Характеристика голонасінних

Голонасінні рослини — це наземні, зазвичай вічнозелені дерева і чагарники (іноді і ліани).
У голонасінних рослин є органи — стебло, корінь і листки. Розмножуються і поширюються ці рослини насінням. Свою назву голонасінні отримали тому, що їх насіння лежить відкрито на поверхні луски шишок.

Наявність насіння створює цим рослинам величезну перевагу перед споровими. На відміну від спор насіння мають запас поживних речовин, а зародок майбутньої рослини, що знаходиться всередині насіння, добре захищений від несприятливих умов.

Голонасінні — це дуже древня група вищих насінних рослин. На Землі вони з'явилися приблизно 350 млн років назад. Свого розквіту вони досягли близько 150 млн років тому. Тоді вони панували серед наземних рослин нашої планети.

Із сучасних голонасінних найбільш відомі хвойні. Хвойні рослини широко поширені на території нашої країни. До них належать ялина, сосна, ялиця, модрина, ялівець, кипарис та ін.

Листки у більшості хвойних вузькі, голчасті — такі листки називають хвоя.Хвоя має щільну шкірку, покриту воскоподібною речовиною, тому рослини випаровують мало води і добре пристосовані до несприятливих умов. У деяких видів, наприклад у кипариса, листя — лускаті.

Листки голонасінних, як і практично усіх рослин здійснюють три основні функції:

• фотосинтез (утворення органічних речовин);

• газообмін;

• транспірацію (випаровування води).

• Розглянемо сосну звичайну як типового представника голонасінних рослин.

  

  Сосна звичайна

  Сосни — світлолюбні дерева, вони не переносять затінку. У сухих соснових лісах (борах) завжди світло. Сосна невибаглива. Вона має потужну кореневу систему із сильними бічними корінням і здатна вкорінюватися і рости на піщаних дюнах і схилах, на болотах і навіть на голих скелях.

  Листком сосни є хвоїнка. Хвоїнки розташовані по дві разом на коротеньких пагонах. Хвоя у дерева змінюється поступово. Хвоїнки живуть 2 — 3 роки, а потім опадають разом із коротким пагоном.

  Через невелику поверхню хвої випаровується невелика кількість води, тому сосни є посухостійкими рослинами.

  

  Органи розмноження сосни

  Навесні на верхніх гілках сосни утворюється два типи шишок. Чоловічі шишки ростуть тісними групами у нижній частині нових пагонів. Жіночі шишки утворюються на верхівках гілок, вони поодинокі і мають червонуватий колір. Жіночі шишки залишаються на дереві декілька років. Вони ростуть і дерев'яніють. Спочатку вони стають зеленими, потім — коричневими.

  У чоловічих шишках розвивається пилок. У кожної частинки пилку є дві повітряні бульбашки, які допомагають їм утримуватися у повітрі. Коли пилок дозріває, він переноситься вітром на жіночі шишки. Серед лусочок жіночих шишок знаходяться сім'язачатки. Коли пилок потрапляє на сім'язачаток, відбувається запилення. Жіночі шишки змінюють колір — стають зеленими і опускаються вниз.

  Наступної весни відбувається запліднення, і серед лусочок шишки починає рости насіння. Насіння дозріває і зберігається у шишках до наступної весни. Тільки на третій рік насіння висипається. У кожного насіння є крило, щоб вітер міг його забрати якомога далі. Потрапивши до сприятливих умов, насіння проростає.

  За сприятливих умов сосни досягають 30 — 40 м у висоту і живуть до 350 — 400 років.
  Деревина сосни використовується для виробництва меблів, паперу та фанери. З соснової смоли отримують медикаменти та парфумерні товари.