Найпоширеніші інвазійні хвороби кролів.

Мета: Ознайомити гуртківців з інвазійними хворобами кролів, симптомами виникнення хвороби, профілактикою лікування.

На попередньому уроці ми з вами знайомились з найбільш поширеними заразними хворобами кролів. Серед заразних захворювань виділяють інфекційні та інвазійні.. До перших належать ті,що спричиняють хвороботворні мікроорганізми ( бацили,бактерії, гриби,віруси ). Інвазійні хвороби спричиняють збудники тваринного походження ( гельмінти, павукоподібні, кліщі, комахи).

Інвазійні хвороби виникають при попаданні паразитів в організм вуханів.

Кокцидіоз. Збудником хвороби є одноклітинні паразити кокциді. Хворіє в основному молодняк до чотирьох місячного віку. У кролів паразитує кілька видів кокцидій. Причому вони, як правило перебувають в організмі одночасно. Одні паразити порушують клітини оболонки шлунка ( кишкова форма), інші – вражають жовчні шляхи у печінці ( печінкова форма). Все це спричинює порушення процесів травлення і засвоєння корму. Хворі тварини худнуть, волосяний покрив у них стає скуйовдженим і набуває матового відтінку. У кролів помітно збільшується живіт, відмічається пронос. Кокцидіоз частіше виникає при ослабленні організму кролів і великій інтенсивності зараження його кокциді ями, які руйнують клітини тканин і виділяють отруйні речовини.. прихований період хвороби триває 2 – 3 дні. При гострій кишковій формі кокцидіозу, яка звичайно буває у кролів до 2 –місячного віку, тварини гинуть через 10 – 15 днів. В цей час у них спостерігаються раптові судороги з плавальними рухами кінцівок.

Печінкова форма хвороби перебігає хронічно. Кролі гинуть при сильному виснаженні через 1 – 2 місяці.

У загиблих тварин при розтині виявляють характерні ознаки хвороби – дрібні білуваті утворення розміром з просяне зерно і більше в печінці і кишечнику. Боротьба з кокцидіозом надто складна і трудомістка. Головні заходи профілактики: утримання тварин на сітчастій підлозі, дотримання чистоти, вогняна дезінфекція кліток і обладнання. Дуже важливо, щоб кролі одержували повноцінні корми і були забезпечені нормальними умовами утримання.

Щоб попередити потрапляння ооцист кролям необхідно систематично чистити клітки, окремо утримувати молодих і старих кролів.

Акароз ( короста ). Збудники хвороби – коростяні кліщі. Вони харчуються соками глибоких шарів шкіри. Кліщі з родини псороптес ( нашкірники) уражають частіше всього шкіру вух, а кліщі з родини акарус ( свербіжні) паразитують на голові та інших частинах тіла кролів.

Короста завдає значних збитків кролівничим господарствам. Тварини непокояться, розчісують уражені місця, втрачають апетит і погано ростуть. Зараження кролів відбувається при прямому контакті з хворими тваринами, або через предмети, на яких є кліщі. Кроленята на підсосі заражаються від матері. Нашкірники паразитують на поверхні шкіряного покриву. Потрапляючи на шкіру вух, вони проколюють її ротовими органами і харчуються лімфою і плазмою крові. Тварини відчувають в цей час сильний свербіж. На місці ураження розвивається запальний процес. Його ускладнює інфекція, яка потрапляє в ранки, зроблені кліщами. Кролі труться вухами об стінки клітки, трясуть головою, розчісують сверблячі місця. У вушних раковинах виникають гнійні витікання, а потім з’являються сіро – коричневі луски. Вони заповнюють всю вушну раковину. Запальний процес може переходити на середнє вухо ускладнюючись руйнуванням барабанної перетинки) і на оболонки головного мозку. В цьому випадку виникають судороги, припадки та інші розлади нервової системи, і кролів слід вибракувати ( забити).

Сверблячі – живуть всередині шкіри. Вони прогризають в ній ходи і спричинюють сильний свербіж, подразнюючи закінчення нервів. Тварини розчісують уражені місця, які часто бувають на шиї, боках, кінцівках. Вони втрачають апетит, худнуть і навіть гинуть.

Для лікування корости використовують скипидар, яким зрошують уражені місця до просочування гнійних лусок, які ретельно вичищають, а уражені ділянки шкіри після цього ще раз змазують скипидаром.

Для попередження хвороби слід регулярно оглядати всіх кролів. Тварин з ознаками захворювання на коросту рекомендується негайно ізолювати і лікувати.

