Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії та її представники. Євген Маланюк.

Актуалізація опорних знань.

Бліцопитування:

1. Що таке еміграція?

2. Які причини змушували українських митців залишати Батьківщину?

Вивчення нового матеріалу

Перегляньте відео

Опрацюйте та створіть план до мінілекції

Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії

Доброго дня, шановні учні!

Сьогодні ми продовжуємо знайомство з літературою XX століття, а саме з творчістю українських письменників-емігрантів та явищем, яке отримало назву «Празька школа» української поезії.

1. Література письменників-емігрантів

Після Першої світової війни та революційних подій 1917–1921 років багато українських інтелектуалів були змушені залишити Батьківщину. Ця еміграція спричинила появу особливого літературного напряму — літератури письменників-емігрантів.

Основна мета цієї літератури — зберегти українську мову та культуру, передати читачеві біль за втрачену Батьківщину та підкреслити національну ідентичність. Іншими словами, письменники-емігранти прагнули не просто писати вірші чи прозу, а створювали літературний «мост» між Україною та світом, щоб українська культура залишалася живою навіть за межами рідної землі.

Головні центри української еміграції були розташовані в європейських містах: Прага, Варшава, Відень, Берлін. Саме тут збиралися українські інтелектуали, друкували журнали і збірки, вели наукову та літературну діяльність.

Особливості літератури емігрантів:

1. Тема втрати Батьківщини. Письменники переживали біль розлуки з рідним краєм і прагнули зберегти пам’ять про нього.

2. Патріотичний та націоналістичний пафос. У творах звучав заклик до духовного й культурного відродження українського народу.

3. Літературна рефлексія на історичні події. Письменники аналізували події революцій, війн, еміграції та вплив цих процесів на долю нації.

4. Естетичне поєднання модерністських форм і традиційної української поезії. Це означає, що автори використовували нові художні прийоми, символи, ритмічні експерименти, але при цьому зберігали зв’язок з класичною українською літературною традицією.

Отже, література емігрантів була не лише художнім явищем, а й засобом національної пам’яті та духовної опори для українців за кордоном.

2. «Празька школа» української поезії

Серед українських літературних центрів за кордоном особливе місце посідає Прага. Саме тут у 1920–30-х роках сформувалася явище, відоме як «Празька школа» української поезії.

Характеристика явища:

• Це був творчий осередок української інтелігенції, що поєднував літературну діяльність, навчання, наукові дослідження та культурну пропаганду.

• Учасники школи прагнули зберегти національну свідомість і культурну спадщину України, незважаючи на перебування за кордоном.

Відомі учасники «Празької школи»:

• Євген Маланюк

• Олена Теліга

• Олег Ольжич

• Юрій Клен

• Леонід Мосендз

3. Характерні риси «Празької школи»

1. Патріотична тематика, заклик до духовного відродження нації.
   Поезія цих авторів прагнула пробудити у читача почуття відповідальності за долю народу, підтримати національний дух, нагадати про історичні цінності України.

2. Філософський характер поезії.
   Твори «Празької школи» часто містили роздуми про історію України, сенс людського життя та роль нації у світі.

3. Синтез традиційної української поетики та модерністських течій.
   Автори поєднували класичну ритміку, народну традицію та сучасні експерименти в образності, символіці та формі вірша.

4. Пошук «духовного лідерства» та морального орієнтира для українців.
   Письменники прагнули вказати шлях розвитку українського суспільства та нації, закликали до самопізнання та духовної сили.

Виконайте тести

1. Коли виникла література українських письменників-емігрантів?

А) Після Другої світової війни

Б) Після Першої світової війни та революційних подій 1917–1921 рр.

В) У XVIII столітті

Г) У 1950-х роках

Правильна відповідь: Б

2.Яка головна мета літератури емігрантів?
А) Розважати читачів легкими історіями
Б) Писати твори іноземними мовами
В) Зберегти українську мову та культуру, відобразити біль за втрачену Батьківщину
Г) Пропагувати політичні ідеї інших країн

Правильна відповідь: В

3.Головні центри української еміграції в Європі:
А) Київ, Львів, Одеса
Б) Париж, Рим, Варшава
В) Прага, Варшава, Берлін, Відень
Г) Лондон, Мадрид, Рим

Правильна відповідь: В

4. Що характерно для «Празької школи» української поезії?
А) Виключно легка, розважальна тематика
Б) Патріотична тематика, філософські роздуми, поєднання традиційної поезії та модернізму
В) Використання тільки народних пісень
Г) Створення прозових оповідань

Правильна відповідь: Б

5. Хто з поетів належить до «Празької школи»?
А) Тарас Шевченко
Б) Ліна Костенко
В) Євген Маланюк
Г) Іван Франко

Правильна відповідь: В

6. Яка особливість літератури письменників-емігрантів?
А) Тематика щоденного побуту без історичного контексту
Б) Патріотичний пафос, тема втрати Батьківщини, рефлексія на історичні події
В) Писання виключно для іноземних читачів
Г) Відсутність національних мотивів

Правильна відповідь: Б

Знайомство з творчістю Євгена Маланюка

Перегляньте відео

Прочитайте життєпис Є. Маланюка й стисло перекажіть його.

