Поміж творів П.Тичини 1920-х рр. знаходимо такі, у яких він постає як справжній патріот, якому небайдужа доля України. Молодий митець привітав ідею відродження нації, вірив у розквіт творчих сил народу. Та, на жаль, реальність виявилася іншою.
Прослухайте поезію.
Прочитайте.
Історія написання поезії.
У вірші «Пам’яті тридцяти» згадуються події реальні та історичні – бій під Крутами. Проти регулярної більшовицької армії виступили юні патріоти-українці. Загиблих у бою під Кругами юнаків поховали в Києві на Аскольдовій могилі.
Цей твір Павло Тичина написав у рік, коли відбувся бій під Крутами. Поет присвятив його молодим захисникам України, які були лише студентами та гімназистами, хлопцям, які загинули в січні 1918 року біля селища Крути на Чернігівщині. Вони стримали наступ російських військ та полягли в нерівному бою із ворогами. А після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих
Павла Тичину неймовірно вразила смерть юнаків, цвіту української нації. Ці хлопці принесли в жертву життя, щоб захистити Батьківщину та його національні ідеали.
Паспорт твору.
Автор : Павло Тичина
Рік написання : 1918
Літературний рід : лірика
Вид лірики : громадянська
Жанр: вірш-реквієм (твір, присвячений пам’яті померлих героїв)
Тема: зображення самопожертви заради Батьківщини.
Ідея: утвердження патріотизму і гуманізму, осудження жорстокості, терору, класової ненависті.
Провідний мотив поезії : самопожертва юних патріотів заради Батьківщини.
Віршовий розмір : тристопний-чотиристопний хорей із пірихієм та усіченими стопами.
Римування: перехресне; римуються окремі звуки: їх — молодих, цвіт — світ, рука — ріка, покарай — край, святих — їх.
Історична основа поезії «Пам’яті тридцяти»
Поезія є відгуком Павла Тичини на трагічну подію доби визвольних змагань 1917-1920 рр.
29 (16) січня 1918 р. біля станції Крути (на Чернігівщині, за 120 км від Києва) відбувся бій між київськими юнаками (із Першої юнацької військової школи ім. Богдана Хмельницького та Студентської сотні помічного куреня Січових Стрільців) та більшовиками на чолі з Михайлом Муравйовим, що наступали на Київ.
Проти українців було кинуто петроградських і московських червоногвардійців зі складу 1-ї армії П. Єгорова. Ворог значно переважав українців за чисельністю, проте 600 юнаків (серед них, окрім студентів, було й навіть близько тридцяти школярів – підлітків 14-16 років) протрималися майже цілий день.
Близько 100 парубків загинуло в бою. Крім того, під час відступу на станцію Крути група з 35 юнаків натрапила на більшовиків та потрапила в полон.
За спогадами учасників бою, які вижили, двадцятьох вісьмох полонених вояки Єгорова, розлючені великими втратами під час бою, жорстоко катували, а потім розстріляли. Саме про цих хлопців поет написав:
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих.
Їх було поховано на Аскольдовій могилі в березні 1918 року, вже після визволення Києва від більшовиків (словами про це вірш починається, ними ж і завершується).
Метафори: «квітне сонце, грає вітер», «рука посміла знятись», «вмерли в Новім Заповіті»;
Риторичні оклики: «на Аскольдовій могилі український цвіт!», «Боже, покарай!» допомагають зрозуміти ідею вірша — показати подвиг патріотів України;
Риторичні питання : «На кого посміла знятись зрадника рука?», «На кого завзявся Каїн?» передають оцінку ліричним героєм того, що відбулося; рефрен: «На Аскольдовій могилі».
Анафора: на Аскольдовій могилі.
Образи.
Ліричний герой — це збірний образ 30 молодих захисників України, які загинули, захищаючи незалежність рідної країни. Це 30 мучеників, цвіт нації.
Символи .
Сонце – символ Всевидящого божества; осяяння; слави; величі; правосуддя;
Вітер – символ духу, невловимості; швидкості; шкоди, руйнації і водночас оновлення,
Дніпро – символ України; долі народу; величі, нездоланності, слави; козацької волі, звитяги; священної ріки українців.
Кривава дорога — нещасливе майбутнє;
Каїн – зрадник свого народу.
2
Поміркуй і дай відповідь:
За жанровою ознакою твір П. Тичини «Пам'яті тридцяти» є?
Чому поезію "Пам'яті тридцяти" замовчували в радянські часи?
