постановку. У окремих особин довжина вух досягає 60-71 см при ширині 10-17 см.

Кролики породи баран широко поширені серед кролівників-аматорів західноєвропейських країн, особливо у ФРН, Франції, де в результаті схрещування англійського барана з кроликами породи фландр були створені породи французький і німецький баран.

Кролики породи французький баран відрізняються скоростиглістю. Важать вони в середньому 4-5 кг, в окремих випадках 7-8 кг, а іноді навіть 10 кг.

Плодючість кролиці в середньому за окріл приносять 8-10 кроленят. Від кроликів породи баран отримують шкурки великих розмірів.

Багато хто пояснює це тим, що вуха у них сильно прикривають вушну раковину і з цієї причини вони погано чують. Відповідно вони набагато менше реагують на зовнішні подразники.

Технології і способи годівлі кроликів побудовані на їх фізіології. Інтенсивний ріст тварини показують в перші 120 діб з моменту народження. Кролики мають хороший апетит, а правильно відібрана для розведення кролиця в змозі вигодувати власне потомство тільки за рахунок молока до 2 – 3кг всього за шість тижнів. Кроленят починають готувати до відгодівлі поступово, привчаючи їх до «дорослих» кормів поступово в кілька етапів. Спочатку їм дають невеликі дози легких кормів, вибирають ті, що багаті вітамінами. Комбікорм попередньо подрібнюють і перемішують з товченою вареною картоплею.. До їжі обов’язково додають сіль, щоб у молодняку правильно формувався і розвивався скелет. Відгодівля кролів на м’ясо зовсім не означає, що тваринам слід давати якомога більше їжі. У кролівництві прийнято період відгодівлі ділити на три послідовні етапи, під час яких визначається різний раціон для тварин.

Перший етап – підготовчий заснований на кормах з максимальною калорійністю. Досягається мета поступовим додаванням до звичайного раціону зелених і соковитих кормів збільшеної в 1,5 рази дози комбікорму. Якщо підготовчий етап взимку найбільш придатними для цього періоду продуктами є: концентрати – ячмінь, овес, кукурудза, висівки, макуха; соковиті – буряк, капуста, морква; зелень трави бобових та інших рослин, конюшина; грубі корми – якісне сіно.

Другий етап – основний. Це час коли раціон спрямований на інтенсивне відкладення жирового прошарку. Період складний тим, що насичене добове меню кролика може бути надмірним для шлунково – кишкового тракту тварини. Прибирають з раціону овочеві коренеплоди, залишають тільки відварену картоплю Із зернових залишають горох, ячмінь, овес, кукурудзу.

Третій етап – заключний, базується на підтримці у кроликів відмінного апетиту, і спостерігають за тим, щоб тварини з’їдали повністю весь денний раціон. Склад корму змінюється: сіно і зелень зводять до мінімуму, або зовсім виключають. Найкраще меню повинне включати відварну картоплю, яку дають у суміші з комбікормами або висівками, капусту, брукву, сою.

Важливою необхідністю при вирощуванні молодняка є постійний контроль за його вгодованістю та поведінкою. Відстаючих у рості кроленят відсаджують і збирають в окремі групи, в яких підсилюється годівля.