Образи тварин, розкриття їх у подіях оповідання «Лобо», авторських характеристиках

Тема нашого уроку «Зображення художніх образів, їх розкриття в подіях твору Е.Сетона-Томпсона», тому ми маємо з'ясувати, як письменнику вдалося створити такі глибокі образи своїх героїв на прикладі персонажів оповідання: Лобо, Бланки, вовчої зграї, мисливця.

Людина ставить себе вище від тварини, адже вона наділена розумом. Хоча народна мудрість, яку ми взяли за епіграф нашого уроку, твердить: «І тварина розумна, дарма що не говорить». Прочитане оповідання заставляє нас задуматись у правоті цієї приказки. Чи справді це так? Звернемося до твору Е.Сетона-Томпсона, який підкаже нам правильну відповідь.

Бесіда на закріплення матеріалу

• Що ми дізнаємося з оповідання про Лобо та його зграю?

• Чому скотарі прагнули знищити невеличку зграю Лобо?

• Якої шкоди вовки завдавали людям?

• У яких випадках виявилися надзвичайний розум ватажка та його кмітливість?

• Що свідчить про те, що Лобо – справжній ватажок, який уміло керує зграєю?

• Чому хитрий та кмітливий Лобо все ж таки потрапив до пасток, які колись обминав дуже легко?

• Як змінюється внутрішній стан вовка після смерті Бланки?

• Розкажіть про поведінку Лобо в полоні. Чому він не кликав на допомогу свою зграю?

Переглянути відеоурок за посиланням

Лобо – не лише розумний і спритний, автор наділяє його такими рисами, які зазвичай притаманні людині. Вовк виражає свою симпатію до Бланки і демонструє вірність люблячого серця, так сумує за нею, що його виття зачіпає навіть суворих ковбоїв, які звикли до всього: "Бідний старий герой!". Коли автор описує поведінку Лобо, то звертає увагу на самотність вовка і беззахисність його перед людиною, але водночас показує його мужність, безстрашність, гордість, силу. Цей авторський погляд ненав’язливо передається читачеві, симпатія до Лобо росте.

Анкета головного героя Лобо:
Ім’я – Лобо;
Вік – "Старый Лобо был гигантским вожаком… ";
Місце проживання – "Куррумпо, в живописном ущелье среди скал";
Друзі – Бланка, зграя;
Вороги – місцеві жителі, мисливці;
Фізичний стан – сильний, здоровий, витривалий;
Моральні якості – мудрий, вірний, мужній тощо.
Риси характеру: гідність, вірність, прагнення до волі.

Інформаційне гроно героя Лобо: Гігантський вовк; Старий; Живе на волі; Вожак зграї; Наганяє страх на людей, які називають його; Вправний; Вірний, мудрий, мужній, гідний; Автор жаліє свого героя.

Чому вчить твір "Лобо": що вовк, як і будь-який інший представник дикої природи, полює, щоб вижити і продовжити свій рід, що людина часто без особливих потреб підіймає руку на тварин, вважаючи себе царем природи, що у "братів наших менших" людині є чому повчитись.

Сенкан героя Лобо:
Лобо
Спритний, надійний
Живе, воює, дивує
Має вірне і любляче серце
Справжній ватаг

Ось так був здоланий могутній вовк. Схильність до вовчиці Бланки згубила його.

Вовки – могутні хижака, які бувають дуже небезпечними для людини. Вони мають неабияку силу і прагнення свободи і ніколи не примиряться з тим, що на їхню територію хтось зазіхатиме. В оповіданні «Лобо – володар Курумпо», людина так і не змогла порозумітися з вовками, не знайшла спільної мови.

Протистояння людини і вовка. Вони у творі дуже схожі і рівні. Їм властиві і сила, і воля, і вірність, і нескореність, і почуття власної гідності. Справедливими є слова «І тварина розумна, дарма що не говорить». Ми у цьому мали можливість переконатися на уроці. І ще раз хочу підкреслити: наші симпатії, як і мисливця-оповідача, схиляються на бік Лобо.

За жанром твір Е.Сетона-Томпсона….

1.Читати матеріал підручника с. 176-181

2.Намалювати малюнок до твору - прикріпити