Хвойні- важлива роль в біосфері

Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3–11 км на суші й 0,5–1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсах Землі близько 10 км, на екваторі — приблизно 28 км.

Атмосфера Землі — найлегша оболонка Землі, що межує з космічним простором; через атмосферу здійснюється обмін речовини й енергії з космосом. Переважні елементи хімічного складу атмосфери: азот — N₂ (78%), кисень — O₂ (21%), аргон — Ar (1%), вуглекислий газ — CO₂ (0,03%).

Гідросфера — водна оболонка Землі. Унаслідок високої рухливості вода проникає повсюдно в різні природні утворення, навіть найчистіші атмосферні води містять від 10 до 50 мг/л розчинних речовин. Переважні елементи хімічного складу гідросфери, окрім власне води: йони натрію — Na⁺, магнію — Mg²⁺, кальцію Ca²⁺, хлору — Cl⁻, Сульфур (сірка) — S, Карбон (вуглець) — C. Найважливіша роль в житті живих організмів належить таким елементам, як Нітроген (азот) — N, Фосфор — P, Калій — K, Магній — Mg і Сульфур — S, що засвоюються ними. Головною особливістю океанічної води є те, що основні іони відзначаються постійним співвідношенням у всьому обсязі світового океану.

Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, що складається з осадових, магматичних і метаморфічних порід. Поверхневий шар літосфери, у якому відбувається взаємодія живої матерії з мінеральною (неорганічною), являє собою ґрунт. Залишки організмів після розкладання переходять у гумус (органічну речовину ґрунту). Складовими частинами ґрунту слугують мінерали, органічні речовини, живі організми, вода, повітря. Педосфера — ґрунтова оболонка планети. Переважні елементи хімічного складу літосфери: Оксиген (кисень) — O, Силіцій (кремній) — Si, Алюміній — Al, Ферум (залізо) — Fe, Кальцій — Ca, Магній — Mg, Натрій — Na, Калій — K.

Біосфера – це «жива» оболонка Землі. Вона охоплює верхні шари літосфери (до 5 км), всю гідросферу та нижні шари атмосфери (20-25 км), тобто середовище проживання живих організмів. Основними складовими біосфери є:

На сьогоднішній день біосфера налічує близько 3 млн. видів організмів.

Всі живі організми у процесі своєї життєдіяльності взаємодіють між собою. Так, рослини, вбираючи з повітря вуглекислий газ, натомість виділяють в атмосферу необхідний усьому живому кисень. Тварини вдихають кисень, а видихають вуглекислий газ, без якого неможливим би був процес фотосинтезу і, як наслідок, утворення кисню. Для живлення рослинам і тваринам потрібні поживні речовини. Але тварини не здатні їх утворювати, тому джерелом живлення для них виступають рослини (травоїдні) або інші тварини (хижаки). За розкладання решток відмерлих рослин і тварин відповідають гриби і бактерії. Вони розщеплюють органічні речовини на неорганічні, які є джерелом живлення для рослин. Так відбувається процес біологічного кругообігу (мал. 1).

Мал. 1. Біологічний кругообіг речовин

Всі живі організми поширюються на земній кулі нерівномірно. Їхнє поширення залежить від кліматичних умов, що змінюються від екватора до полюсів. Кожна рослина та тварина пристосована до тих умов середовища, в якому вона перебуває.

Ґрунт як результат взаємодії біосфери з іншими оболонками. Велика роль живих організмів у створенні особливого природного утворення - ґрунту. Ґрунтом називають верхній, тонкий шар земної кори (від десятків сантиметрів до 2-4 м), який, як правило, покритий рослинністю і має природну родючість. Під родючістю розуміють здатність ґрунту забезпечити рослини поживними речовинами, водою й повітрям, тобто створити сприятливі фізичні і хімічні умови для їхнього розвитку і росту. Отже, маючи незначну товщину, грунти відіграють виняткову роль у географічній оболонці, забезпечуючи необхідні умови для життя організмів, у тому числі й людини.

Рослини, відмираючи, є джерелом нагромадження органічних речовин у ґрунті. З них утворюється перегній (гумус). Одночасно відмерлі рослини ніби передають у землю енергію Сонця, яку вони засвоїли у процесі фотосинтезу. У грунт повертаються такі хімічні елементи, як азот, вуглець, кальцій тощо.

Рослинний покрив захищає грунт від вітрової та водної ерозії (видування та змиву верхнього родючого шару).

Ліс, особливо хвойний, виділяє фітонциди, які вбивають багатьох хвороботворних мікробів, оздоровлюючи повітря.

Необхідно відмітити цілющі властивості лісного мікроклімату. Ліс позитивно впливає на психіку. У ньому висока іонізація, особливо в сосняку. Листя крон очищує повітря від шкідливих механічних домішок, значно знижує шум, усуває високочастотні звуки, володіє пилезахисними властивостями. У повітрі лісу відсутні патогенні мікроби.

Ліс є ефективним засобом охорони навколишнього середовища від техногенного, зокрема радіоактивного забруднення. Радіаційний фон у лісі в два і більше разів вищий, а температура повітря значно нижча, ніж у місті. Проте вологість більша на 15—30 %. Таке повітря оптимальне для дихання.

Лісозахисні посадки регулюють стік, гідрологічний режим місцевості, покращують мікроклімат, надійно захищають прилеглі поля від шкідливої дії суховіїв, засух та пилових бур.