Інсценівка «Суперечка у Підземному царстві».
( Дійові особи: Літос – володар Підземного царства; Сіль, Бурштин, Вугілля, Нафта, Алюміній – жителі Підземного царства ).
Літос. В одному Підземному царстві проживали гірські породи та мінерали. І все було у них добре, але одного разу у них виник спір: хто з них потрібніший у цьому світі?
Сіль. Я найбільш необхідна людству. У давнину люди у пошуках солі відправлялись у далекі мандри. Я цінилася на вагу золота. В античні часи в Африці за сіль купували не лише слонову кістку, а й золото. Ну, а людей - то й поготів! Міцний і працьовитий чорний раб оцінювався таким шматком солі, як його стопа. Сіль цінували не тільки там, де її було обмаль. Цей мінерал шанували скрізь. Бо здавна знали: без нього немислиме життя, він сприяє розумовій діяльності. Недаремно й тепер в Італії про людину блискучого розуму кажуть: «У ного є сіль у голові».
Алюміній. Я самий розповсюджений мінерал у земній корі. У XIX ст. я був дорожчим за золото, мене не вміли виготовляти у великій кількості і використовували тільки в ювелірній справі. У природі, у чистому вигляді, я не зустрічаюся. Зараз мене виплавляють з гірської породи – бокситу, назва якої походить від назви населеного пункту Ле Бокс, що на півдні Франції.
Сьогодні без алюмінію не можливий побут, розвиток техніки, будівництво. Я легкий і м’який, міцний і крихкий, не токсичний, гарний провідник і приємний зовні.
Вугілля. А я вважаю, що людство без мене жити не може. На протязі 2 тисяч років я слугую людям в якості палива.
Утворилося я із залишків рослин, відмерлих багато мільярдів років тому, гниття яких було перерване відсутністю кисню. З часом рослинні рештки перетворилися на торф, потім буре і кам’яне вугілля. Задовольняючи потреби людей, я відкрив їм доступ до техніки. Сьогодні я не тільки паливо, електрика, а й гума, пластик, синтетичні вироби, фарби, добрива і навіть ліки.
Нафта. Ні! Я буду з тобою сперечатися! Ти, вугілля, в порівнянні зі мною ніщо! У мене більш висока теплотвірність, дешевше добування і транспортування та я менше забруднюю атмосферу. А ще до XIX ст. люди не дуже знали, на що здатна не зовсім приємна на запах, легкозаймиста, чорного кольору рідина, яка в деяких місцях фонтанувала з – під землі. Але з часом, жителі Єгипту використовували загусклу нафту для будівництва доріг і палаців. Пізніше нафту використовували для освітлення будинків.
Сьогодні немає галузі, яка змогла б обійтися без мене. Я і паливо, і хімічна сировина. А хімічні речовини незамінні у нашому житті. Та найважливіше для всіх – це продукти нафтопереробки: бензин, дизельне пальне гас, лігроїн, мазут.
Бурштин. Чому ви забули про мене? Я – чудовий подарунок сосни – бурштин, жовті і жовтогарячі камінці. У давнину мене вважали особливим Божим даром, а учені середньовіччя вважали мене мінералом, і лише російський науковець М.В. Ломоносов висловив вірну думку: він назвав бурштин скам’янілою смолою, яка довго лежала в піщаних наносах, поступово кам’яніючи.
Я добре відомий людині з давніх – давен. Цей золотавий самоцвіт широко використовують: з нього роблять ювелірні прикраси, амулети, виготовляють ліки, лаки, кислоту, діелектрики, чудові картини.
Літос. Досить, досить сперечатися! Усі гірські породи і мінерали мають велике значення у природі і людському суспільстві. Щороку на поверхню з надр Землі добувають мільйони тонн корисних копалин. Але як відомо, запаси їх не безмежні. Тому необхідно виступити на захист гірських порід і мінералів і знаходити їм альтернативні замінники. А добування їх повинно бути комплексним, економічним, безвідходним і екологічно небезпечним.