Євген Маланюк — поет-державник

Євген Маланюк народився 2 лютого 1897 р. в селищі Новоархангельську на Херсонщині (нині Кіровоградська область). Батькові предки чумакували, а сам він був учителем, потім — повіреним у містечковому суді, режисером аматорських вистав, співав у церковному хорі, словом, просвітянським діячем. Мати була донькою військового.

Євген здобував освіту в початковій школі, був звільнений від оплати за неї, бо навчався на «відмінно». 1914 р., після закінчення Єлисаветградської реальної гімназії, юнак вступає до Петербурзького політехнічного інституту. Але в цей час розпочалася Перша світова війна. Євген навчається в Київській військовій школі, а звідти потрапляє на фронт, стає ад’ютантом Головнокомандувача армії Української Народної Республіки. Після падіння УНР разом з іншими емігрував спочатку до Польщі (1922–1933). У таборі для інтернованих Євген змінив зброю воїна («стилет») на перо поета («стилос»). З 1923 р. він — студент Господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина), яку закінчив 1928 р. за фахом інженера.

Починаючи з 1923 р. Є. Маланюк друкує свої твори в еміграційних журналах («ЛНВ», «Ми», «Дажбог», «Дзвони» та ін.). У цей період молодий митець стає лідером «празької поетичної школи», пише збірки «Стилет і стилос» (1925), «Гербарій» (1926). З 1929 р. живе у Варшаві, де працює інженером і бере активну участь у літературному процесі — був одним з фундаторів літературної групи «Танк».

До першого періоду творчості Є. Маланюка належать також збірки «Земля й залізо» (1930), «Земна Мадонна» (1934) і «Перстень Полікрата» (1939).

1944 р. Є. Маланюк емігрував до Західної Німеччини, де працював учителем математики, але й тут брав участь у літературному процесі, зокрема був членом Мистецького українського руху (МУР). 1949 р. поет виїхав до США, де працював інженером, не полишаючи літературної творчості.

Другий період творчості поета ознаменувався виходом у світ збірок «Влада» (1951), «Поезії в одному томі» (1954), «Остання весна» (1959) і «Серпень» (1964). Провідною ідеєю цих книжок стало возвеличення рідної землі. Талановитий поет був іще й культурологом, літературним критиком, мистецтвознавцем, знав декілька мов, перекладав з французької, польської та чеської.

Є. Маланюк помер 16 лютого 1968 р. від серцевого нападу в м. Нью-Йорку (США). Ім’я поета було заборонено на батьківщині протягом сімдесяти років, а його книжки лежали в спецфондах.

Тести за біографією Євгена Маланюка

1. У якому році народився Євген Маланюк?

   а) 1897

   б) 1889

   в) 1901

   г) 1910

2. Де народився Євген Маланюк?

   а) Львів

   б) Полтава

   в) Новоукраїнка, Кіровоградщина

   г) Київ

3. Яку освіту здобув Євген Маланюк?

   а) Київський політехнічний інститут, інженер

   б) Львівський університет, історія

   в) Київський університет, філологія

   г) Київська військова школа, інженер-офіцер

4. У яких визвольних змаганнях брав участь Євген Маланюк?

   а) У складі Української Галицької Армії

   б) У складі польського війська

   в) У складі Армії УНР

   г) У складі Січових Стрільців

5. У якій країні сформувалася «Празька школа» української поезії, до якої належав Маланюк?

   а) Франція

   б) Польща

   в) Чехословаччина

   г) Німеччина

6. Яке прізвисько отримав Євген Маланюк у літературі?

   а) Імператор залізних строф

   б) Співець кохання

   в) Майстер сатири

   г) Поет-лірик

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1 – а 2 – в 3 – г 4 – в 5 – в 6 – а

творче конструювання

Скласти асоціативний кущ:

• «Празька школа»

• «Поет-державник»

Творче завдання

Напишіть короткий лист до Євгена Маланюка від імені сучасного учня.

Структура листа

1. Звертання

   • Наприклад: «Шановний пане Євгене…» або «Дорогий поете-воїне…».

2. Вступ

   • Коротко поясніть, чому ви вирішили написати цей лист.

   • Можна згадати, що ви знайомитеся з його творчістю на уроці літератури.

3. Основна частина

   • Поділіться своїми думками про його ідеї:

     • про силу слова як зброї;

     • про патріотизм і боротьбу за Україну;

     • про поета як державотворця.

   • Проведіть паралелі із сучасністю:

     • які його думки залишаються актуальними сьогодні;

     • як молодь може реалізувати ці ідеї зараз.

4. Висновок

   • Подякуйте Маланюку за його творчість і приклад.

   • Висловіть надію, що його слово й далі надихає українців.

Обсяг

• 10–12 речень (пів сторінки).

Приклад

Рефлексія «Світлофор»

Виберіть колір, який відповідає вашому розумінню матеріалу:

🟢 Зелений — я добре зрозумів(ла) тему і можу пояснити її іншому.

🟡 Жовтий — я зрозумів(ла) основне, але маю питання.

🔴 Червоний — мені було складно, потрібне додаткове пояснення.

Домашнє завдання

Підготуйте презентацію на тему «”Празька школа“ української поезії»