Конструктор уроків
1
Кровотеча (лат. haemorrhagia) — це витікання крові із кровоносних судин при порушенні їхньої цілісності.
Кровотеча буває зовнішньою, за якої кров із рани виливається назовні, й внутрішньою, коли кров із кровоносних судин та ушкоджених органів потрапляє в порожнину тіла або в тканини організму (крововилив). Внутрішня кровотеча зазвичай виникає внаслідок сильного удару об тупий предмет, наприклад, у разі падіння на руль під час автомобільної аварії або з великої висоти. При цьому може статися розрив внутрішніх органів, який найчастіше й зумовлює внутрішню кровотечу. Прихованою називають внутрішню кровотечу, коли не визначено місце ушкодження кровоносної судини. Загальні симптоми характерні для всіх видів кровотеч, у тому числі й для внутрішніх кровотеч у різні порожнини. їм властиві блідість, запаморочення, частий слабкий пульс, прогресуюче зниження артеріального тиску. Залежно від того, яка судина ушкоджена, кажуть про кровотечу капілярну, венозну і артеріальну.
Капілярна кровотеча- кров сочиться з поверхні ушкодженої тканини. У цих випадках підняття ушкодженої частини тіла та накладання пов'язки достатні для зупинки кровотечі.Алгоритм допомоги в разі капілярної кровотечі Інколи вона може зупинитися самостійно. Накладена чиста пов’язка, крім того, захищає рану від забруднення та потрапляння хвороботворних мікроорганізмів. її називають асептичною.
Венозна кровотеча - кров має темно-червоне забарвлення; витікає вона не краплинами, а безперервно й повільно. Витікання струменем, що не пульсує, буває тільки у разі поранення великої вени. Для припинення її необхідно підняти ушкоджену кінцівку й накласти компресійну пов’язку . Якщо є можливість, до неї прикласти міхур з льодом на 10—15 хвилин.
Артеріальна кровотеча виникає внаслідок порушення цілісності артерій, кров витікає з рани сильним пульсуючим струменем яскравочервоного кольору. Така кровотеча може досить швидко призвести до гострого знекровлення. Самостійно така кровотеча зупиняється дуже рідко. Артеріальна кровотеча може досить швидко призвести до смерті у зв’язку з порушенням функцій мозку і серцево-судинної системи.
Внутрішня кровотеча- внаслідок кровотечі зі шлунка може бути блювання, що зовнішнім виглядом нагадує кавову гущу. У таких випадках вживання їжі і пиття категорично забороняється, хворого вкладають на спину, кладуть міхур з льодом на підребер’я і викликають лікаря. Щадне транспортування, абсолютний спокій, холод на потилицю необхідні у випадках травмування голови, особливо за появи кровотечі з вух і носа. Не треба легковажно сприймати внутрішнє ушкодження як «простий синець». Огляньте постраждалого, намагаючись визначити, чи є в нього травми внутрішніх органів. Коли він скаржиться на сильний біль або не може поворухнути кінцівкою, а також коли ви вважаєте, що отримана травма достатньо серйозна і може викликати тяжкі внутрішні ушкодження, негайно викликайте «швидку медичну допомогу». У разі кровохаркання потрібно надати хворому напівсидяче положення, а на ніс покласти міхур з льодом. Розмовляти і вживати їжу хворому не дозволяється. Можна лише прополіскувати рот холодною підсоленою водою. Негайно подзвоніть «103».

