Організація акушерської допомоги в Україні. Історія розвитку акушерства. Охорона праці в галузі. Профілактика захворювань в акушерських стаціонарах (лекція)

Організація акушерської допомоги в Україні. Історія розвитку акушерства. Охорона праці в галузі. Профілактика захворювань в акушерських стаціонарах

1. Уявлення про акушерську науку.

2. Основні етапи розвитку акушерства.

3. Акушерсько-гінекологічні заклади охорони здоров’я в місті та селі.

4. Жіноча консультація: структура, функції, принципи роботи.

5. Пологовий будинок: принципи організації акушерської допомоги.

6. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги працівникам промислових підприємств.

7. Робота медичної сестри в акушерському стаціонарі.

8. Накази МОЗ України з питань охорони материнства та дитинства.

9. Охорона праці в галузі. Нормативно-правові документи. Заходи безпеки під час роботи з кров’ю та іншими біологічними рідинами.

10. Поняття про асептику та антисептику.

11. Профілактика інфекційних захворювань в акушерських стаціонарах (Наказ МОЗ України від 03.08.2021 р. № 1614 «Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах/ закладах надання соціальних послуг/ соціального захисту населення»), засоби забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму.

12. Особиста гігієна медичних працівників пологового будинку.

Питання організації акушерської допомоги

На сьогодні організація акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні базується на принципах ВООЗ. Це забезпечення сталого доступу всіх верств населення до кваліфікованої медичної допомоги, служб планування сім'ї, медико-генетичного консультування. З урахуванням різноманітних факторів, які впливають на стан здоров'я жінок, розроблено нормативну базу щодо забезпечення жіночого населення амбулаторною та стаціонарною акушерською допомогою.

Здоров'я жінки - це здоров'я нації. Сучасні принципи надання кваліфікованої акушерської допомоги передбачають: ведення партограми, визначення (за показаннями) біофізичного профілю плода, організацію роботи акушерських стаціонарів з упровадженням спільного перебування матері і дитини, грудного вигодовування, практики «індивідуальних», відповідно до чинного законодавства, та «сімейних» пологових залів, забезпечення запасу медикаментів для надання невідкладної медичної допомоги.

Акушерську допомогу в Україні здійснюють у лікувальних закладах амбулаторного і стаціонарного типу, основними з яких є пологові будинки та жіноча консультація у складі акушерсько-гінекологічного об'єднання, акушерські відділення у складі багатопрофільної лікарні, жіноча консультація як підрозділ поліклініки.

Акушерську допомогу вагітним (роділлям) з украй високим ступенем прогнозованого перинатального та акушерського ризику надають в акушерських стаціонарах III рівня. З метою підвищити якість надання такої допомоги роботу зазначених закладів будують на принципах співробітництва з кафедрами акушерства і гінекології, неонатології, анестезіологої вищих навчальних закладів відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Організація акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні базується на принципі єдності здоров'я матері та дитини, а удосконалення первинної медико-санітарної допомоги вагітним, жінкам, дівчаткам має пріоритетне значення.

Організація акушерсько-гінекологічної допомоги складається із основних трьох етапів:

1. організації служби планування сім'ї як основи формування та збереження репродуктивного здоров'я;

2. організації акушерської допомоги на основі принципів безпечного материнства;

3. організації гінекологічної допомоги, заснованої на принципах реабілітації репродуктивного здоров'я як основного фактора профілактики онкогінекологічних захворювань.

1. Організація акушерської допомоги за сучасними підходами розглядається як організація перинатальної допомоги, основними складовими якої є:

- підготовка сім'ї до народження дитини сьогодні розглядається як спільна відповідальність за народження дитини усієї родини, особливо майбутніх батьків у відповідності рекомендацій ВООЗ щодо залучення родини до народження дитини. Реорганізація "Школи материнства" у "Школи відповідального батьківства" передбачає через нові комунікаційні технології підготовку вагітної та її членів родини до партнерських пологів як вагомого психологічного заходу профілактики ускладнень у пологах, зменшення застосування медикаментів, зменшення кількості пологів шляхом кесаревого розтину і як результату поліпшення здоров'я новонароджених;

