Оформлення щоденників, звітів дослідницьких робіт.

Мета: ознайомлення учнів з оформленням щоденників дослідницьких робіт, вимогами та написанням рефератів.

Вивчати природу слід починати переважно із спостережень. До дослідницької роботи потрібно підходити поступово, оволодіваючи уміннями і навичками сільськогосподарської праці, знайомлячись з явищами природи на практиці. Працюючи на ділянках школярі набувають нових знань в процесі праці і закріплюють уявлення про зовнішню будову рослин, про умови їх росту і розвитку. Вони вчаться розпушувати грунт, знайомляться з розмічуванням ділянки на посівні рядки, вчаться розрізняти насіння різних культур за формою і розмірами. Знайомляться з елементами польового досліду.

Учні повинні поступово освоювати техніку закладання польових дослідів, вчитися проводити спостереження над рослинами, знайомитись з рослинами, які вирощуються на навчально – дослідній ділянці. Дуже важливо навчити дітей визначати рослини по сходах, надалі це у великій мірі стане у пригоді при проріджуванні посівів та при прополюванні.

Сівба насіння на ділянках дає можливість учням провести спостереження за різними строками сходів, силою росту рослин.

Кожний дослід учні повинні проводити обов’язково на двох ділянках – дослідній та контрольній.

Учні в процесі дослідницько - практичних занять на ділянках відділу польових та овочевих культур оволодівають способами вирощування сільськогосподарських культур, розширюють і закріплюють знання про основи овочівництва.

Для одержання високих і сталих врожаїв потрібне щорічне чергування вирощуваних у певному порядку культур на полях. Агротехнічне значення сівозміни полягає в тому, що кожна культура має оптимальні умови росту і водночас сама є найкращим попередником для наступної, підвищується родючість грунту і в ньому не накопичуються шкідники і збудники хвороб.

Більшість збудників хвороб передається через грунт і уражені післязбиральні рослинні рештки.

Дослідницька робота є одним з найефективніших методів поєднання теоретичних знань з виробничою працею та науковими технологіями. Вона сприяє розвитку в юних дослідників творчих задатків, вихованню інтересу і любові до біології, живої природи, до сільського господарства.

Тематика дослідницької роботи повинна бути тісно пов’язана і спрямована на підвищення врожайності сільськогосподарських культур на основі досягнень сучасної агробіологічної науки. Тому належну увагу потрібно приділити роботі за завданням вчених, агрономів та фермерів.

Всі польові та овочеві культури розміщують в сівозміні з урахуванням їх біологічних і морфологічних особливостей та максимальної продуктивності.

На полях сівозмін висівають насіння районованих та перспективних сортів. Всі ділянки сівозміни повинні бути рівними по площі, бажано прямокутної форми.

Проводячи дослідження, юннати на власному досвіді можуть переконатися, що урожай і його якість залежать від умов життя рослин. Створюючи певні умови живлення рослин, людина може керувати їх ростом і розвитком.

Фенологічні спостереження під час проведення дослідів.

У навчально – дослідній роботі велику роль відіграє систематичне ведення фенологічних спостережень. Спостереження за різними фазами росту і розвитку піддослідних рослин дають можливість юним дослідникам краще пізнати біологічні особливості сільськогосподарських рослин.

У процесі фенологічних спостережень потрібно враховувати зміну умов зовнішнього середовища, в якому перебувають рослини протягом вегетаційного періоду.

Мета фенологічних спостережень полягає в тому, щоб за зміною зовнішніх ознак встановити процес розвитку рослин. Ще до початку фенологічних спостережень юннати знайомляться з фазами росту і розвитку рослин і складають схему спостережень. Для цього відмічають час сівби і строки настання основних фаз вегетації. Потрібно відмічати початок фази і повну фазу. Початок фази відмічають, коли в фенофазу вступило 10% рослин, а повну -75% рослин. Кількість рослин, які вступили в фазу, визначають підрахунком або візуально

У овочевих культур методикою досліджень прийнято відмічати такі фенофази.

Культура ___________________

Сорт ________________________

Протягом вегетаційного періоду потрібно визначати густоту стояння рослин, висоту рослин на дослідній і контрольній ділянках, а також відбирати рослини для гербарію у різні фази розвитку.

При вирощуванні ранніх і високих врожаїв польових культур велике значення має передпосівна підготовка насіння: обігрівання, обробіток мікроелементами. Під час виконання цих робіт учні набувають навичок активно впливати на рослини для підвищення їх продуктивності.

Протягом вегетаційного періоду учні проводять за рослинами фенологічні спостереження, записуючи їх у щоденники, роблять гербарії за фазами розвитку рослин.

Методика проведення дослідів.

Перед закладанням досліду потрібно провести заняття на тему: « Методика закладання і проведення польового досліду» і ознайомити юннатів з поняттями: дослідна ділянка, облікова площа, захисна смуга, повторність досліду, варіанти . досліду, виключка.

При складанні робочого плану учні повинні ознайомитися з біологічними особливостями піддослідної культури, агротехнікою її вирощування.

Колективно розробляють робочий план досліду:

• Тема досліду.

• Мета і завдання досліду.

• Схема досліду.

• Місце проведення досліду і площа.

• Методика проведення досліду ( після агротехнічних заходів, зміст спостережень і досліджень ).

• Необхідне обладнання і матеріали.

• Список необхідної літератури.

Польовий дослід – це дослідження життя рослин в польових умовах на спеціально відведених ділянках для встановлення кількісного впливу умов, або прийомів вирощування на врожай сільськогосподарських рослин та його якість.

Дослідна ділянка – це частина поля, виділена для проведення досліду. Від правильного вибору дослідної ділянки в значній мірі залежать точність досліду і достовірність його результатів. Рельєф повинен бути рівним. Не слід закладати досліди на ділянках з близьким заляганням грунтових вод, поблизу шляхів, ярів.

Варіанти досліду. У кожному досліді обов’язково повинен бути варіант, з яким порівнюють прийоми і фактори, що вивчають. Цей варіант називають контрольним або просто контролем.

Повторність досліду. Щоб домогтися більшої достовірності результатів, дослід потрібно повторити 2 – 3 рази і більше. Урожай збирають і записують окремо з кожного варіанта в усіх повторностях і виводять середнє арифметичне.

Форма і розмір дослідної ділянки. Точність досліду залежить від форми ділянки і її розміру. При видовжених формах ділянок підвищується точність досліду. Крім того, на такій ділянці зручніше виконувати агротехнічні заходи.

Щоденник дослідницької роботи

• Особовий склад ланки.

• Вирощувана культура.

• Сорт.

• Тема досліду.

• Його мета.

• Схема досліду, площа ділянки.

• Місце проведення досліду.

• Характеристика рельєфу, грунту.

• Особливості рослини.

• План агротехнічних заходів.

• Схема фенологічних спостережень.

• Результати досліду.

• Висновки.

Висновки- підсумок проведеної роботи, подаються у вигляді окремих положень, методичних рекомендацій, які відповідають поставленим завданням; відмічається не тільки позитивне та недоліки, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення.

Список використаної літератури- відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивчення досліджуваної теми, бібліографічний опис джерел використаних під час роботи над темою.

Додатки- підвищують рівень довіри до результатів роботи,свідчать про їхню достовірність, містять допоміжні матеріали у вигляді тестів, таблиць цифрових даних, схем,карт, графіків, ілюстрованого матеріалу та ін.