Урок створений для 7 класу з предмету Всесвітня історія
Урок на тему: Християнська церква в V–XI ст.
Всесвітня історія (Щупак) 7 клас 2024
Конструктор уроків
Урок створений для 7 класу з предмету Всесвітня історія
Урок на тему: Християнська церква в V–XI ст.
Всесвітня історія (Щупак) 7 клас 2024
Бажаю успіху!
1
Роль християнської церкви у житті середньовічного суспільстві
У Середні віки релігія справляла величезний вплив на життя суспільства. Вона впливала на правління країнами, формувала тогочасний спосіб мислення людей. Панівною релігією в Європі стало християнство. У ті часи відбувалося становлення християнської церкви.
Християнська церква — 1) будівля, у якій відбуваються богослужіння;
2) релігійна спільнота християн, релігійна організація, що має чітку ієрархію; життя церкви визначається християнськими правилами (канонами)
У ранньому Середньовіччі люди уявляли небесний (божественний) і земний світ як взаємопов’язану систему. Її можна уявити як ієрархію, тобто розподіл на правителів і підлеглих. Небесна ієрархія включала Бога, якому підпорядковувалися серафими, херувими, архангели, ангели та інші духовні істоти. Усього в християнстві розроблено ієрархію з дев’яти рівнів духовних істот, що розглядалися як посередники між Богом і людьми
Земна церковна ієрархія
На землі Божу волю мала втілювати у життя Церква. На світанку Середньовіччя найбільш впливовим став римський єпископ — Папа Римський. Першим римським єпископом був учень Ісуса Христа апостол Петро. Усі наступні Папи Римські вважали себе його спадкоємцями. А головний храм західної католицької церкви носить його ім’я — Собор святого Петра.
Важливу роль у релігійній обрядовості відігравали таїнства. Таїнства були священними обрядами, які, як вірили християни, приносили їм благодать, або особливе благословення від Бога. Церква навчала своїх членів, що прийняття таїнств є невід’ємною частиною здобуття спасіння. Таїнствами відзначалися найважливіші події в житті людини
СІМ ТАЇНСТВ

2
«Велика схизма» — церковний розкол
До середини XI ст. християнська церква вважалася єдиною. Для вирішення важливих питань релігійного життя протягом VI–ІХ ст. християни проводили спільні зібрання представників церкви — Вселенські церковні собори. Але з Х ст. такі собори вже не організовували. Поступово виокремилися два великі релігійні центри, що конкурували за першість у християнському світі. У Західній Європі главою церкви був Папа Римський, а у Імперії ромеїв — константинопольський патріарх. Крім цього, між західними і східними християнами наростали розбіжності в розумінні релігійного вчення, здійсненні обрядів.
У 1054 р. відбувся остаточний поділ християнської церкви на західну і східну — Велика схизма (церковний розкол). Відтоді західна церква почала називатися католицькою, або римською, латинською, а східна — православною, або грецькою, ортодоксальною. Після поділу обидві церкви стали цілком самостійними. Цікаво, що обидві церкви взаємно називали одна одну схизматиками — розкольниками — тобто тими, хто відколовся від істинної церкви.
3
Основні відмінності між католицькою і православною церквами у Середні віки
Критерій | Римо-католицька церква | Православна церква |
Назва глави церкви | Папа Римський | Вселенський патріарх («перший серед рівних»), патріархи в автокефальних церквах |
Місцезнаходження резиденції глави церкви | Рим | Антіохія, Александрія, Єрусалим, Константинополь |
Відмінності у релігійному вченні | Дух Святий виходить від Бога-Отця і Бога-Сина | Дух Святий виходить від Бога-Отця через Бога-Сина |
Релігійні зображення | Живопис — фрески на релігійні теми; кам’яні скульптури | Ікони, написані за спеціальними канонічними (чітко визначеними) правилами |
Виконання церковної музики | Церковний спів. Виконання музики на органі | Церковний спів. Заборона гри на музичних інструментах |
Церковні обряди | Причащання вірян тільки прісним хлібом. Під час богослужіння можна сидіти. За доби Середньовіччя богослужіння здійснювалося тільки латинською мовою | Причащання вірян дріжджовим хлібом і вином. Під час богослужіння не можна сидіти. Богослужіння здійснювалося доступними мовами |
Право священика на одруження | Існує целібат — безшлюбність католицького духівництва, що було затверджено папою Григорієм VII в XI ст. (остаточно — з XIII ст.) | Допускається шлюб, що має передувати посвяченню в дияконський і священницький сани. Проте кандидатів до єпископів обирають серед неодружених священників |
4
ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА І РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ
Становище католицької і православної церков у середньовічних державах істотно відрізнялося. Східна православна церква, центр якої розміщувався в Імперії ромеїв, була підпорядкована міцній державній владі. А от в Західній Європі римо-католицька церква прагнула бути незалежною від держави і підпорядкувати світську владу собі. Протягом доби Середньовіччя протистояння монархів і Пап Римських щодо політичного впливу відчутно впливало на європейську політику. Європейські королі, як-от Карл Великий чи Оттон І, сподіваючись зміцнити свій авторитет, домагалися своєї коронації саме Папою Римським, щоб підвести під світську владу авторитетне релігійне підґрунтя. Задля здобуття прихильності церковних ієрархів королі й феодали здійснювали щедрі земельні дарування на користь церкви та звільняли від сплати податків. Церква поступово накопичувала незліченні багатства, але платою за це була втрата самостійності. Королі на власний розсуд призначали Пап Римських, а феодали — нижчих ієрархів: абатів, єпископів, священників. Оскільки церковні посади були досить прибутковими, поступово звичною стала симонія — купівля духовних санів. Так світська влада здобула право на інвеституру — право призначати духовних осіб. Папи Римські часто втручалися в політичну боротьбу, чинили спротив посиленню королівської влади в різних державах. Іноді ця боротьба призводила до відкритих конфліктів, як-от між Папою Григорієм VII та німецьким імператором Генріхом IV
5
Виконайте завдання в робочому зошиті на сторінці 18. (Прикріпи файл)
6
Виконати тест
Володимир
Володимир
Супер!
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0