Леся Українка «Лісова пісня»

Автор – Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)

Рік написання – 1911

Літературний рід: драма.

Жанр: драма-феєрія (твір, у якому реальне поєднано з фантастичним, є каз­кові персонажі).

Художній напрям: модернізм: неоромантизм.

У драмі-феєрії «Лісова пісня» оспівано красу Волині. Саме на Волині відбуваються події твору.

Тема “Лісова пісня”: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах.

Ідея “Лісова пісня”: оспівування краси людських взаємин, пориву до щас­тя, незбагненної сили великого кохання.

Провідний мотив: Утвердження думки про високе покликання людини, її гармонійність, цілісність і безсмертя людської душі.

Головний конфлікт “Лісової пісні”: зіткнення духовно–піднесеного й матеріально–приземленого

Головні герої “Лісова пісня”

1) селяни:

Лукаш – молодий хлопець, у якого закохується Мавка

Лев – дядько Лукаша. Чоловік є символом єдності людини та природи.

мати Лукаша,

Килина – молода дівчина, яка стала дружиною Лукаша. У її образі втілено бездуховність та обивательську обмеженість

2) жителі лісового царства:

Мавка,

Лісовик. Символізує старість та поміркованість.

Водяник,

Перелесник – залицяється до Мавки. Він є символом молодості та волі

Русалка;

Другорядні герої: Той, що греблі рве; Той, що в скалі сидить; Русалка Польова, Пропасниця, Потерчата, Куць, Злидні.

“Лісова пісня” історія написання

Цей твір був написаний всього лише за 12 днів липня у м. Кутаїсі, що на Кавказі. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства.

Прототипами реальних образів у драмі-феєрії були волинські селяни, подібні Левові Скулинському, розповіді якого письменниця ще дитиною слухала в Нечимному. Головним джерелом, з яких письменниця черпала матеріали для своєї драми, були реальне життя і його своєрідне відображення в усній народній творчості.