Рослинний покрив Криворіжжя сформувався внаслідок складної взаємодії кліматичних зональних факторів, специфічних гірських порід та різноманітних антропогенних впливів. В регіоні відмічається понад 1260 видів вищих рослин .

Формування степової рослинності зумовлено гідрокліматичними факторами, рівнинністю території, карбонатністю грунтів. Різнотравно-типчаково-ковилові степи, які переважають на території регіону, мають такий же вік або дещо старші домінуючих грунтів. Вони сформувались у субантлантичну епоху голоцену (Золотун, 1974).
Відсутність лісів на вододілах зумовлена успадкованими та сучасними особливостями інших компонентів ландшафтів і ландшафтотвірних факторів (сухість клімату, карбонатність і засоленість грунтів, дефіцит грунтового та атмосферного зволоження). Степова рослинність більш пристосована до дефіциту вологи.

Як відомо, рослинний компонент ландшафтних геосистем виконує функцію синтезу органічної речовини, використовуючи сонячну енергію та мінеральні речовини, які знаходяться в гірських породах. В степах цей компонент має три характерні особливості. По-перше, трав'яний покрив степів низький з домінуванням вузьколистих дерновинних злаків, які здатні витримувати періодичну засуху. По-друге, в степах коренева маса потужна і перевищує надземну зелену в десятки разів. За це відомий фітоценолог Й.К. Пачоський називав степ "лісом - догори ногами". По-третє, степовій органіці притаманна динамічна мінливість: нагромадження або розкладання до мінеральних солей. Це зумовлено хімічною пластичністю м'якої і ніжної трав'яної тканини, клітини якої бідні на дубильні речовини і механічні утворення в порівнянні з деревною або мохово-лишайниковою рослинністю.

РОСЛИННИЙ ПОКРИВ КРИВОРІЖЖЯ

Просторову диференціацію степової рослинності визначають переважно умови грунтового зволоження, оскільки вони найбільш впливають на розвиток рослин. На привододілах в північній частині регіону характерними видами є: ковила Лессінга (Stipa lessingiana Trin et Rupr.), ковила волосиста (Stipa capillata L.), костриця валіська (Festuca valesiaca Gaud.), тонконіг вузьколистий (Poa angustifolia L.), келерія гребінчаста (Koeleria cristata (L.) Pers.). Із бобових зустрічається люцерна румунська (Medicago romanica Prod.), в'язіль барвистий (Coronilla varia L.), конюшина гірська (Trifolium montanum L.) і альпійська (T. alpestre L.), зіновать руська (Camaecytisus ruthenicus (Fisch et Woloszcz.) Klaskova). Із різнотрав'я переважають молочай степовий (Euphorbia stepposa Zoz.), підмаренник руський (Galium ruthenicum L.), смілка зеленувата (Silene coringiifolia Andrz.), чабрець Маршалів (Thymus marashalianus Willd.) і двовидний (T. dimorphus Klok. et Shost.), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris Moench.), гвоздика вугільна (Dianthus carbonatus Klok.).
На схилах зі змитими грунтами характерними є такі види: ковила волосиста, костриця валіська, тонконіг бульбистий (P. bulbosa L.), шавлія поникла (Salvia nutans L.), бородач звичайний (Botryochloa ischaemum (L.) Keng.), зміївка болгарська (Cleistogenes bulgarica (Bornm). Keng), деревій благородний (Achillea nobilis L.), котяча м'ята дрібноквіткова (Nepeta parviflora Bieb.), молочай Сегієрів (Euphorbia segueriana Neck.) і степовий (E.stepposa Zoz), сухоребрик мінливий (Sisymbrium polymorphum (Murr.) Roth.), полин австрійський (Artemisia austriaca Jacd.).

РОСЛИННИЙ ПОКРИВ КРИВОРІЖЖЯ

Найбільш поширеними видами деревних рослин були: дуб звичайний (Quercus robus L.), клени польовий і татарський (Acer campestre L., A. tataricum L.). У підліску та на узліссях були поширені терен колючий (Prunus spinosa L.), жостір проносний (Rhamnus cathartica L.), глід обманливий (Crataegus fallacina Klok.).

РОСЛИННИЙ ПОКРИВ КРИВОРІЖЖЯ