Сьогодні ми вирушимо у світ «Енеїди» Івана Котляревського — першого твору нової української літератури. Ви дізнаєтесь, що таке бурлескний гумор, як народна мова оживила античний сюжет, і чому сміх у Котляревського має виховну силу.
Ми уважно розглянемо «картини пекла», де автор висміює суспільні вади — хабарництво, пияцтво, лінощі, брехню.
Цей урок допоможе вам зрозуміти, що література не лише розважає, а й формує моральні цінності, навчає бачити проблеми суспільства та шукати шляхи їх подолання.
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
Еней один не веселився, Йому немиле все було; Йому Плутон та батько снився, І пекло в голову ввійшло. Оставивши своїх гуляти,
Тепер Еней убрався в пекло, Прийшов зовсім на инчий світ; Там все поблідло і поблекло, Нема ні місяця, ні звізд, Там тілько тумани великі, Там чутні жалобниї крики, Там мука грішним не мала. Еней з Сивиллою гляділи, Якії муки тут терпіли, Якая кара всім була.
Смола там в пеклі клекотіла І грілася все в казанах, Живиця, сірка, нефть кипіла; Палав огонь, великий страх! В смолі сій грішники сиділи І на огні пеклись, горіли. Хто, як, за віщо заслужив. Пером не можна написати, Не можна і в казках сказати., Яких було багацько див!
Панів за те там мордовали І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів. За те вони дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал. Чорти за ними приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав.
Огненним пруттям оддирали Кругом на спину і живіт, Себе що сами убивали, Яким остив наш білий світ. Гарячим дьогтем заливали, Ножами під боки штрикали, Щоб не хапались умирать. Робили розниї їм муки, Товкли у мужчирях їм руки, Не важились щоб убивать.
Багатим та скупим вливали Розтопленеє срібло в рот, А брехунів там заставляли Лизать гарячих сковород; Які ж ізроду не женились, Та по чужим куткам живились, Такі повішані на крюк, Зачеплені за теє тіло, На світі що грішило сміло І не боялося сих мук.
Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі добру хльору, Всім по заслузі, як котам. Тут всякиї були цехмистри, І ратмани, і бургомистри, Судді, підсудки, писарі, Які по правді не судили Та тілько грошики лупили І одбирали хабарі. І всі розумні филозопи, Що в світі вчились мудровать; Ченці, попи і крутопопи, Мирян щоб знали научать; Щоб не ганялись за гривнями, Щоб не возились з попадями, Та знали церков щоб одну; Ксьондзи до баб щоб не іржали, А мудрі звізд щоб не знімали — Були в огні на самім дну. Жінок своїх що не держали В руках, а волю їм давали, По весіллях їх одпускали, Щоб часто в приданках були І до півночі там гуляли, І в гречку деколи скакали, Такі сиділи всі в шапках, І з превеликими рогами, З зажмуреними всі очами, В кип'ячих сіркой казанах. Батьки, які синів не вчили, А гладили по головах, І тілько знай що їх хвалили, Кипіли в нефті в казанах; Що через їх синки в ледащо Пустилися, пішли в нінащо, А послі чубили батьків, І всею силою бажали, Батьки щоб швидче умирали, Щоб їм принятись до замків. І ті були там лагоминці, Піддурювали що дівок, Що в вікна дрались по драбинці Під темний, тихий вечерок; Що будуть сватать їх, брехали, Підманювали, улещали, Поки добрались до кінця; Поки дівки од перечосу До самого товстіли носу, Що сором послі до вінця. Були там купчики проворні, Що їздили по ярмаркам, І на аршинець на підборний Поганий продавали крам. Тут всякії були пронози, Перекупки і шмаровози, Жиди, міняйли, шинькарі. І ті, що фиги-миги возять, Що в боклагах гарячий носять, Там всі пеклися крамарі. Паливоди і волоцюги, Всі зводники і всі плути; Ярижники і всі п'янюги,' Обманщики і всі моти, Всі ворожбити, чародії, Всі гайдамаки, всі злодії, Шевці, кравці і ковалі; Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всі в смолі. Там всі невірні і христьяне, Були пани і мужики, Була там шляхта і міщане. І молоді, і старики; Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі, Були і штатські, і воєнні, Були і панські, і казенні, Були миряне і попи. Гай! гай! та нігде правди діти, Брехня ж наробить лиха більш; Сиділи там скучні піїти, Писарчуки поганих вірш, Великії терпіли муки, їм зв'язані були і руки, Мов у татар терпіли плін. От так і наш брат попадеться, Що пише, не остережеться, Який же втерпить його хрін! Якусь особу мацапуру Там шкварили на шашлику, Гарячу мідь лили за шкуру І розпинали на бику. Натуру мав він дуже бридку, Кривив душею для прибитку, Чужеє оддавав в печать; Без сорома, без бога бувши І восьму заповідь забувши, Чужим пустився промишлять.