Який біблійний образ згадується у цій поезії?
Кому присвячений вірш "Пам'яті тридцяти"?
Чому поезію "Пам'яті тридцяти" визначають як вірш-реквієм?
Які у вас враження від поезії?
3
Творче конструювання.
✍️ «Лист до тридцяти»
Напишіть короткий лист до юних героїв, похованих на Аскольдовій могилі.
🔹 Подякуйте їм за подвиг.
🔹 Поділіться думками про сучасну Україну.
🔹 Використайте образи з поезії (сонце, вітер, кров, Каїн)
4
Аналіз поезії «Одчиняйте двері…»
Прослухайте поезію.
Прочитайте поезію.
Одчиняйте двері — Наречена йде! Одчиняйте двері — Голуба блакить!
Очі, серце і хорали
Стали,
Ждуть…
Одчинились двері — Горобина ніч! Одчинились двері — Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами
Тьмами
Дощ…
Паспорт твору.
Автор – Павло Тичина.
Рік написання – 1918
Збірка – «Сонячні кларнети»
Жанр – ліричний вірш.
Вид лірики – громадянська лірика.
Тема – зображення за допомогою художніх образів української революції.
Ідея – піднесення ідеалізованого образу революції.
Провідний мотив вірша «Одчиняйте двері» — ставлення героя до кривавого монстра революції як до нареченої.
Метафори: наречена йде, всі шляхи в крові. Неологізм: незриданними.
Тавтологія : «голуба блакить» створює відчуття безмежності відкритого простору.
Рефрен: одчиняйте двері – 1 і 3 рядки першої строфи; одчинились двері – 1 і 3 рядки другої строфи.
У вiршi П. Тичини «Одчиняйте двері» змальована алегорична картина настання нового часу, очiкуваних змiн у суспiльствi (нареченоï). Але нiчого так просто не вiдбувається: старе й хиже не хоче вiдступати, не поступається мiсцем. Замiсть хоралiв — горобина нiч i всi шляхи в кровi з незриданними сльозами та тьмами.
Заклик-рефрен «Одчинити двері» вказує на пристрасне бажання, прагнення, прийняття, сильну потребу, потяг до революції-нареченої. Його повторюваність є різновидом навіювання, створення мимовільного, асоціативного відчуття зображуваного. Комплексно ландшафт виглядає так: У церкві (вказівка на «хорали» — рід релігійних співів латинською мовою в католицький чи протестантських церквах) перед олтарем стоїть молодий, котрий пристрасно чекає на свою наречену для здійснення шлюбної церемонії. Молодий або хтось інший (той же автор) закликає відчинити двері храму, оскільки наречена з’явилася, стоїть за дверима й готова підійти до молодого. У чеканні на молоду все завмирає на найвищий точці напруження, і в першу чергу завмирає молодий («Очі, серце…Стали»). Наречена з’являється, і необоротними наслідками її появи є горобина ніч (літня грозова ніч — символ грізного наростання чогось, тривоги, утрати й смерті), закривавлені шляхи (образ кривавого весілля, весілля крові нагадує створену приблизно в цей час п’єсу «Криваве весілля» іспанського поета й драматурга Федірко Ґарсіа Лорки, в якій у перебігу весілля це свято також перетворюється на моторошну різанину) й незвичайний дощ, котрий іде… незриданними сльозами (сльози — символ плачу, жалоби й утрати, тим паче незриданні — ті, які ще мають виплакатися або й зовсім невиплачувані) й тьмами (наприклад, у контексті Біблії це слово вказує на події кінця світу й Божого суду). Отже, граничне ідеалізування революції 1920-х у ліриці Тичини поєднано з визнанням катастрофічності її наслідків для української нації.
5
🎭 «Мелодекламація з контрастом»
Підготуйте виразне читання поезії із музичним супроводом
🔹 Перша строфа — світла, урочиста (арфа, хорал)
🔹 Друга — тривожна, драматична (кларнет, грім, тиша)
🔹 Поясніть, як музика передає зміну настрою
Запис (аудіо чи відео) приєднати ТУТ
6
Рефлексія.
Заповнити табличку:
💬 «Плюс – Мінус – Цікаво»
➕ Плюс
➖ Мінус
❓ Цікаво
Що сподобалося
Що було складно
Що хочеться дізнатися
7
Домашнє завдання.
Створіть ілюстрацію або колаж до одного з образів:
.png)
.png)