Колядки - календарно-обрядові пісні зимового циклу свят

Підготувати колядку до теми уроку

Нова радість стала - історія колядки

«Нова радість…» – найвідоміша українська колядка. Вона єднає всю Україну вже майже триста років. Ця святкова пісня публічно пролунала на Софійському майдані в Києві на День соборності 1991 року після десятиліть радянських заборон, а менш ніж за рік Україна стала вільною.

Мелодію колядки вперше записали у XVIII столітті, приблизно у 1740-х роках. Етномузикологиня Ірина Клименко відшукала кілька варіантів музики і 1990 року видала їх у збірнику «Український кант XVII–XVIII століть». Слова без мелодії у шести варіаціях зафіксовано у збірнику матеріалів етнографічної експедиції Павла Чубинського другої половини XIX століття.

Також «Нова радість…» вміщена у «Богогласнику» – збірнику релігійних пісень, виданому у Почаєві 1790 року. До цього видання ввійшли твори XVII–XVIII століть, які створили викладачі і спудеї Києво-Могилянської академії, вчителі з колегіумів, мандрівні дяки, а також поети й музики. Утім творці зазвичай не зазначали під текстами свого авторства.

Нещодавно було оцифровано рукопис так званого Галаганівського вертепу, з яким у 1770 році спудеї Могилянки завітали у Сокиринці до маєтку заможного українського поміщика Григорія Галагана. Господарям та гостям дуже сподобалася вистава – бурсаків щедро винагородили, а вони подарували господареві свій розкішний вертепний будиночок із ляльками та рукопис із нотами на 80 сторінок. Серед різдвяних піснеспівів і колядок записана й «Нова радість…». Вона починається зі слів «Нова рада стала, як на небі хмара». Можливо, «хмара» в авторському варіанті звучала колись як «хвала».

Отож найвідоміша українська колядка дійшла до нас з кількома варіантами тексту. Мелодія ж має дві основні варіації. У базі етномузикологині Ірини Клименко є 48 записів із різних сіл – від Закарпаття та Прикарпаття до Одещини, Полтавщини та Пінщини.

Існує кілька варіацій колядки з текстами, актуальними для різних історичних подій: від часів січових стрільців, УПА чи повоєнних депортацій та відправлень у концтабори. Поряд з описами страждань і боїв бачимо незламну віру: «Нова радість стала, яка не бувала, / Над полями України пташечка літала. / Пташечка літала, нам звістку принесла, / Що Вкраїна не пропала – Україна воскресла».