Пропоную вашій увазі урок з історії для якого створено 7 класу НУШ.
Урок створено за підручником: Історія: Україна і світ (інтегрований курс) 7 клас (Васильків, Паршин, Димій, 2024)
Конструктор уроків
Пропоную вашій увазі урок з історії для якого створено 7 класу НУШ.
Урок створено за підручником: Історія: Україна і світ (інтегрований курс) 7 клас (Васильків, Паршин, Димій, 2024)
Бажаю успіху!
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
№1:
Вільне введення тексту
Які середньовічні держави претендували на Крим?
№2:
Теоретичний блок
Держава Феодоро
На території південно-західного гірського Криму утворилося князівство Феодоро зі столицею на плато Мангуп. У XIV ст. воно залежало від Золотої Орди, проте із послабленням ханської влади місцеві мешканці прагнули самостійності. Від 1411 р. згадано про окремого володаря Алексія, який правив Феодоро. Напевно, він походив із місцевої династії, відомості про яку не збереглися. Найбільшими містами держави були Феодоро (Мангуп), Каламіта (важливий порт) й окремі оборонні замки. Місцеві мешканці були православними, хоча етнічний склад був строкатим: тут проживали греки, алани, татари, караїми. Загалом відносини із Візантією відігравали важливу роль у зовнішній політиці. Так само мирно Феодоро співіснувало з Кримським ханством. Проте з генуезцями постійно конфліктували. Феодорити прагнули розширити свої приморські володіння й захопити порт Чембало. Натомість внаслідок тривалих війн ледь не втратили свою єдину гавань – Каламіту (неподалік міста Інкерман).
Після падіння Константинополя в 1453 р. становище християнської держави в Криму погіршилося. Османи прагнули захопити всі володіння зруйнованої Візантійської імперії. У 1475 р. потужний турецький флот прибув до Криму. Генуезька Кафа була легко завойована, правителі Феодоро вирішили битися до останнього. Незважаючи на значну кількісну перевагу, турки змогли захопити Мангуп лише після піврічної облоги. Останнього князя Александра стратили в Стамбулі. Надалі всі володіння Феодоро, разом із генуезькими колоніями, стали провінцією Османської імперії.
№3:
Завантаження файлу
Які державні утворення існували на території Кримського півострова в Середні віки?
№4:
Теоретичний блок
Занепад Золотої Орди і поява Кримського ханства
У Криму монголи утворили окремий улус, належний до Золотої Орди. Місцеве населення було доволі строкатим: руси, греки, вірмени разом із половцями, місцевим тюркомовним населенням та монголами, що на той час уже прийняли іслам, започаткували кримськотатарський етнос «киримли». Спочатку під словом «Крим» розумілося місто Солхат («Кирим» — тобто «укріплення»), потім ця назва поширилася на весь півострів.
Основним сільськогосподарським заняттям місцевого населення було скотарство. Важливу роль відігравали хліборобство й видобування солі, а особливо міжнародна торгівля — головні шляхи проходили через місто Солхат й генуезькі порти-колонії Судак, Кафу, Боспор (Керч). Насамперед торгували тканинами, рибою, предметами розкоші й хутром. Коли ж єдність Золотої Орди порушилася, купці переорієнтувалися на місцеві товари — зерно, сіль, шкіри і невільників. Це дало змогу наповнити місцеву скарбницю коштами й посилити військо: процвітання приваблювало представників ординської знаті, які залюбки переселялися до Криму.
На початку XV ст. знать на чолі із Хаджі Гераєм (чий рід вівся від старшого сина Чингісхана) скористалися міжусобною боротьбою в Золотій Орді. У 1449 р. Хаджі Герай проголосив незалежність Кримського ханства. Столицею держави спочатку стала гірська фортеця Кирк-Ер (Чуфут-Кале), а потім — місто Бахчисарай (перекладається як «сад-палац»). Щоправда, уже від 1478 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії. Турецькі султани неодноразово використовували війська кримських ханів.
Окрім Криму, під владою кримських ханів перебували степові простори Північного Причорномор’я, звідки з кінця XV ст. почалися перші набіги на русько-українські землі. Насамперед страждали прикордонні Київщина, Галичина і Поділля. Наприклад, у 1482 р. війська хана Менглі І Герая захопили та спалили Київ. Руйнівні набіги мали також іншу мету — захопити якнайбільше місцевого населення в полон (ясир). Полонених продавали і вивозили до Османської імперії. Поступово в найбільший ринок невільників перетворилася Кафа. Реакцією на такі дії Кримського ханства стала поява українського козацтва наприкінці XV ст.
№5:
Теоретичний блок
Суспільство і культура Кримського ханства
Кримське ханство було монархією, що її очолював хан з династії Гераїв. Молодші царевичі та ханські доньки мали титули султанів і султанок (посаду спадкоємця трону називали «Калга-султан»). Традиційно престол успадковували старші в роді. Щоб убезпечитися від переслідувань, окремі Гераї воліли втекти за межі Криму, в степи чи на Кавказ. Козакування («вільне життя» у вигнанні) разом із побратимами (кунаками) під владою названого батька (аталика) вважалися нормальним явищем для кримських царевичів.
Основу кримськотатарської знаті становили беї (князі) — очільники окремих татарських родів. Військом командували темники. Провідну роль у суспільстві посідали мурзи — члени інших знатних родів. Найвпливовіша знать держави збиралися на особливі з’їзди — курултаї. На курултаях обговорювали державні рішення, хоча чималий вплив мала державна рада — диван. Через те що основною релігією Кримського ханства був іслам (сунітська течія), суд чинили муфтії, найвищі представники мусульманського духівництва.
Кримськотатарське населення зберігало особисту свободу, сплачуючи податки та виконуючи певні повинності. Іновірці (християни, юдеї) не зазнавали релігійних чи суспільних утисків, розвивали свою культуру. Окремі з них ставали ханськими радниками чи робили успішну військову кар’єру. Міста володіли самоуправлінням, а право на землею мали ті, хто її обробляв. Існувала також спільна власність: ліси, мисливські угіддя й, що в умовах Криму було важливо, джерела води. Серед ремесел найбільш популярними були оздоблення металевих виробів (чеканка, філігрань, черніння, кування, інкрустація), виробництво шкіри, килимів, обробка кістки, у Кафі — шовкарство.
В умовах господарського піднесення розвивалася кримськотатарська культура. Один із перших поетів — Махмуд Киримли, автор поеми «Юсуф і Зулейка». При дворі популярною була світська палацова поезія. Простий люд полюбляв менш пишномовні казки й пісні, основані на місцевих сюжетах. Кримська архітектура зазнала східного впливу. Найбільшими фортецями були Арабатська (поблизу села Кам’янське), Генуезька (Судак) та фортеця Op-Капу (Перекоп), на території яких зводили мечеті (храми) та медресе (школи). Найстарішою в Криму є мечеть хана Узбека з медресе в місті Чуфут-Кале. Оригінальними пам’ятками залишаються мавзолеї. Наприклад, мавзолей Джаніке Ханим у XV ст. звели в пам’ять про дочку хана Тохтамиша. Серед палацової архітектури зберігся єдиний унікальний зразок — ханський палац у Бахчисараї.
№6:
Завантаження файлу
Вправа «Хмаринка слів». Створіть хмаринку слів-асоціацій на тему середньовічної кримськотатарської культури.
№7:
Тестування
Виконати тест!
Молодець!
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Зрозумілий:
Потрібні роз'яснення: