Конструктор уроків
1
Основні поняття теми: характер, структура характеру, акцентуація, риси характеру, моральні риси характеру, вольові риси характеру.
«У кожної людини три характери: той, що їй приписують; той, що вона сама собі приписує; і, нарешті, той, що є в діяльності».
В. Гюго
1. Поняття про характер
Кожній людині крім динамічного боку дій, що виявляється в темпераменті, властиві істотні особливості, які позначаються на її діяльності та поведінці. Про одних говорять, що вони працьовиті, дисципліновані, скромні, чесні, сміливі, колективісти, а про інших — лінькуваті, хвалькуваті, неорганізовані, честолюбні, самовпевнені, не чесні, егоїсти, боягузи. Ці й подібні до них риси виявляються настільки виразно й постійно, що становлять собою типовий вид особистості, індивідуальний стиль її соціальної поведінки. Такі психологічні особливості особистості називаються рисами характеру. Ці риси характеризують і цілі, до яких прагне людина, і способи досягнення цілей. Знати це важливо, оскільки особистість характеризується не тільки тим, що вона робить, а й тим, як вона це робить. Сукупність таких стійких рис становить характер особистості.
Отже, характер — це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей, праці, навколишньої дійсності та самої себе.
Термін «характер» (відгрецьк. character — «риса», «прикмета», «відбиток»). Введений він для позначення цих властивостей людини другом Арістотеля Теофраcтом, який у «Характеристиках» описав з позицій мораліста 31 тип людських характерів — людей хвалькуватих, базік, нещирих, нудних у розмові, улесливих. Пізніше філософи та психологи засадовими стосовно пояснень і класифікації людських характерів робили або особливості будови та функцій тіла, або морально-етичні особливості суспільних стосунків людей, або їхні розумові властивості та досвід.
Характерна й більше пов’язується з темпераментом, який, як відомо, визначає зовнішню, динамічну форму його вираження.
Характер людини можна зрозуміти тільки в її суспільній діяльності, суспільних відносинах.
Про характер людини судять і за тим, як вона мислить і поводить себе в різних обставинах, якої думки вона про інших та про саму себе, які манери їй властиві.
Знати характер людини дуже важливо. Це дає можливість передбачати, як людина поводитиме себе за певних умов, чого від неї можна чекати, як вона виконуватиме дані їй доручення. Художня література дає прекрасні описи поведінки людей з різними характерами. Історія знає багатьох політичних, громадських і військових діячів, які завдяки силі позитивних рис свого характеру сприяли прогресу суспільства, натомість особи з негативними рисами характеру або слабохарактерні спричинили його занепад. Знати характер людини дуже важливо. Це дає можливість передбачати, як людина поводитиме себе за певних умов, чого від неї можна чекати, як вона виконуватиме дані їй доручення.
2. Фізіологічні основи характеру
Пояснюючи фізіологічні основи характеру, І. П. Павлов писав, що їх становить система міцно закріплених реакцій людини на багаторазові впливи людського середовища Характер спирається на сплав рис типу ВНД і складних систем умовних рефлексів, вироблених внаслідок індивідуального життєвого досвіду через вплив соціуму.
Властивості вищої нервової діяльності визначають в характері такі риси, як врівноваженість-неврівноваженість, рухливість-інертність, комунікабельність-замкнутість. Нервова система впливає й на інші прояви характеру — на тонус почуттів, мовлення, зовнішнє вираження рухів. Але тип вищої нервової діяльності не визначає змістовної сторони особистості в цілому. Наприклад, такі риси характеру як принциповість, чесність, ввічливість можна виробити на основі будь-якого типу нервової системи. Вища нервова діяльність впливає на процес формування окремих рис характеру (легкість, швидкість, темп). Наприклад, пристрасна, поривчаста наполегливість швидше і легше формується у людини з неврівноваженою нервовою системою, а спокійна, повільна манера поведінки — на основі врівноваженої.