- формування та підтримка грудного вигодовування малюків дає надзвичайно важливі позитивні результати у зменшенні випадків інфекційних розладів у новонароджених та породіль, а також хвороб органів травлення та шлунково-кишкового тракту у новонароджених;

- профілактика вертикальної трансмісії ВІЛ. Удосконалені технології у відповідності рекомендацій ВООЗ щодо 4-компонентного підходу, а саме: профілактики ВІЛ серед жіночого населення, профілактики небажаної вагітності у ВІЛ-інфікованих жінок, медикаментозної профілактики ВІЛ у новонароджених та соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей і їх сімей;

- медико-генетична допомога спрямована на профілактику вродженої та спадкової патології. Нормативи надання медико-генетичної допомоги визначають спільну діяльність спеціалістів з медичної генетики та акушерства і гінекології з питань впровадження преконцепційної підготовки до вагітності і пологів, своєчасної діагностики генетичної патології для її попередження у новонароджених.

2. Передстерелізаційне очищення інструментів

Передстерилізаційне очищення є другим етапом обробки медичних інструментів, яка проводиться після дезінфекції і відмивання виробів від дезінфектанта, з метою остаточного видалення залишків білкових, жирових, механічних забруднень, лікарських препаратів і так далі. Від повноти і якості проведення передстерилізаційного очищення безпосередньо залежить ефективність наступної стерилізації, тому нормативами в практику введений обов'язковий контроль якості передстерилізаційного очищення. Це, зокрема, проби, реєструючі залишки крові на інструментах – азопірамова, амідопіринова тощо, а також на залишки миючих засобів (фенолфталеїнова), визначення рН (для аптечного посуду).

Розчини, що містять перекис водню і миючий засіб («Лотос», «Лотос-автомат», «Айстра», «Прогрес», «Айна» тощо), готують в умовах ЛПУ, застосовуючи перекис водню медичний або технічний (марки А і Б). Для зниження корозійної дії миючих розчинів, що містять перекис водню з миючим засобом «Лотос» або «Лотос-автомат», доцільно використовувати інгібітор корозії 0,14% олеат натрію. Особливо важливе значення має передстерилізаційне очищення при застосуванні «холодних» методів стерилізації: газового, розчинами хімічних речовин.

Етапи передстерилізаційного очищення

1. Замочування виробів в миючому розчині на певний час визначений інструкцією до кожного конкретного розчину або кип'ятіння в розчині (чи використання механізованого методу із застосуванням ультразвука);

2. Мийка кожного виробу в миючому розчині за допомогою йорша, щітки, ватно-марлевого тампона - 0,5 хвилин на виріб (при ручній обробці);

3. Ополіскування під проточною водою до зникнення лужності - від 5 до 10 хвилин;

4. Ополіскування (знесолювання) в дистильованій воді з розрахунку: на 2 набори інструментів - 1 літр дистильованої води;

5. Сушка гарячим повітрям при температурі 85-90°.

Передстерилізаційне очищення проводять ручним або механізованим способом (за допомогою спеціального устаткування, наприклад, ультразвукових установок – «Сережка», «Кристалл-5», «УЗВ», «Ультраест», «УВ-1», «УЗУМИ-15»). Дія ультразвукових коливань значно прискорює відшарування і руйнування забруднень на поверхні виробів.

При використанні ручного способу застосовують ємкості з пластмас, скла або покриті емаллю (без видимих ушкоджень емалі). Механізований спосіб здійснюється згідно інструкції по експлуатації, що додається до конкретного устаткування.

3. Обробка рук хірурга

Запобігання занесенню з рук хірурга та інших осіб, які беруть участь в оперативному втручанні, в операційну рану мікроорганізмів і розвитку пов’язаної з цим післяопераційної інфекції.

Перш за все, необхідно знати вимоги до рук хірурга з точки зору можливості миття їх для прийняття участі в операції (чи немає ранок, заусениць), нігті мають бути добре стриженими.

