І.Жиленко.«Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»

І.Жиленко.
«Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»

Народилася 28 квітня 1941 року в Києві в родині службовців. Її батьки загинули під час Другої світової війни, тому маленьку дитину взяла на виховання її родина. Спершу нею опікувалися дідусь та бабуся у Звенигороді, що на Черкащині.

Свої перші римовані спроби вона зробила в дитячо-шкільному віці і навіть перша її публікація відбулася, коли вона ще навчалася в школі.

Окрім літератури, юначка тяжіла до виховання: ще підлітком вона влаштувалася до дитячого садочка — доглядати малечу. Пізніше вона повністю перейшла на роботу до дитсадка і стала вихователькою. За наставництвом дорослих, вона подала документи до Київського державного університету імені Тараса Шевченка на вечірнє відділення філологічного факультету, котре закінчила у 1964 році.

Авторка низки дитячих творів: повістей для дітей «Двічі по два дорівнює кульбабці» (1983) і «Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером» (1986), «Достигають колосочки», «Вуличка мого дитинства», «Казки про буфетного гнома», збірників дитячих віршів «Достигають колосочки» (1964), «Вуличка мого дитинства», (1979), «Казки буфетного гнома», (1985).

Робота над поезією «Жар-Птиця»

1. Виразне читання поезії.

2. Словникова робота.

3. Аналіз поезії

Запис у зошити.

Тема: зображення жар-птиці, яка вирвалася із клітки на волю, освітила все навколо, принесла радість.

Ідея: возвеличення світла та краси у житті, засудження заздрості, заклик бути добрими та життєрадісними.

Виконайте вправу за QR-кодом.

Або посиланням

https://learningapps.org/16473699

Робота над поезією «Підкова»

1. Виразне читання.

2. Словникова робота.

3. Ідейно-художній  аналіз поезії

Підкова

Була зима. Ішов зелений сніг.
За ним — рожевий. Потім — фіалковий.
І раптом протрюхикав на коні
Дідусь Мороз. І загубив підкову.

Та не просту. А золоту. Таким,
на місяць схожим, серпиком лежала, —
аж розгубились в небі літаки,
кричали: "Мама!" —
Й крильцями дрижали.

А я знайшла. Сказала їй: — Світи
тут, на вікні. Щоб все мені збулося! —
Зійшлися і роззявили роти
сімсот роззяв. Стоять вони і досі...

Круг них світився то зелений сніг,
то голубий, то ніжно-фіалковий.
Вони стояли вперто, день при дні, —
зачарувала їх моя підкова.

Що ж, покладу підкову в чемодан,
куплю я шубу. А тоді поїду
в Лапландію. Хоч трішки і шкода,
вже так і буть — віддам підкову Діду.

Оце і все. А сніг звичайним став.
Легкий і рівний, пада, пада, пада...
Роти закрили всі сімсот роззяв.
І розійшлись... І полягали спати.

Запис у зошити.

Тема: зображення ліричної героїні твору, яка знайшла золоту підкову Діда Мороза, що здійснює бажання і мрії.

Головна думка: «Щоб все мені збулося!».

Ідея: прагнення здійснення бажань на новорічні свята, розуміння, що не можна залишати у себе чужу річ.

Художні засоби.

Епітети: зелений, рожевий, фіалковий сніг; сніг легкий і рівний, стояли вперто.

Порівняння: підкову не просту, а золоту; таким, на місяць схожим. 

Метафори: ішов сніг; Дід Мороз протрюхикав; серпиком лежала підкова; розгубились в небі літаки;

Персоніфікація:  літаки кричали, крильцями дрижали.

Риторичні оклики: «Мама!», «Щоб все мені збулося!».

Повтори (тавтологія): «день при дні», «пада, пада, пада»

Робота над поезією «Гном у буфеті»

1. Виразне читання поезії.

2. Словникова робота.

3. Заповніть анкету головного героя.

Гном у буфеті

Ти знаєш, у нашому домі,
в старому буфеті, давно
живе мій добрий знайомий –
старенький буфетний гном.

Він знав ще дідуся хлоп’ям,
а маму — малим дівчатком,
гукав пустунам: "Ай-яй!",
Слухняним давав шоколадки.

Замкнувши буфет на гачок,
золотить на свята сервізи.
Багріє його ковпачок
за склом серед вазочок різних.

Він любить какао пить,
смоктати м’ятні гостинці.
Так довго і солодко спить
в старій музикальній скриньці.

Навчився він чемних манер
в одної маркізи з фарфору.
Сказала маркіза: — Тепер
дружити із вами не сором.

Ви просто — франтом, хоча
втягніть у петлицю троянду.
І прошу до мене на чай
Разом з цвіркуном-музикантом;

Століття, і друге, і третє, —
прислухайся! — чуєш? – завжди
клопочеться гном у буфеті,
бормоче, зітха, шарудить.

І тупа, і плямка в куточку,
і дзвонить в буфетні шибки.
І в довгі засніжені ночі
нашіптує дітям казки.

Запис у зошити.

Анкета

Ім’я

Вік

Зовнішність

Заняття

Друзі

Риси характеру

Уподобання

Виконати аналіз вірша "Гном у буфеті". Визначити тему, ідею, художні засоби.