Актуалізація опорних знань учнів.
1. Літературна гра. Слово вчителя. На минулому уроці ми з вами познайомились із життям та творчістю видатного українського письменника В.Сосюри. Він є справжнім скарбом для всієї країни. Зараз ми перевіримо свої знання про життя та творчість письменника.
Літературна гра «Вірю-не вірю».
1. Володимир Сосюра народився у м. Дебальцеве (вірю).
2. Батько письменника мав французьке коріння (вірю).
3. Мати автора працювала на базарі у Луганську (не вірю).
4. До с. Третя Рота родина Сосюри переїхала через батька (вірю).
5. Протягом життя В. Сосюра написав і видав одну збірку (не вірю).
6. Перші поетичні твори В. Сосюра написав українською мовою (не вірю).
7. В. Сосюра у дитинстві не любив читати (не вірю).
8. Перші збірки поета – «На крилах пісень» та «Думи і мрії» (не вірю).
9. Із самого дитинства В. Сосюра важко працював, поєднуючи навчання з роботою (вірю).
10. В. Сосюра похований за кордоном (не вірю).
2. Літературний практикум.
Вірш – це невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків.
Види лірики: громадянська, пейзажна, філософська, інтимна.
Віршовані розміри.
В залежності від кількості складів у стопі і від того, на якому складі стоїть наголос, вірші мають різні віршові розміри. Основних віршових розмірів п’ять — ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест.
Опрацювання навчального матеріалу.
«Васильки».
Це невеличка поетична мініатюра — роздум про вічну красу життя. Вірш має всього дванадцать рядків, але наповнені вони багатством асоціацій, виразністю образів і глибиною поетичного бачення.
Про історію створення поезії автор розповідав так: «В 1938 році, коли минуло мені сорок літ, я написав "Васильки”... Добре пам’ятаю свій настрій в той вечір, коли з’явився цей вірш. Щоб точно його висловити, треба було б сказати: "Васильки я написав разом з Марією”». (Марія Гаврилівна — дружина поета, кохання до якої протягом життя надихало його).
За однією давньоримською легендою ця квітка отримала свою назву на честь синьоокого юнака за ім’ям Цианус, який був вражений його красою, збирав ці сині квіти й плів з них гірлянди і вінки. Юнак навіть одягався в сукню синього кольору і не залишав полів до тих пір, поки всі улюблені ним волошки не були зібрані до єдиної. Прекрасного юнака одного разу знайшли мертвим на хлібному полі, оточеним волошками. Дізнавшись про це, богиня Флора за таку постійність і в знак особливого до нього розташування перетворила тіло юнака на волошку, і всі волошки стали називати цианусами (цианус - означає синій). Волошка прийшла до нас з глибокої давнини. Під час розкопок гробниці Тутанхамона було знайдено безліч предметів із дорогоцінних каменів і золота. Але знайдений в саркофазі маленький вінок з волошок потряс археологів. Квіти висохли, однак зберегли колір і форму.
Цікаво, У фольклорі васильки, або волошки, символізують душевну красу й чистоту, праведність і святість, скромність і привітність. Назва квітки, каже легенда, походить від імені хлопчика Василька, якого русалки на Зелені свята заманили в поле й залоскотали — і він перетворився на квітку, звідси її назва.
Вважається, що васильки мають значну магічну силу як оберіг від злих духів, лихої долі та всіляких напастей — витівок лукавого. Тому їх навіть вирощують при садибах, освячують на Маковея та Великого Спаса. Вінки з васильків, сплетені на Зелені свята, протягом року зберігають у домівці. Особливу силу мають васильки для молодих: пучком васильків кроплять наречених на весіллі; настоєм з васильків окроплюють галявини, де гуляють хлопці та дівчата Купальської ночі; таким же настоєм дівчата вмиваються — і їх краса стає недоступною злим чарам.

Виразне читання вірша «Васильки».
(За підручником с. 68)

