Конструктор уроків
ознайомити учнів з найважливішими відомостями життєпису легендарної піснярки з Полтавщини – Марусі Чурай, її трагічною долею та пісенною спадщиною;
розвивати навички виразного читання пісень, аналізу їхнього ідейно-художнього змісту, уважність, вдумливість, вміння узагальнювати; виховувати любов до краси рідного слова та бажання відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу.
1
Добрий день! Ми продовжуємо роботу над вивченням українських пісень і сьогодні познайомимося з постаттю легендарної полтавчанки Марусі Чурай та її піснями.
Ця дівчина була народжена для любові
все своє любляче серце по краплині сточила
в неперевершені рядки чарівної мелодії.
М. Стельмах
Творцями і носіями пісень були трудящі маси. Це були селяни, ремісники, козаки, кобзарі та лірники. Але народна пам’ять зберегла імена лише окремих, талановитих складачів. Такою була у ХVІІ ст.. напівлегендарна українська поетеса Маруся Чурай.
21.07. – день пам’яті Марусі Чурай. Її життя і творчість оповиті « ореолом чарів і загадковості».
«Малоросійська Сафо». Так називали дівчину з Полтави дослідники минулих століть, прирівнюючи талант української дівчини до таланту античної поетеси.
Ця дівчина – не просто так Маруся,
Цу – голос наш, це пісня, це душа (Л.Костенко).
У 1987 році в Полтаві облаштували «Співоче поле Марусі Чурай»; встановили пам’ятник.
Ознайомтесь із постаттю Марусі Чурай за підручником, с. 23.
«Ой не ходи, Грицю».
Виразне читання твору, с. 24
Тема: відтворення трагічної долі Гриця через його нерозділене кохання.
Ідея: возвеличення почуття кохання, які іноді внаслідок ревнощів становить загрозу життю.
«Нехай же Гриць двох не кохає».
Жанр: драматична літературна пісня.
Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:
- Яким ви уявляєте Гриця? Чим саме, на ваш погляд, він подобався дівчатам?
- Чому кохання стало загрозою для життя героя?
- Як сама авторка характеризує свою героїню?
- Яким чином дівчина готувала зілля, щоб отруїти коханого?
- Яке покарання отримала героїня від своєї матінки?
- Чи можна вчинок дівчини вважати злочинним? Відповідь вмотивуйте.
Вільний мікрофон: «Чи співчуваю я Грицеві?», «Чи можна виправдати кохання хлопця?».
Художні особливості твору.
Риторичне запитання: «Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?»
Епітети: «дівчина-чарівниченька», «темная хата».
Метафора: «прийшла п’ятниця».
Риторичний оклик: «Що через тебе мене мати била!»
«Засвіт встали козаченьки».
Виразне читання твору, с. 25
Тема: зображення походу козаченьків, розлучення хлопця з матінкою і коханою.
Ідея: звернення сина до матері, що вона прийняла його кохану як свою дитину.
Для кожної родини є хвилюючим моментом, коли її сини, чоловіки вирушають у військовий похід.
Жанр: літературна козацька пісня.
Робота над ідейно-художнім змістом пісні. Бесіда за питаннями:
- Якої пори вирушали козаченьки в похід?
- Чому плакала Маруся? Прокоментуйте її внутрішні почуття.
- Хто заспокоює Марусю? Як про це зазначено у пісні?
- Опишіть внутрішній стан матінки, яка проводжала свого сина у далеку дорогу. Чи не марні її хвилювання?
- Чому молодий козак не вірить, що він швидко повернеться з походу додому?
- З яким проханням син звертається до матінки? Якою є її реакція на це?
- До якого різновиду пісень належить дана пісня? Про що це свідчить?
- Як цей твір пов’язаний з життєвою долею Марусі Чурай?
Художні особливості твору.
Епітети: «ясні очі», «мати... слізко проводжає», «кінь вороненький».
Повторення: перший і останній куплети.
Метафори: «Стоїть місяць», «кінь спіткнувся», «година настала».
Звертання: «Прощай, милий мій синочку», «Ой рад би я, матусенько», «Яка ж би то, мій синочку».
Риторичні оклики: «Через чотири недільки Додому вертайся!». «Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу в полі!».
Риторичне запитання: «Щоб чужая дитиночка За рідною стала?».
«Віють вітри, віють буйні».
(Цю пісню згодом використав І. Котляревський у п’єсі «Наталка Полтавка»)
2.2.1. Виразне читання пісні, с. 26
Тема: відтворення страждань дівчини за своїм милим.
Ідея: возвеличення щирого почуття кохання.
«Хто щасливий був часочок, про смерть не забуде».
Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями:
- Яких страждань зазнала героїня твору? З чим це пов’язано?
- Охарактеризуйте внутрішній стан молодиці.
- Чому в пісні порівнюється доля дівчини із самотньою билиною, що росте на полі?
- Для чого, на ваш погляд, Маруся Чураївіна закінчує твір риторичним запитанням?
- Чи побачить молодиця свого «чорнобривого»? Відповідь вмотивуйте. З чим пов’язане її розлучення?
- Як, на ваш погляд, чи схожа доля героїні твору з долею його авторки? Свої міркування обґрунтуйте.
- Чому героїня вважає, що її долі завидують люди?
- Як ви вважаєте, чи чує «чорнобривий» свою милу? Висловіть свої припущення.
- Що таке щастя? Які твори про пошуки героями щастя вам відомі (Б. Лепкий, «Цвіт щастя»; О. Стороженко, «Скарб»; І. Липа, «Близнята»)? Яким уявляє своє щастя молодиця?
Мікрофон. «З якою промовою ви б звернулися до молодиці, щоб її заспокоїти, полегшити страждання під час самотності».
Художні особливості твору.
Метафори: «віють вітри», «дерева гнуться».
Епітети: «Щаслива билинка», «люте горе», «тяжко жити».
Риторичні запитання: «Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?», «Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?», «Де ти, милий, чорнобривий? Де ти?».
Риторичний оклик: «Озовися!».
Опрацьовані сьогодні пісні ви можете прослухати ось у цьому відео:
2
Вивчити напам'ять одну із трьох опрацьованих на уроці пісень Марусі Чурай.
Підготуватися до декламування у ZOOM на наступному уроці.
За підручником це с. 24,25,26.
.png)
Рефлексія від 15 учнів
Сподобався:
Так: 15
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 15
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 15
Так: 0