2
Скласти алгоритм дій при кровотечах вставляючи пропущені слова
Алгоритм дій при зовнішній венозній кровотечі:
Застосувати прямий ______________ на місце кровотечі за допомогою стерильної ______ або ______________.За необхідності, забезпечити ______________, де відбувається кровотеча (наприклад, за допомогою підкладки або підвищення кінцівки). Якщо кровотеча не зупиняється, викликати ______________.
пов'язка,
тиск,
серветка
швидку медичну допомогу
3
ТАМПОНУВАННЯ РАНИ ПРИ КРОВОТЕЧІ
Виконують за допомогою___________і застосовують на тих ділянках тіла, де неможливо ________ інші способи зупинки кровотечі. Як правило, таку ____________ виконують при глибоких ранах. Пальцями туго поступово наповнюють тампонадой просвіт ____________, при цьому судини в глибині ______________.
рани
перетискаються
марлевого тампона
застосувати
ранах
зупинку
4
Пальцеве притискання великих артерій проводять у певних місцях:
при кровотечах із ран на голові двома-трьома пальцями притискують височну артерію спереду вуха, на рівні брови до прилягаючої кістки (рис. 4, а);
при артеріальній кровотечі з рани на щоці можна притиснути артерію нижньої щелепи. Для цього великим пальцем притискують судину до краю нижньої щелепи на середині відстані між підборіддям і кутом нижньої щелепи (рис. 4, б);
сильну кровотечу з ран на голові чи обличчі можна зупинити притисканням однієї із сонних артерій. Сонну артерію притискають великим пальцем руки. Праву сонну артерію притискають лівою рукою, можна притиснути артерію 2, 3, 4, 5 пальцями правої руки (рис. 4, в). Сонні артерії живлять мозок, тому обидві сонні артерії здавлювати не можна: це призведе до небезпечної для життя непритомності внаслідок гострого недокрів’я центральної нервової системи;
при кровотечах із ран на плечі у верхній його частині в області плечового суглобу і надпліччя притискують підключичну артерію до 1 ребра в надключичному заглибленні. Той, хто подає допомогу, стає збоку і спереду від потерпілого. Судину притискають великим пальцем, а інші чотири пальці руки розміщують на верхній частині спини пораненого;
при пораненні плеча пахову артерію притискають стуленими пальцями рук до головки плечової кістки;
кровотечу з ран нижньої частини плеча, передпліччя і кисті зупиняють притисканням плечової артерії до плечової кістки (рис. 4, г). Для цього великим пальцем руки притискують судину до плечової кістки, натискуючи в області зовнішнього краю згинального м’яза плеча. Іншими пальцями охоплюють плече ззовні та знизу. Стояти потрібно обличчям до пораненого, поранену руку тримати піднятою догори;
при кровотечі на кисті притискують ліктьову і променеву артерію (рис. 4, д);
при кровотечі з нижніх кінцівок притискують стегнову артерію великим пальцем або чотирма пальцями однієї руки до лобкової кістки від середини стегна в області паху (рис. 4, е).

Рис. 4. Пальцеве притискання артерій при кровотечі: а — височної (із ран на голові);
б — нижньощелепної (із ран на щоці); в — сонної (із ран на голові і обличчі);
г — плечової (із ран нижньої частини плеча, передпліччя і кисті);
д — ліктьової і променевої (із ран кисті); е — стегнової (із ран нижніх кінцівок)
Пальцеве притискування великих судин, особливо в місцях, де багато м’яких тканин (м’язи, жирова клітковина), дуже стомлююче. Притискувати треба з достатньою силою, щоб стиснути судину, інакше кровотеча не зупиниться.
Артеріальну кровотечу в області кінцівок можна зупинити сильним згинанням кінцівки в суглобі. Так, при пораненні судин передпліччя зігнуту руку в лікті із закладеним у ліктьовий згин валиком із тканини прибинтовують до плеча (рис. 5, а).

Рис. 5. Максимальне згинання кінцівок у суглобах для зупинки кровотечі з:
а — передпліччя; б — плеча; в — гомілки; г — стегна
Щоб зупинити кровотечу із судин плеча, валик підкладають у пахову ямку, а руку, зігнуту в лікті, прив’язують до тулуба, обмотуючи бинт навколо грудей (рис. 5, б).
При пораненнях судин гомілки і підколінної артерії ногу згинають у колінному суглобі, поклавши попередньо на згинальну поверхню суглобу валик із тканини, гомілку прив’язують до стегна (рис. 5, в).
Для зупинки кровотечі із судин стегна і пахової області нижню кінцівку згинають у колінному і тазостегновому суглобах так, що стегно підтягується до живота. У паховий згин кладеться валик, і вся кінцівка закріплюється пов’язками через гомілку і поясничну область (рис. 5, г).
При сильній кровотечі у паховій ямці або в області ключиці обидва лікті із зігнутими передпліччями відводять назад і закріплюють пов’язкою (рис. 6).

Рис. 6. Тимчасова зупинка кровотечі з підключичної артерії відведеням рук назад
Метод згинання кінцівок у суглобах не можна застосовувати при внутрішньосуглобових переломах та інших пошкодженнях суглобів.
При кровотечі з носа розстібають комір, на спинку носа кладуть намочену в холодній воді носову хусточку, рушник, а крила носа притискують великим і вказівним пальцями до носової перегородки.
При легеневих кровотечах ознакою пошкодження тканини легень є кровохаркання. Потерпілого необхідно покласти в ліжко в напівсидячому положенні, заборонити вставати і робити різкі рухи. Можна давати пити слабо підсолену воду. Якщо кровохаркання незначне або припинилося зовсім, потерпілого слід відправити в лікарню, уникаючи під час транспортування трясіння.
При шлункових кровотечах характерною ознакою є кров’яне блювання з виділенням крові темного кольору, подібне до «кавової гущі».
При всіх внутрішніх кровотечах потрібна термінова лікарська допомога.
Законспектуйте, позначте основні точки притискання артерій при артеріальник кровотечах. 
Рефлексія від 12 учнів
Сподобався:
Так: 10
Ні: 2
Зрозумілий:
Так: 9
Ні: 3
Потрібні роз'яснення:
Ні: 10
Так: 2