Аналіз поезії.
Бесіда за питаннями:
1. Яке враження справила на вас поезія В. Сосюри «Васильки»?
2. Яка картина зринає у вашій уяві, коли ви читаєте першу строфу поезії? Опишіть цю картину. Які зорові образи скеровували вашу уяву?
3. Який колір переважає в першій строфі? Які асоціації він викликає?
4. Чому поет порівнює очі коханої з васильками?
Сині васильки автор порівнює з кольором очей коханої. Цю барву художники-живописці вважають холодною. А під пером поета вона наповнюється теплом: «І синіє щастя у душі моїй».
5. Поясніть, як ви зрозуміли образ «синіє щастя у душі моїй».
6. Яким чином краса коханої і природи пов’язані між собою? Для чого В.Сосюра порівнює ці образи?
7. Поміркуйте, чому ліричного героя не лякає те, що «роки одсіяють», що інші щасливці йтимуть цим полем?
Природа у вірші одухотворена, вона радіє і сумує разом з ліричним героєм, у душі якого панує оптимістичний настрій навіть тоді, коли він усвідомлює конечність людського життя. На зміну одному поколінню приходить інше, а вічними й нетлінними зостаються краса кохання, теплота людських сердець, єднання людини з природою: Так же буде поле, як тепер, синіти і хмарки летіти в невідомий час, і другий, далекий, сповнений привіту, з рідними очима порівняє нас.
У вірші немає суму, що таке недовговічне людське буття. Оптимістична і філософська в своїй основі поезія вічно молодого співця допомагає людям жити й любити.
8. Як у вірші виражений мотив метаморфози? Із якою метою вводить автор цей мотив?
9. Який образ твору символізує плинність часу?
10. Із якою метою написана дана поезія? Над чим вона змушує задуматися читача?
Перед читачем постає сповнена емоцій щаслива людина, яка відмовляється вірити в те, що колись настане день і її кохання помре, не лишивши по собі жодного сліду на цій землі.
11. Доведіть або спростуйте тезу: твору Володимира Сосюри «Васильки» властивий філософський зміст.
У цій, на перший погляд, нескладній поезії щирі світлі емоції поєдналися з філософським поглядом на щастя, яке здатне збагачувати світ навколо нас, олюднювати, наповнювати його красою, робити неможливе можливим.
12. Із якою вивченою вами поезією асоціюється зміст вірша В. Сосюри «Васильки»? Чим саме? В. Симоненко «Ти знаєш, що ти людина…»
Ти знаєш, що ти - людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя - єдина, Мука твоя - єдина, Очі твої - одні.
Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди - Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе - Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба - Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі - людина, І хочеш того чи ні - Усмішка твоя - єдина, Мука твоя - єдина, Очі твої - одні.
Визначимо тему, ідею та жанр поезії.
Тема: показ щирого почуття між двома людьми - кохання.
Ідея: сенс життя кожної людини – кохати і бути коханим.
Жанр: інтимна лірика.
Віршовий розмір: шестистопний хорей із пірихієм, перехресне римування, ж.р.+ч.р.
А тепер давайте з вами пригадаємо, які художні засоби ви вже знаєте.
Отже, це метафора, епітет, порівняння.
Метафора — один із основних тропів поетичного мовлення, що полягає в розкритті сутності одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.
Метафора найчастіше виражається в дії, наприклад: кіт посміхався у вуса.
Різновидом метафори є уособлення (персоніфікація).
Епітет — образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: сонце золоте, ясні зорі, тихі води.
Добре, пригадали. А тепер наше завдання: ми маємо знайти ці художні засоби у вірші «Васильки».
Художні особливості твору.
Повтори: «Васильки у полі»
Метафори: «гаї синіють», «щастя синіє у душі...», «осіяють роки», «синіє поле», «хмарки летять».
Епітет: «рідні очі».
Виразне читання вірша «Осінь».
(За підручником с. 68)

Аналіз поезії.
1. Яке враження справила на вас поезія Володимира Сосюри «Осінь»?
2. Які емоції викликає природа в ліричного героя поезії В. Сосюри «Осінь»?
3. Які зорові образи створює поет?
4. Поміркуйте, що символізує образ берізки під вікном.
Тема: розповідь про душевний стан ліричного героя, переданий через мальовничі картини осіннього довкілля
Ідея: Замилування красою осені поєднується у творі з філософським усвідомленням неминучої втрати. Загальне почуття смутку почасти компенсується спогляданням ефектних осінніх картин.
Жанр: пейзажно-філософська лірика.
Розмір: шестистопний хорей із пірихієм, перехресне римування, ж.р.+ч.р.
Образи тиші й покори доповнюють філософський зміст твору, навіюючи роздуми про невблаганний рух природи.
Художні засоби:
Епітети: «пелюстки печальні», «в синій тишині», по садах пустинних», «осінь жовтокоса», «на баскім коні», в далечінь холодну», «синьоока осінь», «золоті копита», «чорного коня», «берізка біла»;
метафори: «вітер обриває пелюстки і розкида кругом», «осінь їде», «покора в тишині розлита», «берізка мерзне»;
анафора: «облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні…»;
гіпербола: «по садах пустинних…»
Закріплення вивченого
Проблемне питання:
У чому різниця щодо використання кольорів В. Сосюрою у поезіях «Осінь» і «Васильки»?