Казка-п’єса як різновид драматичного твору. Зміст та художні особливості казки. Олександр Олесь. Казка-п’єса «Микита Кожум’яка».

КАЗКА-П’ЄСА ЯК РІЗНОВИД

ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ. ДІЙОВІ ОСОБИ.

Драматичний твір – це твір, який написано для постановки на сцені. Проте якщо залучити творчу уяву, то й від звичайного читання такого твору буде немало користі.

Персонажів драматичного твору називаємо дійовими особами. На початку такого твору автор / авторка подає список дійових осіб, біля кожного з них він / вона може вказати вік особи, родинні зв’язки тощо. Це дає змогу акторам / акторкам або читачам / читачкам уявити, про кого йтиметься в п’єсі.

Найчастіше в художньому творі про всі події розповідає автор. У драматичному ж творі немає мови автора, а весь сюжет розкрито через діалоги дійових осіб (мову персонажів). Дійові особи спілкуються між собою, розповідають епізоди свого життя, міркують наодинці вголос, співають або танцюють. У тексті драматичного твору є репліки та ремарки.

Репліка – це слова однієї дійової особи, з якими вона звертається до інших дійових осіб або глядачів.

Ремарка – це авторські зауваження й пояснення, адресовані читачам / читачкам чи акторам / акторкам. Наприклад: інтонація, з якою дійова особа має сказати те чи те речення; рухи, які має зробити; міміка й жести дійової особи; вказівка на місце розгортання дії; опис сцени тощо. Ремарки пишуть іншим шрифтом.

Драматичний твір поділяють на дії або картини. Кожна з них відбувається в іншому місці.

Різновидом драматичного твору є казка-п’єса. Її також створено для постановки на сцені. Таких творів українські письменники й письменниці створили чимало. Наприклад: «Котигорошко» Анатолія Шияна, «Чумацький скарб» Нелі Шейко-Медведєвої, «Кирило Кожум’яка» Олександра Олеся.

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878–1944)

Поет і драматург Олександр Олесь народився на Сумщині. Його справжнє прізвище – Кандиба.

З юнацьких років хлопець друкував свої поезії в тогочасній пресі. Майбутня дружина пестливо називала свого коханого Олесем, і це ім’я стало його літературним псевдонімом.

Олександру Олесю багато років довелося прожити на чужині. Але він ані на мить не забував про рідний край, марив Україною. Поет не втрачав надії повернутися на Батьківщину й вірив, що Україна буде вільною та незалежною державою.

За кордоном Олександр Олесь не тільки писав вірші для дорослих читачів, а й створив книгу для дітей «Княжа Україна». Піклувався він і про розвиток театру для дітей. Із давніх-давен існувала в Україні казка про Кожум’яку, який звільнив рідну землю від великого лиха. За мотивами цієї казки Олександр Олесь написав казку-п’єсу «Микита Кожум’яка».

Цікаво знати!

Микита (за іншою версією Кирило) Кожум’яка – народний богатир-змієборець. Уперше його згадано в літописі «Повість минулих літ». Богатир нібито мешкав у Києві, на Подолі, і тут-таки здійснив найвідоміший свій подвиг – переміг великого й страшного Змія. За легендою, на тому місці, де відбувся бій, побудували Кирилівську церкву. У мирний час Микита, як і всі його сусіди, м’яв шкіри, звідси й походить його прізвисько.

Вивчаємо теорію літератури.

Зроби записи в робочий зошит!!!

ГІПЕРБОЛА

У народних і літературних казках, переказах, легендах ви бачили, як окремі персонажі могли одним ковтком випити море, одним ударом повалити на землю могутнього Змія або ж за один раз з’їсти дванадцять смажених биків. Звичайно, у дійсності такого бути не може, усе це художній засіб – гіпербола (у перекладі з грецької – «перебільшення»).

Гіпербола – це надмірне перебільшення можливостей людини, властивостей предметів чи явищ у художньому творі. Гіпербола допомагає посилити враження, загострити образ для емоційного впливу на читачів. Виразно перебільшеними можуть бути навіть події. Наприклад, булава, яку шпурнув Богатир у казці «Котигорошко», летіла аж дванадцять діб. У казці-п’єсі «Микита Кожум’яка» гіперболізовано силу головного героя: «Разколись коня мій син перекинув через тин...»; «Що підвернеться під руку, все потрощить, як макуху!»; «Вхопить шкуру та як трісне, дух твій вийде, ані писне!».

Дай відповіді на запитання та виконай завдання!

Файл-відповідь прикріпи та здай на перевірку!

1. Які надприродні можливості мав Микита?

2. Яку звістку приніс Князю Посланець від Змія?

3. Розташуйте в часовій послідовності наведені нижче описи місць, де відбуваються дії казки-п’єси «Микита Кожум’яка».

   Майдан за містом

   Палати Князя

   Подвір’я Кожум’яки

   Велика світлиця в палатах

4. В уривку «Таку руку має він, наш найменший брат, Микита. Не з заліза – з криці лита!» використано

   А алегорію Б епітет В гіперболу Г метафору

5. З якою метою Князь скликав воєвод? Чи виправдали вони його сподівання?

6. Прочитайте виразно вголос висловлювання Діда (картина друга) від слів «Князю! В мене є надія, що подужає він Змія» до слів «Та не знаю, а подужав би, гадаю». Чому, на вашу думку, Дід вважає, що саме Микита здатен подолати Змія?

7. Пригадайте й перекажіть епізод казки, у якому є такі слова Князя:

   Але є ще в нас орли,

   Та не тут, не в цій палаті,

   А в мужицькій простій хаті!

   Яку основну думку передає автор цими рядками? Чому воєводи вийшли з ніяково похиленими головами?

8. Для народних казок характерними є триразові повтори. Чи є такі повтори в казці «Микита Кожум’яка»? Які саме?

9. Чому тільки маленька дівчинка зуміла впросити Микиту стати на двобій зі Змієм? Знайдіть і запиши її слова.

10. Знайдіть у тексті гіперболи для змалювання образу Микити. Яким ми уявляємо героя завдяки цьому художньому засобу?

11. Поясніть, як ви розумієте такі слова Князя: «Хто не бореться, той раб!»

12. Чи легко вдалося Микиті подолати Змія? Із чого це видно?