Оформлення щоденників, рефератів дослідницьких робіт.

Мета: ознайомлення учнів з оформленням щоденників дослідницьких робіт, вимогами та написанням рефератів.

Вивчати природу слід починати переважно із спостережень. До дослідницької роботи потрібно підходити поступово, оволодіваючи уміннями і навичками сільськогосподарської праці, знайомлячись з явищами природи на практиці. Працюючи на ділянках школярі набувають нових знань в процесі праці і закріплюють уявлення про зовнішню будову рослин, про умови їх росту і розвитку. Вони вчаться розпушувати грунт, знайомляться з розмічуванням ділянки на посівні рядки, вчаться розрізняти насіння різних культур за формою і розмірами. Знайомляться з елементами польового досліду.

Учні повинні поступово освоювати техніку закладання польових дослідів, вчитися проводити спостереження над рослинами, знайомитись з рослинами, які вирощуються на навчально – дослідній ділянці. Дуже важливо навчити дітей визначати рослини по сходах, надалі це у великій мірі стане у пригоді при проріджуванні посівів та при прополюванні.

Сівба насіння на ділянках дає можливість учням провести спостереження за різними строками сходів, силою росту рослин.

Кожний дослід учні повинні проводити обов’язково на двох ділянках – дослідній та контрольній.

Учні в процесі дослідницько - практичних занять на ділянках відділу польових та овочевих культур оволодівають способами вирощування сільськогосподарських культур, розширюють і закріплюють знання про основи овочівництва.

Для одержання високих і сталих врожаїв потрібне щорічне чергування вирощуваних у певному порядку культур на полях. Агротехнічне значення сівозміни полягає в тому, що кожна культура має оптимальні умови росту і водночас сама є найкращим попередником для наступної, підвищується родючість грунту і в ньому не накопичуються шкідники і збудники хвороб.

Більшість збудників хвороб передається через грунт і уражені післязбиральні рослинні рештки.

Тому овочеві рослини слід розміщувати на городі так, щоб вони поверталися на попереднє місце не раніше, як: капуста через сім років, гарбузові – через 5 -6; помідори, картопля, цибуля і бобові – через три – чотири роки.

Дослідницька робота є одним з найефективніших методів поєднання теоретичних знань з виробничою працею та науковими технологіями. Вона сприяє розвитку в юних дослідників творчих задатків, вихованню інтересу і любові до біології, живої природи, до сільського господарства.

Тематика дослідницької роботи повинна бути тісно пов’язана і спрямована на підвищення врожайності сільськогосподарських культур на основі досягнень сучасної агробіологічної науки. Тому належну увагу потрібно приділити роботі за завданням вчених, агрономів та фермерів.

Всі польові та овочеві культури розміщують в сівозміні з урахуванням їх біологічних і морфологічних особливостей та максимальної продуктивності.

На полях сівозмін висівають насіння районованих та перспективних сортів. Всі ділянки сівозміни повинні бути рівними по площі, бажано прямокутної форми.

Проводячи дослідження, юннати на власному досвіді можуть переконатися, що урожай і його якість залежать від умов життя рослин. Створюючи певні умови живлення рослин, людина може керувати їх ростом і розвитком.

Попередники овочевих культур і картоплі.

Фенологічні спостереження під час проведення дослідів.

У навчально – дослідній роботі велику роль відіграє систематичне ведення фенологічних спостережень. Спостереження за різними фазами росту і розвитку піддослідних рослин дають можливість юним дослідникам краще пізнати біологічні особливості сільськогосподарських рослин.

У процесі фенологічних спостережень потрібно враховувати зміну умов зовнішнього середовища, в якому перебувають рослини протягом вегетаційного періоду.

У процесі фенологічних спостережень потрібно враховувати зміну умов зовнішнього середовища, в якому перебувають рослини протягом вегетаційного періоду.