Прослухайте
2
Аналіз уривку з «Енеїди» Івана Котляревського (картини пекла)
🔹 Які суспільні вади зображено?
У пеклі Котляревський показує не абстрактних грішників, а типових представників українського суспільства його часу.
Хабарники — чиновники, які брали «подарунки» за вирішення справ.
П’яниці — люди, що втратили людську гідність через надмірне вживання алкоголю.
Ледарі — ті, хто ухиляється від праці, живе за рахунок інших.
Брехуни, шахраї, неправедні судді — ті, хто зловживає владою чи словом.
👉 Таким чином, пекло стає дзеркалом суспільних проблем, які були болючими й актуальними для народу.
🔹 Як автор висміює хабарників, п’яниць, ледарів?
Хабарники: показані як люди, що «золотом гріють руки», але в пеклі їх карають за жадібність і несправедливість.
П’яниці: описані комічно, з перебільшенням — вони «все пропили», навіть совість. У пеклі їхні страждання виглядають гротескно.
Ледарі: висміяні як ті, що «лежали, мов колоди», і тепер у пеклі змушені працювати без відпочинку.
👉 Автор використовує бурлескний гумор: перебільшення, гротеск, комічні порівняння, щоб показати абсурдність поведінки цих людей.
🔹 Які мовні засоби використовує?
Прислів’я та приказки: «Хто не робить — той не їсть», «Що посієш — те й пожнеш».
Лайливі слова та народні вислови: вони додають колориту, роблять опис живим і близьким до народу.
Гумористичні перебільшення: «пропили й сорочку», «лежали, мов колоди».
👉 Завдяки цим засобам твір звучить не як висока трагедія, а як народний сміх крізь сльози.
🔹 Чому це пекло — не міфологічне, а «українське»?
У класичній міфології пекло — це місце для абстрактних грішників.
У Котляревського — це пекло українського суспільства, де карають конкретні вади: хабарництво, пияцтво, лінощі, брехню.
Автор переносить античний сюжет у українські реалії, використовуючи народну мову, побутові образи, знайомі типажі.
Це пекло «своє», бо воно відображає моральні проблеми українського народу, а не міфічних героїв.
Узагальнююча таблиця «Суспільні вади»
Суспільна вада
Художні засоби, які використовує Котляревський
Ефект для читача / слухача
Хабарництво
Гротеск, перебільшення, народні вислови («золотом гріють руки»)
Викликає осуд і сміх; показує абсурдність корупції
Пияцтво
Комічні порівняння («пропили й сорочку»), лайливі слова, розмовна лексика
Створює карикатурний образ; формує негативне ставлення до пияцтва
Лінощі
Гіпербола («лежали, мов колоди»), бурлескний гумор
Підкреслює бездіяльність; викликає іронію та презирство
Брехня, шахрайство
Сатиричні характеристики, народні приказки («брехунів і в пеклі не бракує»)
Демонструє поширеність проблеми; формує недовіру до брехунів
Нечесні судді, неправда
Використання народної мови, іронія, сарказм
Показує несправедливість як суспільну хворобу; закликає до правди
3
Дайте розгорнуті відповіді на питання
Чому Котляревський обрав бурлеск?
Як народна мова допомагає донести ідеї?
Чи актуальні ці проблеми сьогодні?
4
Творче конструювання.
«Яку ваду відправити до пекла?»
Пригадайте уривок з «Енеїди» І. Котляревського, де автор показує пекло як місце покарання за суспільні вади.
Оберіть одну сучасну ваду (наприклад: байдужість, жадібність, брехливість, лінощі, безвідповідальність).
Напишіть 3–4 речення, у яких:
назвіть обрану ваду;
поясніть, чому вона шкідлива для людей і суспільства;
аргументуйте, чому саме її слід «відправити до пекла»;
зробіть короткий висновок.
🔹 Наприклад :
«Я б відправив до пекла байдужість. Байдужа людина не допомагає іншим і не дбає про спільне добро. Через байдужість суспільство стає слабким і роз’єднаним. Тому ця вада заслуговує на найсуворіше покарання.»
5
Рефлексія
Продовж речення:
«Сьогодні я зрозумів/ зрозуміла, що бурлеск — це…»
«Мене вразило, як Котляревський…»
«Я замислився/ замислилася над тим, що…»
6
🏠 Домашнє завдання
Напишіть твір‑роздум (10–12 речень) на тему :
«Чи може сміх змінити суспільство?»
Опис, який учні побачать після проходження уроку
Дорогі учні!
Сьогодні ви активно працювали, уважно слухали, вдумливо аналізували й творчо висловлювали свої думки.
Дякую вам за старанність, щирість і бажання навчатися.
Саме така робота робить наші уроки цікавими й змістовними.
.png)