Кобзарева струна не вмирає

Народився Тарас Григорович Шевченко
9 березня 1814 року в селі Моринцях
на Черкащині у сім’ї кріпаків.



Його батько – Шевченко Григорій Іванович та мати – Катерина Якимівна Бойко були кріпаками у родині магната, генерал-лейтенанта Енгельгарда Василя Васильовича. Він був знатним поміщиком, який володів більше ніж 50 тисячами кріпаків та
більше ніж 160 тисячами десятин землі.



Тарас Шевченко був третьою дитиною в сім’ї кріпаків, що проживали в селі Моринці, Київської губернії. В сімейних переказах, які малий Тарас надовго запам’ятав, розповідали також про дідусів та прадідів, котрі служили запорожцями, й воювали
у визвольних війнах XVII–XVIII століть.

Жили вони в злиднях, багато працювали,
щоб прогодувати сім’ю, а сім’я була
чималенька – п’ять сестричок Тарасових і двоє братів. А звали їх: Катерина, Ярина, три Марії, Микита і Йосип. Старша сестра Катерина була Тарасові за няню.
* * *
Батько Григорій, та мати Катерина працювали на панщині, тож доглядала малого поета сестра Катерина. Розповідали, що юна Катерина часто лишала Тараса самого. Посадить бува малого в якусь ямку, та й побіжить до подруг. Аж як із поля повертається череда – підбіжить назад, а малеча плаче й руки до неї тягне.

З дитинства був допитливим,
любив малювати, співати.
Тарасові було дев’ять років
коли він залишився без
матері. Батько одружився
вдруге. Мачуха мала трьох
своїх дітей, і життя в хаті
стало нестерпним.
* * *
Коли ж через два роки помер і батько, хлопець пішов у найми. Тарасові дуже хотілося вчитися. Але шкільний дяк, до якого найнявся малий за можливість навчатися, виявився п’яницею і змушував його красти. Хлопець знайшов собі нового вчителя — маляра, але Тараса приставили козачком до пана. Це була нудна робота: цілими днями чекати, поки господар забажає люльку чи склянку води, яка стоїть поряд з ним на столі.

Нехтуючи забороною, Тарас таємно перемальовував картини зі стін панського будинку. За це його одного разу дуже покарали. Але й помітили неабиякі здібності кріпака і вирішили віддати його до майстра вчитися на «кімнатного живописця».

У 24 роки друзі викупили Тараса з кріпацтва. Він з великим завзяттям узявся за науку. Навчаючись у Петербурзькій академії художеств, він водночас здобував знання із мови, літератури, історії, географії, навіть математики, і незабаром став освіченою людиною. Друзі-земляки посприяли виходу у світ першої книги його віршів — «Кобзаря».

Знайомство з творами Т. Г. Шевченка

Тарас Шевченко
СВІТАЄ, КРАЙ НЕБА ПАЛАЄ
Світає,
Край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається,
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!

Словниково-лексична робота.
Палає - горить.
Лани - поля.
Яр - глибока западина.
Рясні - густі.
Сторожа - охорона.
Споконвіку - дуже давно.
Почин - початок.

Тарас Шевченко
ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ
За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З богом заговорить…
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти.

Тарас Шевченко
ВІТЕР З ГАЄМ РОЗМОВЛЯЄ
Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою,
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.
Пливе човен води повен,
Ніхто не спиняє,
Кому спинить — рибалоньки
На світі немає.
Поплив човен в синє море,
А воно заграло,
Погралися гори-хвилі —
І скіпок не стало.
Недовгий шлях — як човнові
До синього моря —
Сиротині на чужину,
А там — і до горя.
Пограються добрі люди,
Як холодні хвилі;
Потім собі подивляться,
Як сирота плаче;
Потім спитай, де сирота,
Не чув і не бачив.

- Які почуття викликав у вас цей вірш? Чому?

- Як поет передав картини тиші і неспокою в природі?

- Які вирази передають роздуми поета?

- Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що - відчути слухом.

Тарас Шевченко
ВСТАЛА ВЕСНА...
Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічає.

— Які слова вірша допомагають уявити весну як живу істоту?

— Яких птахів згадує поет у вірші?

— Чому земля була ще сонна?

— Чим весна уквітчала землю?

— Хто радо зустрічає землю, «убрану весною»?

Тарас Шевченко
ЗАЦВІЛА В ДОЛИНІ ЧЕРВОНА КАЛИНА
Зацвіла в долині
Червона калина;
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало!
Пташечка зраділа
I защебетала...
Почула дівчина,
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
І вийшов до неї
З зеленого гаю
Козак молоденький:
Цілує, вітає, −
За руки хватає.
І йдуть по долині
Тихою-ходою
І йдучи співають,
Як діточок двоє;
Під тую калину
Прийшли, посідали −
І поцілувались...
Якого-ж ми раю
У Бога благаєм?

Тарас Григорович дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ставами. Особливо Шевченко любив калину. Він присвятив їй свої вірші:
у своєму ,,Кобзарі’’ слово калина він ужив 385 разів,
а всього у творах Шевченка калина згадується
965 разів. Вслухайтеся, як звучить українське слово.

Після того, як п'ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева.
Заповіт
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... А до того —
Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте.
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.


Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майж е на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста.