Китайська Народна Республіка.

Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати у азіатському регіоні і на сьогоднішньому уроці – семінарі ознайомимося з країною, яка знаходиться у трійці світових лідерів за кількістю населення, площею, країною де зародилася велика цивілізація, країною, що  відрізняється особливостями  господарювання.

Китайська Народна Республіка знаходиться у Східній та частково у Центральній Азії і простяглася зі сходу на захід на 5700 км, а з півночі на південь на 3650 км. Це одна з найбільших країн світу, яка за площею посідає третє місце. Межує Китай з Росією, Монголією, Казахстаном, Таджикистаном, Афганістаном, Індією, М’янмою, Лаосом, В’єтнамом та КНДР. Китайський сухопутний кордон – найбільший у світі. Країна має вихід до Тихого океану.  Для господарського розвитку особливо вигідно розташовані східні, приморські райони, а центральна та західна частини країни ізольовані від активного економічного життя.  Країни, що оточують Китай, не є стабільними і економічно розвиненими.

Китай унітарна держава, соціалістична ( комуністична ) народна республіка.

В долині річки Хуанхе археологи виявили одні з найдавніших китайських поселень. Розвиток давньокитайської цивілізації починається на зламі III – II тис. до н. е. Основні періоди в історії Давнього Китаю мають традиційні назви за найменуванням династій і царств: Шан, Чжоу, Цінь і Хань.

Близько 1500 р. до н.е. в Китаї виникла династія Шан, панування якої змінила династія Чжоу, що закінчилася занепадом імператорської влади та поділом держави на окремі царства. У III ст. до н. е. імператор Цінь об’єднав Китай і почав будувати Велику Китайську стіну.

Після смерті Цінь Шіхуанді у країні почалися повстання, і згодом виникла нова держава – Хань. Вона стала однією з найбільших імперій давнини.

За династії Хань пережила свій розквіт традиційна китайська культура, поширення буддизму. Китайці подарували світу чимало винаходів, серед яких компас, сейсмограф, порох, папір і паперові гроші. Набула популярності вишукана китайська порцеляна. До XVII ст. Китай був «світовою фабрикою», що експортувала тканини і вироби з порцеляни. Китай  здійснював контроль над Шовковим шляхом,  доречі, ця галузь існує вже чотири тисячоліття.

В долині річки Хуанхе археологи виявили одні з найдавніших китайських поселень. Розвиток давньокитайської цивілізації починається на зламі III – II тис. до н. е. Основні періоди в історії Давнього Китаю мають традиційні назви за найменуванням династій і царств: Шан, Чжоу, Цінь і Хань.

Близько 1500 р. до н.е. в Китаї виникла династія Шан, панування якої змінила династія Чжоу, що закінчилася занепадом імператорської влади та поділом держави на окремі царства. У III ст. до н. е. імператор Цінь об’єднав Китай і почав будувати Велику Китайську стіну.

Після смерті Цінь Шіхуанді у країні почалися повстання, і згодом виникла нова держава – Хань. Вона стала однією з найбільших імперій давнини.

За династії Хань пережила свій розквіт традиційна китайська культура, поширення буддизму. Китайці подарували світу чимало винаходів, серед яких компас, сейсмограф, порох, папір і паперові гроші. Набула популярності вишукана китайська порцеляна. До XVII ст. Китай був «світовою фабрикою», що експортувала тканини і вироби з порцеляни. Китай  здійснював контроль над Шовковим шляхом,  доречі, ця галузь існує вже чотири тисячоліття.

Як відомо, Китай посідає перше місце в світі за кількістю населення. Кожний п’ятий житель Землі – китаєць. Китай  - багатонаціональна країна, де проживають представники більше ніж 80 різних національностей, однак 92% населення складають китайці ( хань ). Середня густота населення в Китаї є досить високою - 136 осіб/кв.км, але у районах з несприятливими природними умовами вона досить мала.

У результаті демографічної політики -  «планування сім’ї», природний приріст значно зменшився і зараз складає 9 осіб на 1000 жителів, а до 1980 року він становив 20 осіб на 1000 жителів. У Китаї найбільше кількісне переважання чоловіків.

Проаналізувати діаграму вікової структури Китаю

Китай – країна великих філософсько – релігійних течій. Релігія – невід’ємна складова духовного життя людства, значною мірою основа нормування повсякденного життя.  Які   релігії  є найпоширенішими в Китаї?

Переважаючими     релігіями    Китаю      є       буддизм      і     конфуціанство.

Слово «буддизм» походить від слова «Будда» - прояснений. Під терміном «Будда» мають на увазі Шак’ямуні – пустельника з роду шак’їв, що дав людям учення про «порятунок». Шак’ямуні жив у XI чи V ст. до н. е. Найважливішим положенням віровчення буддизму є ідея тотожності між буттям і свідомістю.

У буддизмі людина не відокремлюється від природи, а розглядається як її органічна частка. Будда вчить: «Як мати кидає все, щоб урятувати свого єдиного сина, так буддист завжди має виявляти безмежну любов, співчуття до всіх живих істот». Тому, незважаючи на високу густоту населення,  в Китаї протягом багатьох століть деградація природи незначна і це, безсумнівно, завдяки буддистській етиці.

Національна релігія Китаю – конфуціанство – етико – політичне вчення. Основи його були закладені в VI ст. до н. е. давньокитайським мислителем Конфуцієм.

У конфуціанстві присутня віра в божественну силу неба, шанування духів предків, обожнювання імператора, але головне це питання етики моралі, моральності і управління державою. За Конфуцієм ідеал людини – «шляхетна людина» – володіє п’ятьма чеснотами: людинолюбством, нормами поведінки, знаннями, вірністю, синівською шанобливістю. Людина повинна бути чесною, щирою, прямодушною, сміливою, обережною у мові, байдужою до життєвих незручностей і посісти своє місце в суспільстві відповідно до своїх здібностей; людині необхідно все життя навчатися і удосконалюватися.

Територія Китаю багата на корисні копалини. Країна посідає одне з перших місць у світі за запасами кам’яного вугілля, залізної та марганцевої руд, бокситів, цинку, олова, сурми, вольфраму, молібдену, ртуті, титанових руд, окремих видів хімічної сировини. Великими є також поклади урану й золота, є родовища нафти й газу, але цих видів палива недостатньо. Перспективний на нафту шельф китайських морів. Моря використовують і у рекреаційних цілях.

Китай – володар значних запасів гідроресурсів, більшість яких, однак, зосереджена на південному заході, де їх використання технічно ускладнене. Великими є й земельні ресурси.

Китай має величезний природно – ресурсний потенціал. У КНР створено потужну багатогалузеву промисловість. Швидкими темпами розвивається енергетика. Структура енергобалансу зберігає «вугільний» характер. Країна посідає перше місце у світі за видобутком вугілля й друге за виробництвом електроенергії. Альтернативним видом енергії у Китаї є метан вугільних родовищ, за запасами якого країна посідає перше місце. Китай поки що не вийшов на промисловий видобуток метану, необхідно великі капіталовкладення. Тому на шахтах залишається проблема вибухів, що призводить до людських жертв.

Розвиток чорної металургії спирається на значні запаси залізної руди, легуючих металів та вугілля. Країна посідає перше місце у світі за виплавкою сталі.

У хімічній промисловості особливо вирізняються виробництва воєнної хімії і мінеральних добрив.

Текстильна промисловість Китаю за обсягом готової продукції посідає перше місце в світі. Китай є  важливим виробником натуральних шовкових тканин, бавовняних, вовняних та тканин з хімічних волокон.

Особливе значення в господарстві Китаю має харчова промисловість.

Завдання. За картами атласу визначити номенклатуру машинобудівної продукції, що виробляє Китай.

Машинобудування  - найважливіша галузь китайської індустрії. Багато галузей і виробництв стали міжнародними спеціалізаціями Китаю. Це стосується верстатобудування, виробництва електроніки й побутової техніки.

Найбільше значення має важке машинобудування. Тут виробляється обладнання для шахт і металургійних заводів, електростанцій і хімічних підприємств, виготовляють локомотиви й вагони. У країні розширюється виробництво тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, автомобілів, суден.

З довідки геолога зрозуміло, що Китай має значні запаси земельних ресурсів, а значить всі можливості для розвитку землеробства. І значну  роль відіграють в цьому грунти. Тож 500 років тому, в імператорському саду в центрі Пекіна, було споруджено незвичний пам’ятник, що наочно демонструє  грунти Китаю. На квадратний майданчик зі сторонами завдовжки 6 м насипали грунти різного кольору і походження. У центрі – жовте коло з лесу, що характерний для рівнин Китаю. Інша частина майданчика поділена на чотири сектори, що звернені до чотирьох сторін світу

Китай -  велика сільськогосподарська країна, провідною галуззю якої є рослинництво.  Майже 60% зайнятого населення працює у сільському господарстві. Основна частина орних земель припадає на східні райони країни. Китаю належить перше місце за обсягами вирощування рису, пшениці, арахісу, бавовни, тютюну; третє – цитрусових. Басейн Янцзи – найбільший рисівницький район світу й своєрідна межа між «рисівницьким» і «пшеничним» Китаєм. Але межа ця умовна, часто рис і пшеницю вирощують на одному полі, але в різний час: улітку – рис, а взимку – пшеницю. У харчовому раціоні велику роль традиційно відіграє рис. В південних районах збирають по два, навіть по три врожаї на рік. Китай посідає друге місце в світі за виробництвом чаю, найбільше значення має зелений чай. Істотну частку продовольства дають овочівництво та бульбові культури.

Від кормової бази залежить розвиток тваринництва Китаю. Який напрям розвитку тваринництва?

