
Перебіг уроку
І.Актуалізація опорних знань
Клоуз-тести
-Для того, щоб пригадати матеріал попередніх уроків, виконаємо наступні клоуз-тести
1. Тема твору
2. Жанр твору…
3. У творі порушено проблеми…
4. Остап утік, бо…
5. Соломія помандрувала із Остапом , тому що…
6. Перша спроба потрапити за кордон була
7. При другій спробі перетнути кордон Остап був…
8. У плавнях трапилася…
9. Соломія знайшла циган і…
10. Цигани виявилися…
11. Остап потрапив у в’язницю, тому що…
12. Головна думка твору - …
ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів
1. Слово вчителя
Воля - здатність (дар) за допомогою якої мислячий розум робить вибір своїх цілей, дії та керує зусиллями у виконанні своїх прагнень.
1.2. Проблемне питання.
Чи можна здобути волю, щастя тільки за одним бажанням?
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
Щаслива та людина, яка має в житті мету та мрію.
Ми теж чітко маємо знати мету і завдання уроку:
М. Коцюбинський. «Дорогою ціною». Проблема волі людини та можливостей її здобуття.
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Вступне слово вчителя
Оповідання «Дорогою ціною» М. Коцюбинського захоплює напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою його героїв. А ще — вмілим показом однієї з форм боротьби кріпаків за волю та незалежність — втечі від панів. Своїм твором письменник прославив бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не запліснявіло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. Мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизовувалась у народних піснях, закликала до втечі від панів у ті місця, «де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на вічний спочинок».
Події, імена, думки і поведінка героїв та подробиці їхньої втечі — вимисел письменника. Разом з тим усі події та герої правдиві, типові. Втілені вони в індивідуальних людських долях Соломії і Остапа — привабливих героїв, які діють у конкретних історичних обставинах.
Тому сьогодні на уроці ми поговоримо про волелюбний характер українців.

1.Гра «Мікрофон»: «Що означає бути вільним?»
(проводиться своєрідна пресконференція, відповіді – лаконічні, точні).
– Що ви розумієте під словом «воля»? (Це свобода людини, здатність розвиватися, робити те, все, що не суперечить моральним цінностям людства).
– А чи дозволяє воля робити все, що заманеться? (Ні, адже в кожному суспільстві існують певні етичні правила, закони). Тоді яким чином ми можемо говорити про волю, свободу? (Воля там – де не принижується людська гідність).
– За яких умов люди можуть бути позбавлені волі в сучасних умовах? (Коли вони зробили протиправний вчинок або не можуть свідомо відповідати за наслідки своїх дій).
– Чи може сьогодні людина почуватися повністю вільною? (Сьогодні свобода людини може обмежуватися необхідністю працювати, виконувати певні обов’язки. Однак за умови, коли людина чинить відповідно до своєї природи, то і робота приноситиме їй задоволення).
Бесіда за запитаннями
Що ви розумієте під словом „воля‟?
За яких умов сучасні люди можуть бути позбавлені волі?
Поясніть, чому автор починає твір з прологу?
У пролозі автор використав прийом антитези для змалювання двох ворожих станів – панського й селянського. На чому автор зосереджує увагу, розповідаючи про селян? Відповідаючи, цитуйте уривки.
Робота з цитатним матеріалом.
« Діялось се в тридцятих роках минулого століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством. То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів. Він йшов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливались кров’ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги…»
«Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру.»
«Пісня волі чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми. На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі…»
«От хоч би там, за Дунаєм, гей, там, за Дунаєм Ярами, коритами висхлих річок тікало од пана і панщини все, що не заплісніло в неволі, не втратило ще живої душі.»
«А проте, мов талії води під теплим подихом весни, річкою текло вкраїнське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок..."
Робота з цитатним матеріалом.
«Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що… Ех, піду, де воля, де інші люди…»
Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка — все се було йому знайоме, промовляло до його. Тут, у товаристві однолітків-пастушків, заводив він безконечні грища. Тут він пас панську худобу. Панську! Тим-то й ба, що панську.
«Та й хіба він сам за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою? Хіба його батько, мати, Соломія, навіть дідусь його, що ходив у Січ, а потім різав панів в Умані, — хіба ж вони не стали такою худобою?..і Коли б вони не були панським товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати їі за свого хурмана, не міг би сивого дідуся катувати на стайні нагаями… не похвалявся б оббілувати Остапа за сміливе слово.»
« Народ стогнав у неволі, але стогнав потай, не протестуючи, І коли Остап, викоханий дідом у давніх традиціях, здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували йому, але далі спочуття діло не йшло. Знайшлись навіть такі, що вклали панові в уха бунтівничі речі молодика — і от тепер Остап, скривджений і цькований, мусив кинути рідний край.»
Узагальніть, які настрої були серед українського селянства.
Поясніть, з якою метою автор включив спогади Остапового діда про минуле
Прочитайте епізод у якому описано мрії Остапа про майбутнє. Яка його роль у творі?
Як Остап і Соломія намагаються її здобути? Яких страждань, поневірянь вони з цього приводу зазнали?
Коли втікачі переправились через Дунай, замість радості Остапа охопило почуття обурення. Чи логічним було таке почуття? Чим воно викликане? Свою відповідь обґрунтуйте
Через що воля для героїв повісті має дорогу ціну?
Як Остап і Соломія намагаються її здобути? Яких страждань, поневірянь вони з цього приводу зазнали?
За допомогою яких рис свого характеру Остап і Соломія долають труднощі, тяжкі випробовування, що дала їм доля?

Проведення тестового опитування
1. Переховуючись у яругах, втікачі очікували:
а) румунів; б) перевізників; в) козаків.
2. Що вразило втікачів, коли вони переховувалися в комишах?
а) крик ворони; б) хлюпіт води; в) вий вовка.
3. Річка, за якою знаходиться Туреччина:
а) Прут; б) Дунай; в) Ворскла.
4. Що робили Остап із Соломією для того, щоб переправитися через річку?
а) готували зброю; б) майстрували пліт; в) ремонтували човен.
5. Вирушаючи на пошуки людей, Соломія залишала Остапа:
а) в ярузі; б) у лісі; в) біля вогнища.
6. Яких диких тварин Соломія не бачила, рухаючись через комиші озерця?
а) качок; б) гусей; в) вужів.
Підсумок уроку
Як ти розумієш поняття „вільна людина?‟