Конструктор уроків
24 жовтня у світі відзначається Міжнародний день дій на захист клімату.
Ці заходи мають традиційний щорічний характер. Їх започаткували екологічні активісти у 2005 році в межах Глобальної кліматичної кампанії. Формат - прямі дії: від маршів і протестів до символічних перформансів.
У перших акціях 2005 року брали участь активісти з понад 30 країн світу. В 2009 році, перед самітом у Копенгагені, екологічні організації провели понад 5 тисяч подій одночасно у більш ніж 180 країнах.
Часто для акцій обирають творчі форми протесту: учасники викладають на площах гігантські цифри рівня CO₂, малюють символічні «термометри» або створюють інсталяції з льоду, що тане. У багатьох містах до маршу долучаються навіть діти та школярі, адже саме їхнє покоління найбільше постраждає від кліматичних змін.
Сьогодні кліматичні акції проходять у сотнях міст по всьому світу — від Берліна й Нью-Йорка до Маніли й Буенос-Айреса. Вони нагадують:
• кожна дія має значення;
• Ви можете зменшити свій слід, обираючи громадський транспорт чи велосипед;
• відмовитися від зайвого пластику;
• підтримати локальні ініціативи та екопроєкти.
Адже навіть найменші зміни, помножені на мільйони людей, здатні змінити майбутнє.
Головна мета таких акцій - нагадати урядам про їхні зобов’язання за Кіотським протоколом, першим міжнародним договором, що зобов’язав держави скорочувати викиди парникових газів. Цей день - не лише про протести. Це день надії, що спільними зусиллями ми ще можемо подарувати планеті шанс.
1
1. Відшукайте у різних джерелах інформацію на тему:
- Яких зусиль докладають Альберт Арнольд Ґор (Ел Гор) та Міжнародна група експертів з питань змін клімату задля поширення інформації на тему кліматичних змін?
- За що вони отримали Нобелівську Премію Миру?
2. Напишіть твір-есе на тему «Наслідки зміни клімату для України. Що чекає на нас у майбутньому.
2
Продовжити речення.
Найбільш помітним наслідком зміни клімату є.....
Для попередження наслідків зміни клімату, насамперед, потрібно ...
Для зниження викидів потрібно зробити...
3
Зміни клімату, парниковий ефект
Однією з глобальних проблем людства є зміни клімату. На жаль, це торкається і України. На жаль, негативного впливу на клімат завдає господарська діяльність сучасної людини.
Згідно прогнозів провідних міжнародних наукових центрів із дослідження клімату, протягом наступного століття температура на Землі підвищуватиметься. Це спричинить серйозні кліматичні зміни, зрозуміло, і в нашому регіоні теж.
Основною причиною зміни клімату є використання викопного палива та неефективне споживання енергії, що виробляється. Парникові гази, які утворюються внаслідок діяльності людини, викликають посилення парникового ефекту. Це означає, що надмірна кількість газів, які утворюються в результаті діяльності ТЕЦ, транспорту, сільського господарства, промисловості, а також лісових пожеж, утримують сонячне тепло у нижніх шарах атмосфери, не даючи йому повертатись до космосу. Це призводить до нагрівання поверхні Землі, океанів та нижніх шарів атмосфери, роблячи планету придатною для життя, але надмірне посилення цього ефекту через діяльність людини спричиняє глобальне потепління та зміну клімату.
З початком війни в Україні ситуація значно погіршилася – значна кількість вуглекислого газу виділяється внаслідок пожеж, спричинених бойовими діями. Кожна детонація снаряду чи вибух окрім СО2 спричиняє випуск хімічного коктейлю в середовище, а також цілковите знищення всіх тварин, рослин і мікроорганізмів у радіусі ураження.
Синоптики часто вживають вислів «характер погоди», маючи на увазі цілу складову природних факторів. Унаслідок техногенного впливу це сталося з погодою і кліматом в Україні й світі після «пережитого другого глобального потепління». Мова йде про постійність у природі й погоді наслідків глобального потепління, а це – посухи, спеки, буревії, різкі перепади температури тощо.
Аналізуючи кліматичні дослідження і довгострокові прогнози погоди Українського науково-дослідного гідро-метеорологічного інституту, можна зробити висновок, що найголовніше те, що клімат у наших широтах назавжди втратив стійкість. Наслідком глобального потепління є всі погодні аномалії, які ми спостерігаємо на Херсонщині, Україні, у світі. Ці аномалії властиві нині всій Землі.
Поки що кліматологи не готові «фільтрувати причини», оскільки на формування клімату впливає все: і антропогенний фактор, і космічне випромінювання. Очевидно, що протягом найближчих років ми матимемо найрізноманітніші природні аномалії, зокрема, за нашими дослідженнями, їхня кількість буде збільшуватися. Ми не втечемо від сильних снігопадів і морозів, злив, посух, вітрів.
4
Робота з документами
Рік тому набрав чинності Закон України «Про основні засади державної кліматичної політики». Основні положення нового закону:
• кліматична нейтральність: Україна зобов'язується досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, що означає, що обсяг викидів парникових газів не повинен перевищувати можливостей природи їх поглинути;
• скорочення забруднення: до 2030 року рівень забруднення повітря має бути скорочений до рівня 1990 року, що становить приблизно 65%;
• відповідальність: власники підприємств несуть відповідальність за викиди парникових газів та забруднення повітря;
• інтеграція політики: кліматична політика буде інтегрована в економічні процеси та процеси відновлення України після війни;
• підтримка адаптації: особи, які сприятимуть адаптації до зміни клімату, зможуть отримати пільгові кредити та іншу фінансову підтримку;
• відповідність ЄС: Прийняття цього закону є важливим кроком для виконання умов, необхідних для отримання фінансової підтримки від Європейського Союзу в рамках програми Ukraine Facility.
Як підготуватися до зміни клімату?
• розробка планів адаптації: місцеві громади та держава повинні розробляти та впроваджувати стратегії для протидії наслідкам, таким як повені, посухи та екстремальні погодні явища;
• збір дощової води: створення підземних або дахових резервуарів для збору дощової води, що може використовуватися для господарських потреб;
• захист водних ресурсів: вживати заходів для забезпечення безпечного доступу до чистої води;
• захист інфраструктури: адаптувати інфраструктуру до нових погодних умов, щоб мінімізувати збитки від стихійних лих;
• розвиток сталих міст: створювати зелені насадження та покращувати інфраструктуру для зменшення негативного впливу на довкілля та здоров'я людей.
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0