Характерні ознаки та представники родин, які є найважливішими в господарській діяльності людини: Бобові, Селерові, Гіркокаштанові, Глухокропивові, Складноцвіті, та ін.

Бобові (Fabaceae або Leguminosae) — родина дводольних роздільнопелюсткових рослин. Налічує понад 500 родів і близько 17 100 видів, поширених на всій земній кулі.

Кормові боби — давня культура. Їх вирощували 6 тисяч років до нашої ери. Батьківщиною їх вважають Північну Америку, Єгипет, Центральну Азію, звідки вони потрапили до Європи. Кормові боби поширені у всіх частинах світу.

Широко вирощують кормові боби в Китаї, Індії, Австралії. Багато кормових бобів у країнах Європи: Німеччині, Польщі, Чехії, Великій Британії, а також у країнах Балтії та Білорусі. Площа під кормовими бобами у світі становить близько 5 млн га.

У стародавні часи боби використовували в їжу і за поживністю їх прирівнювали до хліба. До появи квасолі звичайної і картоплі, які відрізняються більш високими смаковими якостями, найважливішою продовольчою культурою в Центральній Європі були кормові боби. Однак з відкриттям Америки і введенням в культуру картоплі та квасолі продовольче значення бобів знизилося.

У часи Київської Русі сіяли кінські кормові боби вже в XI столітті, про це є запис у Новгородських літописах.

До кінця останнього десятиліття 20 століття в Африці ця культура займала площу 708 тис.га, врожайність становила 100 ц/га, в Азії — 2259 тис. га і збирали по 123 ц/га, в Європі — 380 тис.га та отримували по 209 ц/га. Великий інтерес до бобових культур у наш час проявляють в Китаї та Індії, то є країни з великою кількістю населення, де використовують їх на харчові цілі.

В останні роки інтерес до кормових бобів як джерела рослинного білка з високим потенціалом насіннєвої продуктивності помітно зріс.

Бобові належать до різноманітних життєвих форм — однорічних та багаторічних трав'янистих рослин, напівкущів, кущів, дерев, ліан. Листки здебільшого з прилистками, пірчасто- або пальчастоскладні, рідше прості; іноді пластинки листків мало-розвинуті або редуковані, а їхню функцію виконують листовидні черешки (філодії) або зелені стебла (кладодії). Квітки двостатеві, здебільшого неправильні, рідше правильні, з подвійною оцвітиною, поодинокі або в суцвіттях, частіше в китицях. Тичинок 4, 5, 10 або більше. Маточка з одного плодолистка, з верхньою одногніздою зав'яззю. Плід — біб, здебільшого багатонасінний, розкривний, рідше — однонасінний, нерозкривний. Формула Ч(5) П(2)+2+1 Т(9)+1 М1.

Для типових представників родини (бобових підродини Метеликові) характерний своєрідний метеликовий тип квітки. Він зигоморфний (тобто з єдиною віссю симетрії, складається з п'яти пелюсток, кожна з яких має власну назву:

• Вітрило або прапор (vexillum) — верхня, найбільша пелюстка, зазвичай яскраво забарвлена. Окремі частини пелюстки мають власні назви: верхня широка — вигин, нижня вузька — нігтик.

• Весла або крила (alae) — дві бокових вужчих пелюстки

• Човник або кіль (carina) — дві нижніх пелюстки, злиплених або зрощених крайками у верхній половині. Усередині човника знаходяться тичинки та гінецей. У деяких рослин, наприклад, кліторії (Clitoria), квітконіжка перекручена на 180 градусів, тому весла з човником знаходяться не у нижній частині вінчика, а у верхній.

  

Чашечка (квітколоже) у рослин з таким типом квітки — п'ятичасткова неспадна.