Софія – свідок і безпосередній учасник життя Києва протягом багатьох сторіч. Вона пережила навалу монголо-татарської орди , періоди занепаду і відродження міста, бачила польсько-литовських феодалів.

Софія зберігає найбільший у світі ансамбль унікальних мозаїк і фресок. Особливу цінність становлять мозаїки, які прикрашають головні частини храму – центральну баню і головний вівтар. Усі мозаїки виконані на сяючому золотому тлі. Їм притаманні вишуканий малюнок, багатство барв, яскравість і насиченість тонів. Усього палітра мозаїк налічує 177 відтінків кольорів. Цінною реліквією собору є мармуровий саркофаг Ярослава Мудрого, в якому покояться останки князя. Саркофаг вагою 6 т оздоблений пишним різьбленням.

Уважно прочитайте оповідання Наталії Гуркіної "Софія Київська" і визначте, що для тебе відоме, а що нове.

У давні часи жив князь Ярослав. За добру вдачу й гострий розум прозвали його Мудрим.

Князь був християнином і, щоб показати свою любов до Бога, вирішив побудувати храм.

Ще на бачила наша земля такої святині! До неба підіймалися стіни, а прикрашали їх тринадцять бань. Були вони, наче дванадцять апостолів на чолі з Ісусом Христом.

Всередині храму, як у казці: усі стіни в малюнках! На них і родина князя, і лики святих... все прикрашено золотом та сріблом, дорогоцінним камінням.

Та храм був не тільки місцем для молитви: мудрий Ярослав зібрав під його стінами бібліотеку, У ній математика, і граматика, і літописання... За цими книгами діти вчилися читати та писати.

Не один день будував диво-храм Ярослав. Не одне літо минуло, поки завершилися всі роботи. Довгі десять років пішло на те, щоб під блакитним небом засяяв собор - Софія Київська. Вона й досі стоїть. А назва храму означає «мудрість».