Михайло Старицький. Стисла розповідь про письменника. Актуальність проблематики п’єси «За двома зайцями». Історія створення. Моральна й національна підоснови конфлікту.

Актуалізація опорних знань

1. Що таке драматичний твір?
Драматичний твір — це літературний твір, призначений для постановки на сцені, у якому події розкриваються через діалоги та дії персонажів без авторських розповідей.

2. Які жанри драматургії вам відомі?
Основні жанри драматургії:

• трагедія

• комедія

• драма

(також можуть бути: трагікомедія, водевіль, фарс)

3. Що таке комедія?
Комедія — це драматичний твір, у якому зображуються смішні, кумедні ситуації та висміюються людські вади (жадібність, лицемірство, дурість тощо), часто з повчальним змістом.

Знайомство з автором.

Михайло Старицький

(1839– 1904)

Перегляньте відео.

Гра «Так / Ні»

1. Михайло Старицький рано залишився без батьків.

2. Його виховував батько.

3. Дядько В. Лисенко дав йому освіту.

4. Старицький навчався в Полтавській гімназії.

5. Полтавська гімназія була однією з найгірших.

6. У 1858 році він вступив до Харківського університету.

7. Він навчався разом із Миколою Лисенком.

8. Пізніше він перевівся до Київського університету.

9. Старицький закохався в селянку Степаниду.

10. Степанида погодилася вийти за нього заміж.

11. Софія доглядала його під час хвороби.

12. Старицький не мав стосунку до театру.

Перевір себе.

Знайомство з твором "За двома зайцями"

Перегляньте відео.

АБО прочитайте за підручником с. 184 - 202

Історія створення п’єси «За двома зайцями»

П'єса написана у 1883 році.

• Джерело сюжету. Основою для комедії став твір Івана Нечуя-Левицького «На Кожум’яках» (1875). У ньому автор сатирично показав київське міщанство, його прагнення до «панства» та комічні ситуації, що виникають із цього.

• Робота Старицького. Михайло Старицький у 1883 році переробив цей сюжет для сцени. Він значно скоротив і переформатував текст, додав дотепні діалоги, пісні, танці, зробив персонажів більш виразними й сценічними. Завдяки цьому твір набув яскравої театральної форми.

• Нові акценти. Старицький посилив комічність образу Голохвостого, зробив його центральною постаттю, яка уособлює міщанське прагнення «здаватися, а не бути». Він також увів більше побутових деталей київського життя, що зробило п’єсу близькою й зрозумілою глядачам.

• Прем’єра та успіх. П’єса швидко здобула популярність у театрах, адже поєднувала гумор, сатиру й народні елементи. Вона стала однією з найулюбленіших комедій українського театру, а образ Голохвостого — символом міщанського лицемірства й жадоби.

• Культурне значення. «За двома зайцями» не лише розважала, а й виховувала: висміювала показне «панство», нагадувала про цінність чесності, щирості та національної самобутності. Саме тому твір і сьогодні залишається актуальним.

Міні-тест (для швидкої перевірки)

1. Джерело сюжету:
   а) народна казка
   б) «На Кожум’яках»
   в) історична подія

2. Що додав Старицький?
   а) описи природи
   б) пісні та діалоги
   в) наукові факти

3. Головна тема твору:
   а) війна
   б) кохання і героїзм
   в) висміювання міщанства

📘 Паспорт твору ( опрацюйте та запишіть у зошити)

Назва: «За двома зайцями»
Автор: Михайло Старицький
Рік написання: 1883
Рід літератури: драма
Жанр: соціально-побутова комедія

Тема твору

Зображення життя київського міщанства та висміювання прагнення легкої наживи, лицемірства й духовної порожнечі.

Ідея твору

Засудження брехні, користолюбства та втрати моральних і національних цінностей; утвердження думки, що щастя можливе лише на основі чесності й щирості.

Основний конфлікт

• моральний (чесність ↔ брехня, щирість ↔ лицемірство)

• національний (рідна культура ↔ сліпе наслідування чужого)

Головні персонажі

• Свирид Голохвостий

• Проня Прокопівна

• Галя

• Степан

• батьки Проні

Проблематика

• користолюбство і жадоба

• шлюб із розрахунку

• лицемірство

• соціальне марнославство

• втрата національної ідентичності

🎭 Особливості твору

• комедійний характер із сатирою

• яскраві гумористичні сцени

• поєднання побутового й соціального змісту

• використання народної мови й гумору

Значення твору

П’єса викриває суспільні вади свого часу, але залишається актуальною й сьогодні через проблеми моралі, грошей і самоідентичності.