Протягом життя в людини утворюються динамічні стереотипи тобто системи нервових зв’язків у корі великих півкуль у головного мозку, які виникають під впливом різноманітних подразнень, що діють у певній послідовності та певній системі. Багаторазові повторення таких подразнень сприяють утворенню міцних нервових зв’язків, які потім виявляються дедалі легше та автоматичніше, без особливого нервового напруження. Динамічні стереотипи утворюють фундамент звичних дій, рис характеру.
3. Структура рис характеру
Характер як одна з істотних особливостей психічного складу особистості є цілісним утворенням, що характеризує людське «Я» як єдність. Розуміння характеру як єдності його рис не виключає виокремлення в ньому деяких ланцюгів з метою глибшого пізнання його сутності. Тобто створення структури рис характеру спирається на його умовний розподіл. І. П. Павлов, не заперечуючи цілісності характеру, обстоював необхідність виокремлення його структурних компонентів.
Визначити структуру характеру означає виокремити в ньому головні компоненти, без яких цілісність характеру уявити не можна:
Спрямованість є головною складовою структури характеру особистості. Вона виявляється у вибірковому позитивному або негативному у ставленні особистості до дійсності, до вчинків і діяльності, до людей і до самої себе.
В свою чергу, спрямованість, що є інтегральною характеристикою людини, поєднує ставлення
1) до праці,
2) до себе,
3) до інших людей
4) до природи, речей.
Ставлення до праці проявляється через позитивні чи негативні риси характеру — працелюбність, повагу до праці, старанність, дисциплінованість, організованість або ж зневагу до праці, лінощі, байдужість, недбалість та непослідовність.
Ставлення до себе залежить у людини від рівня розвитку її самосвідомості, здатності оцінювати себе. Такі риси характеру, як сором’язливість, почуття власної гідності, вимогливість до себе, відповідальність є позитивними і корисними якостями людини. Разом з тим, проявляються і негативні риси — нескромність, хвалькуватість, гординя, самовпевненість, егоїзм, безпринципна покора, безпідставна зневага або знецінювання себе.
Ставлення до людей виникає в результаті численних контактів з іншими особистостями і зумовлюється суспільними умовами життя. Ставлення до інших людей виявляється залежно від обставин і характеру оцінювання вчинків як в позитивних, так і в негативних рисах характеру. Серед позитивів, притаманних культурній людині, є справедливість, дотримування слова, щедрість, ввічливість, доброзичливість, чесність та принциповість. В їх основі лежить гуманізм особистості. До негативних рис характеру належать відчуженість, хвалькуватість, снобізм, дріб’язковість, грубість, нахабство.
Серед розмаїття рис характеру помітні й ті, що виражають ставлення особистості до природи і речей. Ощадливість, дбайливість, охайність, бережливість, дбайливе ставлення до природи підносять людину, оцінюючись як позитивні. Антиподами цих рис є недбалість, вандалізм, транжирство, неакуратність. Розумові риси характеру виявляються в розсудливості, спостережливості, поміркованості. Спостережливість і розсудливість сприяють швидкій орієнтації в обставинах. Нерозсудливі люди легко хапаються за будь-яку справу, діють під впливом імпульсу. Розумова інертність, навпаки, виявляється в пасивності, байдужості, повільності, коли потрібно прийняти рішення, або у поверховому ставленні до справи без урахування її важливості. Емоції стають підґрунтям таких рис характеру, як гарячковість, запальність, надмірна або вдавана співчутливість, всепрощення або брутальність, грубість, «товстошкірість», нечутливість до страждань інших, нездатність співчувати.
Воля як складова структури характеру зумовлює його силу, непохитність. Отже, воля, як вважають науковці, являє собою стрижневий компонент сформованого характеру. Сильна воля робить характер самостійним, стійким, непохитним, мужнім. Людина з таким характером здатна досягати бажаної мети. Людей із слабкою волею називають слабохарактерними. Навіть маючи багато знань і значний досвід, вони не здатні наполягати на справедливості і часто виявляють нерішучість, страх.
Активність самої особистості у формуванні характеру, досягаючи усвідомлюваного та цілеспрямованого змісту, набуває форми самовиховання.
