Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції. Тіртей. «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя. Авторська позиція. Сапфо (VII–VI ст. до н. е.). «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…). .

Лірика - один із основних родів літератури (лірика, епос, драма). Лірика і ліра - слова- родичі. Грецьке «лірикос» означає «той, що співає під звуки ліри», «музичний», «хвилюючий». За міфами, ліру винайшов посланець богів Гермес, використавши для струн як резонатор панцир черепахи. Під акомпанемент ліри поет виконував свої вірші. Три музи були покровительками лірики. Горда Полігімнія - муза гімнів, урочистих пісень на  честь богів. Пристрасна Ерато - муза любовної поезії. Але верховною вважалася ніжна й водночас невпокорена муза Евтерпа, граційна покровителька лірики. Евтерпу завжди зображували з подвійною флейтоюв руці. Можливо,тому, що під час сприйняття ліричної поезії необхідно відчути власну спорідненість з поетом, злитися на якийсь час з ним та його ліричним героєм в єдиному почутті, як дві флейти в руках Евтерпи.

Слово «музи» грецькою мовою означає «мислячі», їх вважали здатними лікувати людські серця. Усього їх було дев’ять. В оточенні муз та богині пам’яті Мнемозіни з лавровим вінком на голові та з кіфарою в руці виступав бог Аполлон - покровитель співців та поетів, «повелитель муз». Називали його Фебом («світлоносним», «сонцесяйним») та Музагетом (тобто «повелителем муз»). Сам Аполлон, за міфами, був чудовим співцем і гарно грав на кіфарі. Аполлон і музи жили на вершинах беотійських гір Гелікон та Парнас. Біля підніжжя Парнасурозташовані давні містаКріса і Дельфи, а у Дельфах вирувало джерело поетичного натхнення - Кастальський ключ. Однак улюбленим місцем Аполлона та муз були передгір’я Пієрії під Олімпом. Саме з цих благословенних місць насилали вони на людей чарівливе безумство поезії.)

- що є предметом зображення у ліриці?

Тіртей, ім'я якого стало майже збірниму розумінні «поета-воїна», – напівлегендарна особа. За переказами, він жив в Афінах у середині VII ст. Був шкільним учителем в Афінах. У своїх патріотичних елегіях оспівував героїзм спартанців, засуджував міжусобиці. Спартанці, що воювали із своїми сусідами - месенянами, одержали від дельфійського оракула пророцтво, де він наказував їм запросити в «радники» афінянина. «А тому вони послали в Афіни повідомити про віщування і просити такого мужа, який би порадив, що їм робити. Афінянам не хотілось не послухати бога, але їм не хотілось також, щоб лакедемоняни, без великих небезпек, стали власниками найкращої частини Пелопоннесу. Міркуючи так, вони відшукалиякогось Тіртея, який навчав грамотиі якого вважали за людинунедалеку на розум;до того він шкутильгав на одну ногу. Отож його й послали до Спарти. А Тіртей, прибувши до Спарти, почав складати елегії і співати їх насамперед сановникам, а потім і всім, хто збирався послухати його». Войовничі Тіртеєві елегії так нібито натхнули молодь, що під впливом його поетичної агітації спартанці здобули остаточну перемогу.

Елегія - жанр декламаційної лірики Настрій - бадьорий

Мова - урочиста

Тематика - піднесена, урочиста

Форма - військові настанови; повчання; патріотичні заклики; політична агітація; настанови, гідні наслідування; життєві поради

• Що для ліричного героя є гіршим за смерть?

За які ідеали, за віршем Тіртея, варто віддати життя?  Доведіть, що вони не втратили цінності й у сучасному світі, особливо для українців.

1. Кого із давньогрецьких богів Сапфо шанувала найбільше? 

2. Назви провідну тему поезії Сапфо.

• Поміркуйте, чим твори Сапфо та Тіртея такі близькі нам?

• Що ви можете сказати про ідеали античної людини за часів Тіртея та Сапфо? Що було для того часу важливим?