Мета фенологічних спостережень полягає в тому, щоб за зміною зовнішніх ознак встановити процес розвитку рослин. Ще до початку фенологічних спостережень юннати знайомляться з фазами росту і розвитку рослин і складають схему спостережень. Для цього відмічають час сівби і строки настання основних фаз вегетації. Потрібно відмічати початок фази і повну фазу. Початок фази відмічають, коли в фенофазу вступило 10% рослин, а повну -75% рослин. Кількість рослин, які вступили в фазу, визначають підрахунком або візуально

У овочевих культур методикою досліджень прийнято відмічати такі фенофази.

Культура ___________________

Сорт ________________________

Протягом вегетаційного періоду потрібно визначати густоту стояння рослин, висоту рослин на дослідній і контрольній ділянках, а також відбирати рослини для гербарію у різні фази розвитку.

При вирощуванні ранніх і високих врожаїв овочевих культур велике значення має передпосівна підготовка насіння: обігрівання, замочування, обробіток мікроелементами, яровизація, загартування. Під час виконання цих робіт учні набувають навичок активно впливати на рослини для підвищення їх продуктивності.

Протягом вегетаційного періоду учні проводять за рослинами фенологічні спостереження, записуючи їх у щоденники, роблять гербарії за фазами розвитку овочевих культур.

Методика проведення дослідів.

Перед закладанням досліду потрібно провести заняття на тему: « Методика закладання і проведення польового досліду» і ознайомити юннатів з поняттями: дослідна ділянка, облікова площа, захисна смуга, повторність досліду, варіанти . досліду, виключка.

При складанні робочого плану учні повинні ознайомитися з біологічними особливостями піддослідної культури, агротехнікою її вирощування.

Колективно розробляють робочий план досліду:

• Тема досліду.

• Мета і завдання досліду.

• Схема досліду.

• Місце проведення досліду і площа.

• Методика проведення досліду ( після агротехнічних заходів, зміст спостережень і досліджень ).

• Необхідне обладнання і матеріали.

• Список необхідної літератури.

Польовий дослід – це дослідження життя рослин в польових умовах на спеціально відведених ділянках для встановлення кількісного впливу умов, або прийомів вирощування на врожай сільськогосподарських рослин та його якість.

Дослідна ділянка – це частина поля, виділена для проведення досліду. Від правильного вибору дослідної ділянки в значній мірі залежать точність досліду і достовірність його результатів. Рельєф повинен бути рівним. Не слід закладати досліди на ділянках з близьким заляганням грунтових вод, поблизу шляхів, ярів.

Варіанти досліду. У кожному досліді обов’язково повинен бути варіант, з яким порівнюють прийоми і фактори, що вивчають. Цей варіант називають контрольним або просто контролем.

Повторність досліду. Щоб домогтися більшої достовірності результатів, дослід потрібно повторити 2 – 3 рази і більше. Урожай збирають і записують окремо з кожного варіанта в усіх повторностях і виводять середнє арифметичне.

Форма і розмір дослідної ділянки. Точність досліду залежить від форми ділянки і її розміру. При видовжених формах ділянок підвищується точність досліду. Крім того, на такій ділянці зручніше виконувати агротехнічні заходи.

Для дослідів з овочевими культурами розмір ділянки 10 – 20 м2.

Щоденник дослідницької роботи

• Особовий склад ланки.

• Вирощувана культура.

• Сорт.

• Тема досліду.

• Його мета.

• Схема досліду, площа ділянки.

• Місце проведення досліду.

• Характеристика рельєфу, грунту.

• Особливості рослини.

• План агротехнічних заходів.

• Схема фенологічних спостережень.

• Результати досліду.

• Висновки.

Оформлення реферату.

Реферат – короткий виклад змісту одного або декількох документів з певної теми.

• Титульний аркуш – назва навчального закладу, повна назва роботи, ПІБ виконавця,клас,

ПІБ керівника, рік і місце виконання.