На високому рівні розвитку людина починає здійснювати самовиховання і саморегулювання, становлення свого характеру. Сформовані в процесі виховання потреби, ідеали, установки особистості стають підґрунтям її вимог як до зовнішніх умов життя, так і до самої себе. Вона сама починає влаштовувати своє життя і виховувати себе, керуючись при цьому як власними, так і суспільними цінностями.
Повною мірою здатність до самовиховання характеру виявляється тоді, коли особистість набуває життєвого досвіду, опановує засади психологічної культури, коли в неї формується світогляд і остаточно складаються ідеали, відповідно до яких вона починає свідомо планувати своє життя і визначати в ньому своє місце.
2
Друже! Пропоную Тобі невеличкий і дуже цікавий тест, який підкаже, чи легко з Тобою дружити.
Дай відповіді на питання та підрахуй бали, які в Тебе вийдуть (числа стоять поряд із відповідями «Так» або «Ні»). В кінці тесту ознайомся з результатами, але виконуй усе по порядку, не забігаючи наперед!
Домовилися?
Отож, почнемо!
1. Чи поважаєш Ти дружбу?
Так (1) Ні (0)
2. Чи любиш Ти куштувати нові страви, грати в нові ігри і заводити нових друзів?
Так (0) Ні (1)
3. Старий одяг Тобі подобається більше, ніж новий?
Так (1) Ні (0)
4. Чи можеш Ти прикинутися задоволеним життям, якщо насправді це не так?
Так (0) Ні (1)
5. Чи часто змінюєш плани на майбутнє, як от, на рахунок професії, якою хотів би займатися в житті?
Так (1) Ні (0)
6. Чи втрачаєш Ти впевненість у собі, якщо потрібно вирішити складне завдання?
Так (0) Ні (1)
7. Ти щось колекціонуєш (наприклад, ляльки, марки, ігри або щось іще)?
Так (1) Ні (0)
8. Чи часто Ти останньої миті змінюєш свої плани?
Так (0) Ні (1)
Ознайомся з результатами тесту
Більше 5 балів
Ти — щира, врівноважена людина. Легко знаходиш спільну мову з друзями та новими знайомими. Скаржитися на Тебе друзям немає підстав, адже Ти маєш легкий і хороший характер.
Від 3 до 5 балів
Твій характер не назвеш легким. Твій гарний настрій легко може перетворитися на поганий — а це не може не відбитися на дружніх стосунках. Але, пам’ятай, виявивши трошки більше наполегливості, Ти неодмінно зможеш знайти справжніх друзів та досягти успіху в житті.
Менше 3 балів
Чому Ти не віриш у власні сили? Дружба завжди поруч! Потрібно лише трошки більше довіряти людям і пошукати друзів серед тих, хто Тебе оточує. Впевнений, у Тебе все вийде!
3
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ДРУЖБУ

Дружба — велика сила. Людина з друзями — степ із квітами, а людина без друзів — жменя попелу. Вірного друга народ прославить, бо він товариша в біді не оставить. Не зв'язуйся з лихим сперше, не пошкодуєш потім. Добрий друг підніме людину, а поганий погубить. Яку дружбу заведеш, таке й життя проведеш. Нових друзів май, а старих не забувай. Матимеш щирого друга, то матимеш ще одну голову. Справжнього друга за гроші не купиш. Друг не той, хто медом маже, а хто правду каже. Дерево міцне корінням, а людина — друзями. Дружний табун і вовків не боїться. Сила птаха в крилах, а людини — в дружбі. Людина без друзів, мов дерево без коріння. Без вірного друга — велика туга. Справжній друг пізнається в біді. Друга шукай, а знайдеш — тримай. З добрим дружись, а лихого стережись. У лиху годину пізнаєш вірну людину. Міцну дружбу і вогонь не спалить. Хто в біду допоміг, той два рази поміг. Один в полі не воїн. Біда друзів випробовує. Дружні сороки орла заклюють. Де дружно, там і хлібно. |
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0