Корніловський заколот 1917р.

ТЕМА: Корніловський заколот.

Корніловський заколот (серпень 1917 року) — це спроба встановити у Росії військову диктатуру з метою ліквідувати «подвійну владу» й відновити порядок у країні. Заколот став однією з ключових подій, що призвели до падіння Тимчасового уряду й піднесення більшовиків.

🔹 Історичне тло

Після Лютневої революції 1917 року у Росії влада перейшла до Тимчасового уряду, який очолив Олександр Керенський.
Однак ситуація у країні стрімко погіршувалася:

• на фронтах Першої світової війни — поразки, дезертирство;

• у містах — страйки, голод, безробіття;

• у селах — селянські повстання, захоплення поміщицьких земель;

• у суспільстві — розчарування урядом.

Водночас Ради робітничих і солдатських депутатів (зокрема Петроградська рада) мали величезний вплив, тому у країні фактично існувала подвійна влада — Тимчасовий уряд і Ради.

Щоб відновити дисципліну, припинити анархію та зупинити розвал армії, частина військових і політиків вважала, що потрібна сильна влада — «тверда рука».

🔹 Генерал Лавр Корнілов

Генерал Лавр Георгійович Корнілов — герой Першої світової війни, популярний серед офіцерів, відомий своїм патріотизмом і вимогливістю.
У липні 1917 року його призначили верховним головнокомандувачем російської армії.

Корнілов вважав, що країна стоїть на межі катастрофи, і тільки військова диктатура може врятувати її від розвалу, більшовицької загрози та поразки у війні.

🔹 Причини заколоту

1. Криза влади і безлад у країні. Тимчасовий уряд не мав реальної сили.

2. Невдала липнева спроба більшовиків захопити владу, що викликала страх перед революційним хаосом.

3. Бажання частини військових і буржуазії встановити «твердий порядок».

4. Конфлікт між Керенським і Корніловим через різне бачення ситуації:

   • Керенський — за демократію й поступові реформи;

   • Корнілов — за військову диктатуру.

🔹 Хід подій

• 23 серпня (5 вересня) 1917 року генерал Корнілов висунув вимогу надати йому надзвичайні повноваження, ввести у Петроград війська, відновити дисципліну та придушити більшовиків.

• Керенський спочатку частково погоджувався, але коли зрозумів, що це може означати військовий переворот, — виступив проти.

• 27–30 серпня (9–12 вересня) війська генерала Корнілова почали рух до Петрограда.

• Керенський оголосив Корнілова зрадником і заколотником, а сам Тимчасовий уряд звернувся до народу та… навіть до більшовиків по допомогу для захисту революції.

🔹 Провал заколоту

• У Петрограді створили Військово-революційний комітет, який організував оборону міста.

• Залізничники зупиняли ешелони з корніловськими військами, переконуючи солдатів не виступати проти народу.

• Серед військових поширювали агітаційні листівки, частини відмовлялися виконувати накази.

• Через кілька днів заколот зазнав поразки без великих боїв.

• Корнілова та його соратників заарештували (пізніше вони втекли й приєдналися до білого руху під час громадянської війни).

🔹 Наслідки Корніловського заколоту

1. Послаблення Тимчасового уряду.
   Керенський утратив довіру і правих (буржуазії, офіцерів), і лівих (робітників, солдатів).

2. Зростання впливу більшовиків.
   Вони виглядали як «захисники революції» й отримали підтримку народних мас.
   Уже у вересні 1917 року більшовики здобули більшість у Петроградській і Московській радах.

3. Розвал армії.
   Після заколоту дисципліна остаточно впала: солдати не довіряли офіцерам.

4. Підготовка до Жовтневої революції.
   Політична криза показала слабкість уряду й відкрила шлях для більшовицького перевороту.