Основи еволюційної філогенії та систематики
Біорізноманіття — це розмаїття організмів, видів та їхніх угрупувань.
Поняття біорізноманіття застосовується з 1988 р., коли відомий американський біолог Едвард Осборн Відсон видав книжку «Біорізноманіття». Вивченням закономірностей формування та еволюції біорізноманіття займається диверсикологія.
Основними типами біорізноманіття є:
генетичне (різноманітність генів усіх організмів);
видове (різноманітність видів клітинних організмів);
екосистемне (різноманітність біотипів і біоценозів у різних ділянках Землі).
Всі типи біорізноманіття пов'язані між собою.
Основними чинниками, які загрожують біорізноманіттю є:
скорочення ареалів існування через діяльність людини;
надмірна експлуатація біоресурсів (наприклад, рибальство знищило до 80 % рибної біомаси);
забруднення середовища (наприклад, тисячі морських птахів і черепах щорічно гинуть через дрібне пластмасове сміття);
вторгнення чужорідних видів (наприклад, азійський короп у водоймах Європи).
Живі організми та їхні угрупування забезпечують:
стійкість та розвиток біосфери;
біологічний колообіг речовин і потік енергії;
регуляцію кліматичних процесів на Землі;
потреби людини в біоресурсах (їжі, сировині, ліках), тощо.
Гентичне, видове та екосистемне біорізноманіття є основою життя на Землі.
Біосистематика — наука про різноманітність організмів.
Першу ієрархічну систему живих організмів запропонував видатний швецький вчений Карл Лінней (1707 — 1778). Подібність будови організмів стала основою цієї системи. За основну одиницю даної системи К. Лінней прийняв вид.
Вид — це сукупність особин живих організмів, подібних між собою будовою, способом життя, які мешкають на певній території, здатні схрещуватися між собою і давати плідне потомство.
Загальними принципами біосистематики, що упорядковують й організовують дослідження видового різноманіття є:
для визначення місця виду в системі органічного світу використовуються систематичні (таксономічні) категорії: домен, царство, тип (відділ), клас, ряд (порядок), родина, рід і вид.
Тварини
Рослини
Тип
Відділ
Клас
Клас
Ряд
Порядок
Родина
Родина
Рід
Рід
Вид
Вид
Основною і найменшою одиницею класифікації є вид, а найбільшою є домен — категорія, що включає декілька царств.
Кожен вид потрібно обов'язково класифікувати — визначити ступінь його подібності й відмінності від інших, порівнявши з ними.
На основі окремих ознак подібності ґрунтується побудова штучних (формальних) систем (систем організмів, у класифікації яких не враховується історична спорівненість різних таксонів).
Природні (філогенетичні) системи — це системи організмів, у яких класифікація видів ґрунтується на їх ступені подібності та відображає філогенетичну спорідненість між систематичними групами.
Для класифікації живих організмів використовується подвійна (бінарна) номенклатура, яку запровадив ще Карл Лінней. Бінарна номенклатура — подвійна назва видів, перше слово якої вказує на родову приналежність істот, а друге — на видову.
Еволюційна філогенія (філогенез) — розділ еволюційної біології, що вивчає шляхи історичного розвитку біорізноманіття Землі.
Термін філогенез ввів у науку німецький учений Ернст Генріх Геккель у 1866 р. Ним він визначав історичний розвиток окремих видів, систематичних груп та органічного світу в цілому.
В сучасному розумінні поняття філогенія застосовується і для досліджень еволюції молекул, клітин, органів, систем органів, популяцій, окремих видів, екосистем та біосфери в цілому. Метою еволюційної філогенії є реконструкція походження і послідовності еволюційних перетворень та побудова природної системи органічного світу.
Для ілюстрації філогенії еволюційних зв'язків між групами організмів застосовують філогенетичні дерева. Це зображення філогенетичних відносин у будь-якій природній групі організмів або в межах всього органічного світу.
Філогенія (історичний процес розвитку) живих організмів
Отже, предметом досліджень еволюційної філогенії є еволюційні зв'язки між організмами на різних рівнях організації живого та шляхи історичного розвитку біорізноманіття на Землі.
Джерела:
Біологія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2017. – с. 212 - 213.
Джерела:
Біологія : підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закл. / К. М. Задорожний. — Харків : Вид-во «Ранок», 2017. — с. 176.
Джерела:
Біологія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2017. – с. 213 - 214.
Джерела:Біологія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2017. – с. 212 - 213.
.png)