Гельмінтози спричиняються паразитичними черв’яками. У кролів зустрічається більше десяти різних гельмінтів, які належать до класу сисунів, стрічкових і круглих червів. Ці паразити уражують багато внутрішніх органів і тканин тварин ( серце, нирки, печінку, кишечник,мозок, кістки, м’язи та ін. ). Взагалі гельмінтози перебігають хронічно і завдають збитків зниженням продуктивності кролів. Більшість гельмінтів. Більшість гельмінтів у період розвитку проходять декілька стадій. Причому нерідко на відповідному етапі вони розвиваються в організмі будь – якої тварини, а паразитують і розмножуються в іншій тварині. Потрібно знати, що яйця гельмінтів поширюються з водою, кормами, забрудненим інвентарем і розносяться деякими тваринами, в тому числі й собаками. Треба стежити за чистотою. . не допускати перебування собак, котів, боротися з мишовидними гризунами.

Незаразні хвороби кролів

Незаразні захворювання у кроликів в більшості піддаються лікуванню. Але відсутність своєчасної діагностики і лікування можуть привести до важких непоправних наслідків. До цієї групи відносять:

Захворювання шлунково-кишкового тракту. Причина – «волосяні кулі» в шлунку, неправильне харчування, попадання в їжу неякісної їжі. Симптоми: діарея або запор, слиз або кров у випорожненнях, звірятко відмовляється від їжі, здуття, млявість, багато виділяється слини. Лікування: у першу добу обмеження в їжі, дача сорбентів, пропоювати рисовим або вівсяним розчином. При важкій інтоксикації і тривалому запорі-проносні засоби. Профілактика: контроль за якістю продуктів, добавка в їжу пробіотиків для нормалізації мікрофлори шлунка і кишечника.

Обмороження. Причина: тривале перебування тварин на холоді. Симптоми: опухлість і опущення вух, дерматит, некрози частини шкірного покриву, як ускладнення може розвинутися запалення легенів. Лікування: дезінфекція обморожених ділянок шкіри антисептиками, обробка заживлюючими мазями на основі декспантенола; при ускладненнях-антибіотикотерапія. Профілактика: своєчасне утеплення місць утримання на зиму, заміна металевих підлог на деревні.

Тепловий удар . Причина: знаходження тварин під прямими сонячними променями або в задушливому не вентильованому приміщенні. Симптоми: звірятко часто дихає, апатія, порушення рухової активності, а в важких випадках-судоми і навіть смерть звірка. Лікування: негайне переміщення кролика в тінь, на свіже повітря, охолодження у вигляді холодних примочок. Профілактика: контроль за температурою в приміщенні, де містяться тварини, розміщення кліток в затінених місцях.

Алергічні реакції. Причина: сирість в клітках, багато бруду і пилу, відсутність вентиляції, недостатньо світла. Симптоми: підвищення температури тіла кролика, зміна кольору слизових, виділення з очей і носа, часте чхання, часте дихання. Лікування: негайна зміна обстановки або місця проживання звірка, дача антигістамінних засобів, сорбентів. Профілактика: облаштування комфортних умов для вирощування вухатих.

Шкірні захворювання (Пододерматіт). Причини: вирощування звірів на ґратчастих підлогах. Симптоми: облисіння кінцівок, огрубіння, тріщини і нагноєння на лапках. Лікування: обробка шкіри лап антисептиками і мазями з антибіотиком. Профілактика: облаштування в клітках днищ з зонами без рейок або повна відмова від такого типу днищ (рекомендовано для крупно-породистих кролів).

Механічні травми. Причина: тісні клітки, скупченість звірів, порушення правил спарювання. Симптоми: подряпини, опухлості, синці, численні гематоми на тілі. Лікування: місця ударів охолоджують, пошкодження шкірного покриву обробляють антисептиками, при нагноєнні-антибактеріальними мазями. Профілактика: контроль за кількістю тварин в клітці, спостереження за вухастими при спарюванні.

Авітаміноз. Причина: недолік потрібних вітамінів і мікроелементів. Симптоми: рахіт (у кроленят), випадання шерсті, уповільнення росту, млявість або навпаки – гіпер активність. Якщо у кролика відмовили лапи, то це може вказувати як на недолік кальцію в організмі, так і на травми кінцівок або хребта. Лікування: додавання в їжу вітамінних преміксів і комплексних біодобавок. Профілактика: контроль за харчуванням, його різноманітністю.

Отже, добрі умови утримання – запорука стійкості кролів проти різних захворювань, тому потрібно в першу чергу створити відповідні санітарні умови. Сюди перш за все належать щоденне очищення кліток від екскрементів і годівниць від залишків корму, годівля кролів доброякісними кормами.