Актуальність проблематики

Проблеми, порушені у творі, залишаються актуальними й сьогодні:

• гонитва за багатством;

• бажання «здаватися, а не бути»;

• соціальна нерівність;

• зневага до рідної мови та культури.

👉 Головний герой намагається досягти успіху нечесним шляхом — це проблема, яка існує і в сучасному суспільстві.

Моральна основа конфлікту

1. Протиставлення чесності й брехні. Голохвостий намагається водночас здобути багатство через шлюб із Проною та кохання Галі. Його подвійна гра стає символом брехні й лицемірства.

2. Засудження користолюбства. Герой прагне легкої вигоди, не замислюючись над наслідками. Автор показує, що жадоба й прагнення «швидкого успіху» неминуче ведуть до поразки.

3. Висміювання лицемірства. Голохвостий намагається здаватися «паном», приховуючи своє справжнє походження. Це робить його комічним і жалюгідним.

   👉 Висновок: Старицький наголошує, що лише чесність і щирість можуть бути основою справжнього щастя, а прагнення вигоди ціною совісті руйнує людину.

Національна основа конфлікту

1. Зневага до української мови. Герої намагаються говорити «по-панськи», вставляючи чужі слова, що звучить смішно й неприродно. Це підкреслює їхнє відчуження від рідної культури.

2. Сліпе наслідування чужої культури. Міщани копіюють моду, манери та поведінку «панів», забуваючи про власні традиції.

3. Втрата національної ідентичності. Голохвостий соромиться свого походження, прагне видатися тим, ким він не є. Автор висміює таке відречення від коріння.

   👉 Висновок: Старицький показує, що намагання зректися рідної мови й культури заради зовнішнього блиску веде до духовної порожнечі.

Таким чином, конфлікт у п’єсі має подвійну основу:

• Моральну – боротьба між правдою й брехнею, між щирістю та користолюбством.

• Національну – протиставлення рідної культури й мови чужим, штучно наслідуваним формам.

Це робить твір не лише комедією, а й глибоким соціально-виховним текстом, актуальним і сьогодні.

Екранізація

Фільм «За двома зайцями» був знятий у 1961 році на Київській кіностудії імені Олександра Довженка. Режисером стрічки став Віктор Іванов, який створив екранізацію за мотивами однойменної п’єси Михайла Старицького.

Сюжет

У центрі подій — легковажний і хитрий цирульник Свирид Голохвостий, який мріє про багате життя. Він вирішує одружитися з багатою, але не дуже привабливою Пронею Прокопівною, щоб отримати гроші, а водночас залицяється до бідної, але красивої дівчини Галі.

Його «гра на два боки» призводить до викриття і ганьби, а всі його плани зазнають краху.

🎭 Особливості фільму

• яскравий український гумор і сатира

• колоритні персонажі та народна мова

• поєднання комедії з моральним повчанням

• запам’ятовувані репліки та сцени

Актори (основні ролі)

• Олег Борисов — Свирид Голохвостий

• Маргарита Криницина — Проня Прокопівна

• Микола Яковченко - старий Сірко

• Анна Кушниренко - Сірчиха

• Наталія Наум - Галя

• Нонна Копержинська - Лемириха

Значення фільму

Фільм став класикою українського кіно. Він популярний і сьогодні завдяки гумору, яскравим образам і життєвим ситуаціям, які залишаються актуальними: прагнення до вигоди, лицемірство та «подвійне життя».

Висновок

Кінострічка Віктора Іванова не лише вдало передає зміст п’єси, а й робить її ще більш живою та доступною для глядача, перетворюючи на справжню перлину українського кіномистецтва.

Перегляньте кінофільм

Підсумок уроку

• Що нового дізналися?

• Яка головна думка твору?

• Чому п’єса актуальна сьогодні?

Рефлексія «Три слова»

Опиши урок трьома словами:
(наприклад: цікавий, повчальний, сучасний)

Домашнє завдання

• Прочитати п’єсу "За двома зайцями";

• Підготувати характеристику Голохвостого.