Основи правової бази розвитку підприємництва в Україні

Правовою основою підприємництва є законодавчі та інші нормативно-правові акти, відповідні норми цивільного, фінансово-кредитного, податкового, адміністративного, трудового та інших галузевих різновидів чинного законодавства.

7 лютого 1991 р. Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про підприємництво", який набрав чинності 1 березня 1991 р. Цей Закон визначає основні правові, економічні та соціальні засади заняття підприємницькою діяльністю (підприємництва) громадянами та юридичними особами на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки.

Загальні умови створення підприємства

Загальні умови створення підприємства передбачають дотримання відповідного регламенту.

Регламент створення підприємства – це порядок, за яким підприємець обдумує, створює та реєструє підприємство.

Процеси створення, реєстрації, функціонування, управління та ліквідації підприємств регулюються наступними нормативними актами:

• Господарський кодекс;

• Закон України “Про господарські товариства”;

• Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”;

• іншими нормативними актами.

  Не залежно від способу утворення регламент (послідовність) створення підприємства буде однаковим і повинен містити таку послідовність:

  1. пошук бізнес-ідеї, її обґрунтування, підбір “команди” (партнерів);

  2. пошук та визначення обсягів та джерел фінансування підприємства;

  3. побудова плану діяльності (бізнес-плану);

  4. державна реєстрація підприємства.

Функції підприємництва

Інноваційна (творча) функція - генерування та реалізація нової комерційної ідеі.

Ресурсна функція - мобілізація на добровільних засадах матеріальних, фінансових, трудових на інформаційних ресурсів.

Організаційна функція - реєстрація підприємства, організація виробництва, збуту, реклами тощо

Стимулююча функція - формування мотиваційного механізму ефективної та корисної праці.

Права та обов'язки підприємців

Загальними принципами господарювання в Україні є:

• забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

• свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

• вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

• обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

• захист національного товаровиробника;

• заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Економічна свобода на практиці означає право розпочинати або припиняти свій бізнес, купувати будь-які ресурси, використовувати будь-яку технологію, виробляти будь-яку продукцію і пропонувати її до продажу за будь-якою ціною; вкладати свої кошти за власним розсудом.