Миття рук хірурга за методом Спасокукоцького-Кочергіна полягає у наступному. Якщо миття проводиться в тазах, то операційна медсестра пропалює тази (потрібно слідкувати за правильним положенням рук при подаванні стерильного тазу), готує 0,5% розчин нашатирного спирту, стерильним корнцангом кидає в розчин стерильні серветки, відмічає час (2 рази по 3 хвилини), подає серветки для витирання рук і 96% спирту для кінцевої їх обробки.

Порядок правильності миття рук: в першій порції розчину під час 3 хв. миють кисті і передпліччя. Особливу увагу приділяють обробці міжпальцевих проміжків, біля нігтьових валиків, шкірних складок необхідно слідкувати, щоб руки були занурені в розчин і щоб розчин стікав з кистей на передпліччя а не навпаки. В другій порції води під час 3 хв. миють кисті. Потім руки насухо витирають рушником чи великою серветкою (слідкувати за правильним положенням рук – щоб частини серветки що дотикаються з передпліччям, не дотикались із кистю).

Операційна сестра одягає стерильну білизну (халат, маску, шапочку та рукавички), потім допомагає одягтись хірургу. Операційна сестра відкриває бікси, зав'язує позаду мотузки, відкриває стерилізатор із рукавичками.

Всі етапи обробки рук і одягання білизни проводять повільно. Відповідно до наказу міністра охорони здоров'я СРСР № 720 від 31.07.78 р. для підготовки рук можна використовувати С-4 (суміш перекису водню і мурашиної кислоти і хлоргексидину біглюконат).

Обробка рук за рецептурою С-4. Перед обробкою рук розчином С-4 руки миють водою з милом (без щітки) 1 хв. після цього руки споліскують водою для змивання мила і висушують насухо стерильною серветкою. Після цього руки обробляють 1 хв. по рецептурі С-4 в емальованому тазу, витирають стерильною серветкою і одягають стерильний халат та рукавички.

Обробка рук хлоргексидином біглюконатом. Хлоргексидин випускається у вигляді 20% розчину в скляних бутлях місткістю 500 мл. Руки обробляють 0,5% розсином для отримання якого препарат розводять в 70% спирті у співвідношенні 1:40.

Обробка розчином стериліуму. Руки миють теплою водою з милом, потім мило змивають і руки витирають стерильним рушником. 10 мл. препарату порціями втирають в шкіру кистей і нижньої половини передпліч протягом 5 хв.

Обробка препаратом AHD 2000. Руки миють теплою водою з милом, потім мило змивають і руки витирають стерильним рушником. наносять 5 мл. AHD 2000 на кисті і нижню половину передпліччя і втирають до висихання, тривалість процедури – 2 рази по 2,5 хв.

Обробка препаратом мірамідез (0,1% спиртовий розчин мірамістину). Руки миють теплою водою з милом, потім мило змивають і руки витирають стерильним рушником. Обробляють кисті і нижню половину передпліччя протягом 1 хв.

Обробка рук новосептом. Руки обробляють 3% водним розчином новосепта на протязі 2-3 хв. за допомогою серветки.

Обробка рук 0,1% йодопіроном. Руки миють в теплій воді з милом на протязі 1 хв., висушують стерильною серветкою, потім миють на протязі 4-х хвилин в 0,1% розчині йодопірону.

Обробка рук синтетичними аніогенними та катіогенними препаратами. Для швидкої обробки рук сконструйовані спеціальні апарати з ультразвуковими ваннами, в яких миття і дезінфекція рук проходить на протязі 1 хв. обробка здійснюється простим зануренням рук в розчин антисептика, через який пропускають ультразвукові хвилі. Для виконання невеликих операцій модна використовувати плівкоутворюючий препарат церигель, який володіє сильною бактеріцидною дією.

Існують інші способи обробки рук хірурга (Заблудовського, Покотило, Бруна).

Обробка операційного поля. Попередня підготовка місця передбаченого операційного поля починається напередодні операції і включає загальну гігієнічну ванну, заміну білизни, гоління волосся сухим способом. Після гоління шкіру протирають спиртом.