• Зміст-сторінка роботи,яка містить назву та номери сторінок усіх розділів,підрозділів та

пунктів; заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті і розміщуються

один під одним.

• Вступ-обгрунтовується актуальність теми,її практичне значення, визначається об’єкт,

предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи за допомогoю яких воно

проводилось, розкривається структура роботи, її основний зміст.

Розділи і підрозділи основної частини-кожний розділ висвітлює самостійне питання, а

підрозділ окрему частину цього питання; відмічається головна ідея, розкривається теорія питання та досвід практичної роботи.

Висновки- підсумок проведеної роботи, подаються у вигляді окремих положень, методичних рекомендацій, які відповідають поставленим завданням; відмічається не тільки позитивне та недоліки, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення.

Список використаної літератури- відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивчення досліджуваної теми, бібліографічний опис джерел використаних під час роботи над темою.

Додатки- підвищують рівень довіри до результатів роботи,свідчать про їхню достовірність, містять допоміжні матеріали у вигляді тестів, таблиць цифрових даних, схем,карт, графіків, ілюстрованого матеріалу та ін.

Європейський день боротьби з торгівлею людьми.
18 жовтня відзначається Європейський день протидії торгівлі людьми. Цей день має на меті привернути увагу до проблеми, інформувати суспільство про небезпеку і допомогти виявляти та боротися з торгівлею людьми.
Торгівля людьми – це форма сучасного рабства, яка включає експлуатацію жінок, чоловіків і дітей у різних формах: примусова праця, сексуальна експлуатація, незаконне усиновлення, примусове жебракування, використання в збройних конфліктах та інше.
За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ) , щорічно мільйони людей по всьому світу стають жертвами торгівлі людьми. В Україні ситуація погіршується через війну.
Жертвою торгівлі людьми може стати кожен, незалежно від віку, статі або соціального статусу. Найбільш вразливими є:

• діти та підлітки;

• безробітні люди;

• особи, які шукають роботу за кордоном або тимчасово переміщені особи.

Основні шляхи потрапляння в рабство

• примус через борги або шантаж;

• подорожі або навчання за кордоном;

• використання підроблених документів або вербування через соціальні мережі;

• пропозиції заробітку онлайн;

• фальшиві конкурси та модельні кастинги;

• обман з боку роботодавців, які пропонують високі зарплати за кордоном.

Поради для дітей та підлітків.

• Ніколи не віддавати свої документи незнайомим людям.

• Уважно перевіряйте пропозиції навчання та роботи за кордоном.

• Уникайте ситуації через які вас можуть шантажувати або контролювати.

• Завжди повідомляйте своїм близьким про свої плани та місцеперебування.

• Шукайте подальше навчання або роботу тільки через перевірені агентства.

• Будьте обережні при спілкуванні в соціальних мережах.

Дії у разі загрози.

• Якщо ви опинилися в ситуації, що загрожує вашій безпеці, намагайтеся негайно
  зв’язатися з рідними або поліцією

• Якщо ви стали жертвою або свідком торгівлі людьми – негайно зверніться до органів правопорядку або зателефонуйте на гарячу лінію Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми: 527 або 0 – 800 – 505 – 501.

Жертви торгівлі людьми часто зазнають тривалих психологічних травм, які можуть включати стресовий розлад, депресію, тривожні розлади та соціальну ізоляцію. Допомога психологів та підтримка рідних є ключовим для їх реабілітації.
Військові конфлікти підвищують ризики потрапляння в рабство через втрату житла, роботи та захисту.

Україна підписала кілька міжнародних конвенцій щодо боротьби з торгівлею людьми. Жертви мають право на допомогу від держави, медичну допомогу та тимчасовий притулок.
Важливо, щоб діти та підлітки завжди довіряли своїм батькам і повідомляли їм про свої плани та дії. Чим більше ви довіряєте своїм близьким, тим менше шансів потрапити в небезпечну ситуацію.
Будьте обережні та обізнані – це ваш найкращий захист.