Тваринництво в Китаї відіграє другорядну роль. Частково це пояснюється браком пасовищ у найбільш густонаселених районах і традиційній перевазі вегетаріанської їжі в раціоні китайців. Найбільше розводять свиней, дрібну й велику рогату худобу. За поголів’ям свиней Китай посідає перше місце у світі. Одомашнення свиней почалося більш як 6,5 тис. років. Сьогодні свинарство – одне з основних джерел м’ясних продуктів Китаю. У приміських районах розвивається птахівництво.

Китай один із найбільших рибопромислових районів і займає 3 – місце в світі з вилову риби. Дедалі більшого розвитку набуває штучне розведення на морських фермах та плантаціях 

Якщо проаналізувати сучасний стан розвитку економіки Китайської Народної Республіки, то відмітимо, що ця держава за абсолютними показниками поступається небагатьом країнам світу. Країна має великі можливості в енергетиці,  виробництві сталі, зерна, тканин. Однак абсолютні показники Китаю потрібно співвідносити з багатомільйонним населеням країни. За доходами і виробництвом промислової і сільськогосподарської продукції на душу населення Китай поки залишається порівняно бідною державою.

Китай відіграє помітну роль у світовій торгівлі. Які країни є основними торгівельними партнерами КНР?

Довідка господарника.

Так, частка КНР у міжнародній торгілі активно зростає. 3/5 зовнішнього обороту країни припадає на США, Японію та країни Східної Азії. Останнім часом все більше товарів китайського виробництва зустрічаємо і у нас в Україні. Розглянемо чим представлені експортно – імпортні зв’язки. (На мультимедійній дошці з’являється таблиця ).

Вчитель. Експортно – імпортні зв’язки Китаю забезпечує транспортна система. Але проти рішення уряду будувати транспортну систему, орієнтовану на автомобіль, виступила група вчених, які заявили, що в країні недостатньо землі, щоб і годувати населення, і будувати дороги, шосе і стоянки, необхідні для автомобілів. Як можна прокоментувати таке рішення і які  види транспорту розвинені у Китаї?

Транспорт розвинений недостатньо, великі території країни не мають великих транспортних магістралей, будівництву шляхів заважає гірський рельєф. Провідне місце за вантажообігом посідають водний і залізничний транспорт. У віддалених і важкодоступних районах виняткове значення має автомобільний і в’ючний транспорт. Нова економіка не буде виключати автомобіль, тому що в багатьох ситуаціях без нього неможливо обійтися, але він навряд чи буде центральним елементом транспортної системи, як це є в багатьох країнах. Все більшого значення, як засіб пересування набуває, на думку вчених, велосипед. Він займає мало місця і не забруднює атмосферу, не створює дорожніх «пробок».

Значна протяжність авіаційних маршрутів. Не втратив значення внутрішній водний транспорт. У країні майже 120 морських портів, які пов’язують Китай з 100 державами світу. Найбільші морські порти – Шанхай, Циндао, Гуанчжоу.

Вся історія Китаю – це історія боротьби з повенями. Для всіх династій, що правили країною, ця проблема залишалася однією з головних. Найжахливіша повінь сталася 1887 року, коли з берегів вийшла Хуанхе. Річка забрала життя близько мільйона людей.

За останні десятиліття Китай пережив щонайменше чотири спустошливі повені. Улітку 1998 року найдовша річка Китаю Янцзи стала справжнім пеклом на Землі. Заливні дощі переповнили річку, і 3, 5 тис. осіб загинуло.

Експерти мають з цього приводу різні думки. Фахівці з водних ресурсів та іригації переконані, що повені зумовлені великими опадами і недоліками гідротехнічних споруд. Екологи ж вважають, що основна причина – глобальні порушення в екосистемах: знищення лісів у верхів’ях річок, вирівнювання та звуження річищ. Негативну роль відіграє і відсутність водойм, які деякою мірою регулювали стік. Чимало озер  і пустищ із вологими грунтами було осушено і розорано під сільськогосподарські культури.

Ще однією з найбільших екологічних катастроф залишаються пожежі на вугільних родовищах на півночі Китаю. Вони виникають з різних причин і не завжди через необачність людини. Зокрема, у посушливих гірських районах вугілля залягає близько від поверхні землі, що здатне самозайматися. Вугільні родовища Китаю величезні, і деякі пожежі пропалюють пласти кам’яного вугілля вже упродовж століть.

Через пожежі випалюються луки й ліси, забруднюються води, пустіють лани, а в атмосферу потрапляє вуглекислий газ, що посилює глобальне потепління, а також утворюються шкідливі для здоров’я сірчані й азотні сполуки.

Залишається проблемою несумісність автомобіля і великого міста, тому що транспортні «пробки», забруднення навколишнього середовища і шум знижують якість життя.

Тому для поліпшення екологічної ситуації, уряд Китаю запровадив такі заходи:

а) заборонити всі заготівлі в природних лісах;

б) заборонити відвід нових земель для сільськогосподарського використання і гірничої справи;

в)  розробити плани по своренню озер на місці пустищ;

г)  оздоровлення навколишнього середовища шляхом відновлення екосистем.

д) використання  таких засобів пересування, які займають мало місця, не забруднюють атмосферу ( наприклад, велосипед ).