Обробка операційного поля за методом Гроссіха-Філончикова в класичному виконанні полягала у 4-х разовій обробці шкіри 5% спиртовим розчином йоду: 1. до обкладання стерильною білизною широко, 2. після обкладання стерильною білизною, 3. перед накладанням хірургічних швів, 4. після накладання хірургічних швів.

В теперішній час спиртові розчини йоду для обробки шкіри не використовують тому, що вони викликають опіки і дерматити.

Для обробки операційного поля використовують такі антисептики: кутасепт, 0,5% спиртовий розчин хлоргексидину, стериліум, аетин, роккал, 1% йодонат, йодопірон, первомур.

5. Порядок проведення генеральних прибирань в операційній.

Генеральне прибирання проводиться 1 раз на тиждень, а також позапланово після оперативних втручань, під час яких відбулося забруднення операційної кишковим вмістом, гноєм, після оперативного втручання у хворого з гнійно-некротичним процесом, викликаним анаеробною клостридіальною інфекцією). Генеральне прибирання проводиться за принципом заключної дезінфекції.

На початку прибирання треба розрахувати кількість дезінфікуючого розчину, яка має бути використаною. Площа приміщення операційної зазвичай відома і вказана в “Журналі обліку проведення генеральних прибирань” на титульній сторінці. Норма витрат на 1 м² залежить від різновиду дезінфектанту, що буде застосованим. Найбільш розповсюдженою нормою є 150-200 мл на 1 м² в залежності від поверхні, що обробляється (покрита плиткою, якість покриття, покрита фарбою тощо). Треба враховувати хімічні властивості дезінфектанту, його здатність викликати корозію металів, пошкоджувати фарбу, тканини тощо. Під час прибирання користуватися правилами безпеки для роботи з даним дезінфектантом, користуватись засобами захисту.

Для проведення генерального прибирання найбільш часто застосовують:

• Розчин перекису водню 3% з 0,5% миючого засобу.

• Розчин перекису водню 4% з 0,5% миючого засобу.

• Розчин перекису водню 6% з 0,5% миючого засобу.

• Розчин хлораміну 1%.

З імпортних деззасобів, що можуть використовуватись в Україні, застосовують препарати на основі альдегіду (аеродезін, бацилол плюс, деконекс 50 АФ), натрієвої солі діхлорізоціанурової кислоти (хлорсепт), ізопропеналу (деконекс, соларсепт) та інші засоби.

Послідовність прибирання полягає в наступному:

• Звільнити поверхню, що обробляється, від предметів, які знаходяться на них (крім бактерицидної лампи), відтягнути від стін шафи, апаратуру та інше.

• Оросити стіни, двері вікна дезрозчином, починаючи зверху, на висоту не менше 2-х метрів.

• Протерти ганчіркою, змоченою дезрозчином, обладнання, шафи, апаратуру та інше.

• Оросити дезрозчином підлогу, при цьому витрати дезрозчину повинні бути із розрахунку 200-250 мл на 1 м².

• У випадку проведення дезінфекції методом протирання, поверхні двічі протирають з інтервалом 15 хвилин.

• Включити бактерицидні лампи на 60 хвилин.

• Протерти всі оброблені поверхні ганчіркою, змоченою водопровідною водою.

• Включити бактерицидні лампи на 30 хвилин.

• Провітрити приміщення.

Під час проведення генерального прибирання також дезінфікуються, протираються бактерицидні лампи. Скло бактерицидної лампи протирається 70% етиловим спиртом, екран апаратури – сухою ганчіркою, корпус арматури протирається ганчіркою, змоченою в 3-6% розчині перекису водню.

Розчин 6% перекису водню з 0,5% миючим засобом використовується у випадках наявності (підозри) мікробних клітин, що утворюють спори, в тому числі анаеробні інфекції. При наявності в повітрі приміщення, на предметах грибків застосовується для прибирання 4% розчин перекису водню. В інших випадках – 3% розчин.

В журналі обліку генеральних прибирань записуються дати проведення генерального прибирання, якими дезінфектантами проведена дезінфекція, їх концентрація, скільки використано розчину, підпис особи, яка проводила прибирання.

На додаткову оцінку складіть кросворд або синквейн за темою. Додайте для перевірки.