Олег Ольжич – поет національного героїзму. Проблема людської волі в поезії «Захочеш – і будеш…»

Олег Ольжич (справжнє ім’я Олег Олександрович Кандиба) – український поет, археолог і політичний діяч, син Олександра Олеся.

Народився в Житомирі 21 липня (8 липня ст. ст.) 1907. Батько – поет Олександр Олесь (Кандиба), мати – Віра Свадковська, гімназійна вчителька.

У 1917–1923 здобував середню освіту, мешкаючи в Пущі-Водиці поблизу Києва, та закінчити її довелося лише в Празі. 1923 року він виїздить разом із матір’ю з України, охопленої чадом класової ненависті, у Берліні нарешті зустрівся з батьком, який ще 1919 вимушений був емігрувати до Чехословаччини та склав обов’язки повпреда УНР у Будапешті. Незабаром родина Кандиб переїхала до Горніх Черношинець під Прагою.

У 1924–1929 навчався в Карловому університеті в Празі, на літературно-історичному факультеті Українського педагогічного інституту, вивчав археологію в Українському вільному університеті. Член Пласту в Празі, на пластову тематику написав чудову поезію «Пластовий капелюх».

Восени 1930 захистив докторську дисертацію на тему «Неолітична кераміка Галичини». В 1930–1931 – асистент кафедри археології УВУ. Працюючи в археологічному відділі Національного музею, здійснив наукові експедиції по західноукраїнських землях, Німеччині, США і Балканських країнах, брав участь у міжнародних археологічних конференціях. У 1938 читав лекції у Гарвардському університеті. Опублікував ряд праць з антропології та археології. В історичній науці – послідовник школи Л. Нідерле.

Із початку 1930-х рр. О. Кандиба заявив про себе як самобутній і оригінальний поет. Співпрацював у львівських періодичних виданнях: «Літературно-науковий вісник», «Вісник», «Обрії», «Напередодні» празьких «Студентський вісник», «Пробоєм».

Із молодих літ О. Кандиба став учасником українського націоналістичного руху. В 1929 – член Організації Українських Націоналістів. Виконував ряд відповідальних завдань Проводу Українських Націоналістів ОУН, особисто Є. Коновальця. В 1937 очолив культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів. В кінці 1930-х рр. редагував часопис «Самостійна думка», перетворивши його на орган ПУН. В 1938–1939 О. Кандиба брав активну участь у становленні державності Карпатської України та в збройній боротьбі проти угорських загарбників, через що поет потрапив до хортистської в’язниці. Протягом 1939–1941 очолював Революційний Трибунал ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.

На початку радянсько-німецької війни 1941–1945 переїхав до Києва разом з Буковинським куренем, узяв участь у формуванні місцевої адміністрації та поліції. В 1941–1942 О. Кандиба жив у Києві, налагоджував підпільну мережу ОУН в Україні. В жовтні 1941 О. Кандиба став одним з організаторів політично-громадського центру – Української Національної Ради у Києві.

З початком гітлерівських репресій проти українських націоналістів Кандиба переїздить до Львова. У травні 1942 Почаївська конференція ОУН обрала Олега Кандибу заступником голови ПУН та головою Проводу на українських землях. У січні 1944 після арешту А. Мельника перебрав посаду Голови ПУН ОУН. У Львові одружився з дочкою літературознавця Л. БілецькогоКатериною (Калиною), та шлюб був недовгим.

25.5.1944 заарештований гестапо у Львові. Був ув’язнений у концентраційному таборі Заксенгаузен. Загинув під час чергового допиту в ніч з 9 на 10.6.1944,закатований гестапівською трійкою (Вольф, Вірзінг, Шульц).

О. Кандиба – автор поетичних збірок «Рінь» (1935), «Вежі» (1940) та посмертно виданої «Підзамче» (1946), перевиданих у збірках «Поезії» (1956) та «Величність» (1969), ряду праць з археології, серед яких «Schipeniz-Kunst und Gerete eines neolitisches Dorfes» (1937).

Працюємо за підручником (О.м. Авраменко Українська література).

1. Сторінка 248 прочитати вірш "Господь багатий нас благословив".

2. Дати відповіді на запитання

• Чим обдарував нас Господь, за віршем О. Ольжича?

• До чого закликає поет?

1. В робочих зошитах записати паспорт вірша.

   О. Ольжича «Господь багатий нас благословив».

   Тема: Життя та боротьба

   Ідея: Маючи зазначені у вірші риси у своєму характері, українець, на думку Ольжича, зможе врешті стати переможцем, обрати свій «найхмельніший келех». Для Ольжича — це «келех» волі, національного визволення. Саме його вибрала Україна поміж «солодких і променистих вин», під якими поет розуміє «солодкі» обіцянки тих, хто хотів би бачити Україну на колінах

   Жанр лірики: вірш відноситься до громадянської (патріотичної) лірики

   Художні засоби

   застарілі слова, біблеїзми, старослов’янізми «літеплим, самопосвята, вотще»

   метафори «на столах Його веселих» «Твойому серцю найхмельніший келих»

   епітети «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких ґрон», «променистих вин»

   повтори, що підкреслюють тривалість дії, уповільнюють плин мови, надають їй урочистості «і вірити, і прагнуть»

Працюємо за підручником (О.м. Авраменко Українська література).

1. Сторінка 248 прочитати вірш "Захочеш і будеш".

2. Дати відповіді на запитання.

• Який настрій, які думки навіює поезія Олега Ольжича?

• Що нового вніс у літературу Ольжич?

  1. В робочих зошитах записати паспорт вірша.

• Тема “Захочеш і будеш”: роздум про можливості кожної особистості

  Ідея: заклик раціонально використовувати власні сили.

  Головна думка: «в людині, затям, лежить невідгадана сила» (заклик бути патріотом)

Виконати тестування за посиланням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1010402